15. Самобутність сатири Плавта (на прикладі прочитаного твору). Драма Теренція. Специфіка композиції художнього характеру та стилю (на прикладі прочитаного твору).

Тіт Макція Плавт (254-184 р. до н.е.) великий римський комедіограф. Його комедії – найдревніші пам”ятники римської літератури, для нього характерно використання багатовікового досвіду грецької літератури. П. звертається до “новоатичної” (новоаттическая) побутової комедії Менандра, Дифіла, використовує її маски та сюжети. Цей жанр римської комедії з грецькими персонажами отримує назву “палліати” – “комедії плаща”, інколи включає сцери з іншої п”єси. Такий приклад обробки грецького оригіналу називається “контамінацією”. Щоб наблизити комедію до глядача П. Включає римські елементи, вводить римські понятя, терміни. Найважливіше знаряддя комізма – мова. Близька до народної, жива та багата. Твори П. гострі на язик, вони відрізняються грою слів, сміливимти неологізмами, Жива латинська мова обумовлює глибоку народність медедій П., які розвивають традиції народного італійського театра.

“Привід” – найбільш дотепна і динамічна комедія Плавта. Короткий зміст: У відсутність батька, який три роки торгував у Єгипті, юнак прогульбанив з приятелями та гетерами багато грошей та викупив подругу-генеру, взявши гроші у лихваря (ростовщик). По поверненню батька його хитрий та кмітливий слуга береться усе полагодити, він розповідає батькові історію про те, що в їх будинку нібито було убито людину, а його син, наляканий привідом, переселився з будинку. Він бере у батька гроші для виплити лихварю за нібито придбаний новий будинок. Хитрий раб вказує на будинок сусіда, як на нібито придбаний. Коли батько дізнається про те, що то усе була брехня, він вирішує помститися слузі, але приятель сина вималює пробачення для свого друга та його слуги. Головний герой – слуга-раб, хитрий та сміливий, спокусивший молодика. Мова – близька до народної, наприклад “висельник”, “навоз мужицкий”, “хлев свинной”, відчувається вплив грецької літератури: дія відбувається в Афінах, п”єса дотепна, використовується елемент підслуховування.

Публий Теренцій Афр (195-159 р до н.е.). Як і Плавт пише палліати та використовує контамінацію, але його комедії більш серйозні. Точніше передають проблематику грецької комедії, в них нема пустування (озорства) Плавта, динаміки дій, відсутня дотепність (остроумие) народного мовлення.

Комедія “Самомучитель” (самоистязатель) починається прологом-зверненням до глядачів, де він просить подивитися його комедію, перероблену з грецької, викладає вихідну фабулу ситуації, тут пролог як засіб літературної полеміки, підкреслює, що його комедія відноситься до спокійної “статарної” комедії. У пролозі відстоює право на контамінацію Багато довгих монологів. Зміст: Менедем розповідає своєму сусіду Хремету про те, що він був незадоволений зв”язком сина Клінія з однією дівчиною Антіфілою. Клінія виявив твердість і поїхав поювати в Азію. Засмучений батько працював цілими днями. Повернувшись додому Хремет дізнається, що син Менедема Клінія у них вдома. З Клінієм дружить син Хремета Клітіфон, закоханий у гетеру-розпутницю Вакхіду. Слуги привозять своїм молодим панам їх коханих, видав Вакхіду за Антіфілу, а Антіфілу за рабиню. Дружина Хремета впізнає у Антіфілі свою доньку, яку вона за наказом чоловіка колись віддала карифянці. Хитрий слуга-шахрай випросив у Хремета гроші для того, щоб нібито викупити щойно найдену доньку у Вакхіди, яка купила її у карифянки. У ярості Хремет вирішив помститися сину за мотовство та позбавляє його кошт для існування, віддавши усі гроші сестрі, Клітіфон вималює пробачення, пообіцявши одружитися з донькою сусіда. Комедія складається з 6 актів, які діляться на сцени (5-6). Комедіям П. та Т. передує короткий зміст.