1.4.Вода

У спиртовому виробництві використовується вода питна і технічна. ГОСТ 2874-73 поширюється на питну воду, що подається централізованими господарсько-питними системами водопостачання і водопроводами, використовувану одночасно для питних, господарських, технічних і комунально-побутових цілей. Стандарт поширюється також на воду при нецентралізованому використанні місцевих вододжерел без розводящої мережі труб, а також опріснену воду.[7]

Вода, що подається споживачам, має бути захищена від випадкового або систематичного забруднення шляхом облаштування зон санітарної охорони і герметичності водопровідних систем. Оскільки вода безпосередньо використовується в технологічних процесах і входить до складу напівпродуктів, зміст мікроорганізмів в ній має бути мінімальним, вона не повинна містити розрізнених неозброєним оком водних організмів, а також сторонніх шкідливих речовин, пригноблюючих дріжджі і погіршуючих якість продукції. За бактеріологічними показниками вода, що подається у водопровідну мережу, повинна відповідати наступним нормам(по ГОСТ 2874-73) :

Загальна кількість бактерій в 1 мл нерозбавленої води, не більш	100
Колі-індекс, не більш	3
Колі-титр, не менш	300

Допустимі концентрації у воді хімічних речовин, що потрапляють у вододжерела з побутовими, промисловими, а також сільсько-господарськими забрудненнями, не повинні перевищувати норм.[7]

Вміст хімічних речовин, що впливають на органолептичні властивості води, що зустрічаються в природних водах або додаються до води в процесі її обробки, не повинен перевищувати норм, вказаних в таблиці. 1.

ТАБЛИЦЯ 1. Концентрації хімічних речовин, що впливають на органолептичні властивості води, мг/л.

Речовина	Кількість
Хлориди	350
Сульфати	500
Залізо	0,3
Марганець	0,1
Мідь	1,0
Цинк	5,0

Залежно від об'єкту застосування до води пред'являються різні вимоги. Для замочування зерна і приготування солодового молока потрібно воду питної якості(рН 4,5-5,5). При жорсткості води понад 8 мг-экв/л її зм'якшують.

Для приготування замісу перед розварюванням використовується технічна вода з температурою не більше 50°С, рН 4,5-5,5, жорсткістю не вище за 12 мг-экв/л[7].

Не допускається присутність в ній солей важких металів : ртуті, свинцю, барії та ін., а також солей азотистої кислоти.

Допускається зміст в ній наступних речовин(у мг/л) : сірчаної кислоти - не більше 80; аміаку - не більше 200; сульфідів, хлоридів, бікарбонатів - не більше 300-400; нітратів, нітриту, фосфатів, силікатів - не більше 200.

Вода, що поступає на охолодження в теплообмінні апарати, повинна мати температуру не більше 18-20°С, в холодильники спирту і на другий ступінь вакуум-охолодження - не більше 12°С; вміст зважених речовин - 100-150 мг/л, сухого залишку - 500- 1000 мг/л; загальна жорсткість - 3-6 мг-экв/л; відсутність корозійної активності[8].

Для живлення котлів використовується, як правило, оборотна вода з дефлегматорів з температурою 60-65°С. Щоб запобігти утворенню накипу, воду піддають зм'якшуванню з метою видалення іонів кальцію і магнію.