- •I теоретична частина
- •Характеристика сировини
- •1.1 Характеристика зерна
- •Будова зерна
- •1.3 Хімічний склад сировини
- •1.4.Вода
- •1.5.Біостимулятори
- •1.6. Кислоти, використовувані для підкислення сусла
- •1.7. Піногасники
- •2. Технологія виробництва спирту
- •2.1. Прийом зерна
- •2.2. Зберігання зерна
- •2.3. Очистка
- •2.4. Подрібнення зерна
- •2.5. Підварювання замісу
- •2.6. Розварювання підвареного замісу
- •2.7. Видування розвареної маси
- •2.8 Оцукрення
- •2.9 Циклічний спосіб бродіння
- •3. Технологічна схема виробництва спирту із зернової сировини з безперервною тепловою обробкою в трубчастому розварнику
- •4. Технологічна схема брагоректифікаційної установки побічно-прямоточної дії
- •5. Контроль якості сировини готової продукції
- •6. Охорона праці та навколишнього середовища
- •7.Облік і зберігання спирту
- •II розрахункова частина
- •1.Проектний розрахунок виробництва спирту
- •Розрахунок продуктів до ректифікації
- •Склад пшениці:
- •1.2. Матеріальний розрахунок продуктів брагоректифікації
- •IiiПрактична частина
3. Технологічна схема виробництва спирту із зернової сировини з безперервною тепловою обробкою в трубчастому розварнику
Зерно після очищення і подрібнення через шлюзовий затвор поступає в чан-змішувач, де при перемішуванні змішується з водою в співвідношенні 1 : (2,5-3,0).
Температура замісу в змішувачі 20-25°С, час перебування - 15 хв. Потім заміс закачується в екстрапарову контактну голівку, де миттєво нагрівається вторинною парою до температури 90-95°С.
Підігрітий заміс самопливно поступає в розширювач об'ємом 0,8-1,3 м3, з якого потім насосом відкачується в гостропарову контактну голівку, де гострою парою нагрівається до температури 165-170°С.
Після цього заміс піддається тепловій обробці в діафрагмованому трубчастому розварнику. Тривалість розварювання зерна в ньому 2-3 хв.
Розварена маса безперервно видувається у витримував-паросепаратор.
Використання помелу зерна, що характеризується проходом через сито 1 мм у кількості 70-75% без застосування розсівання, дозволяє понизити температуру розварювання пшениці до 162-165°С, при цьому температура маси на виході з варильного апарату повинна складати 142-145°С.
Досягши міри подрібнення зерна з розсіванням 96-100%-ного проходу через сито 1 мм температура розварювання пшениці може бути понижена до 152-155°С, а ячменю і кукурудзи - до 155-158°С.
Розварена маса з трубчастого розварника безперервно видувається у витримував-паросепаратор, де доварюється впродовж 40-45 хв. при температурі 106-108°С, після чого пропускається через мембранний клапан у випарник , де під вакуумом миттєво охолоджується до 62-63°С.
Вторинна пара поступає в конденсатор , де охолоджується холодною водою; сконденсована пара поступає у барометричну збірку , гази і частково пара, що не конденсуються, відсисаються вакуум-насосом.
Охолоджена розварена маса з випарника по спусковій трубі відводиться в оцукрувач.
Для оцукрення крохмалю застосовуються солодове молоко, водна суспензія поверхневих культур пліснявих грибів, ферментні препарати пліснявих грибів і бактерій. Оцукрюючий матеріал поступає в оцукрувач з витратного чана через дозатор.
Оцукрюючі матеріали дозуються по існуючих нормативах. Температура в оцукрувачі постійно знаходиться на рівні 57-58°С, тривалість перебування маси в нім складає 20-25 хв. Сусло з оцукрувача через уловлювач насосом закачується в теплообмінник , де охолоджується до температури складки, після чого подається на зброджування. Схемою передбачений циклічний напівбезперервний спосіб бродіння.
Ведення дріжджів здійснюється в трьох дрожджанках на пастеризованому суслі, що підкисляє, і у возброджувачі на тому, що підкисляє до 0,4° суслі.
Якщо бродіння ведеться прискореним циклом, тобто безперервно заповнюються 4-5 чанів при 8-10 чанах у батареї, то допускається використати один возброджувач.
На початку виробничого сезону дріжджі готуються в одній з дрожджанок. Зрілі дріжджі з першої дрожджанки використовуються як засівний матеріал для двох інших дрожджанок, в яких заздалегідь готується дріжджове сусло.
Зрілі дріжджі з цих дрожджанок використовуються як засівний для взюроджувача і першої дрожджанки, в якій знову готується дріжджове сусло.
Місткість кожної з дрожджанок повинна складати не менше 20% від місткості взброджувача. Взброджувач одночасно з передачею в нього зрілих дріжджів з другої і третьої дрожжанок заповнюється суслом, охолодженим в теплообміннику.
Якщо після заповнення взброджувача кислотність сусла в ньому буде менше 0,4°, необхідно його підкисляти.
З взброджувача зрілі дріжджі поступають в перший бродильний чан, куди одночасно спрямовується охолоджене сусло.
Усі бродильні чани сполучені переточними комунікаціями, забезпечені виносними або внутрішніми теплообмінниками, гідрозасувами.
Гази, що виділяються при бродінні, відводяться в спиртоуловлювач, звідки водно-спиртова рідина через эпруветку відводиться в передатну ємність або бражну збірку.
Після заповнення першого чана бродяча маса по переточним комунікаціях заповнює послідовно усі чани батареї. Через 24-30 год. після заповнення першого(головного) чана ще раз спускають дріжджі з взброджувача.
Після заповнення передостаннього чана приплив сусла в перший чан припиняють, а в останній чан, що звільнився, промитий і простерилізований, передають з взброджувача зрілі дріжджі та починають заповнювати батарею суслом в протилежному напрямі через останній чан, який стає при цьому головним.
