5.2. Правила розробки і оформлення тематичних карт.

Легенди стінних карт мають включати географічну основу і тематичний зміст (додаток 10).

Перелік елементів географічної основи (населені пункти, межі і кордони, шляхи сполучення, гідрографія, окремі об’єкти місцевості, рослинність та грунти) поміщають перед елементами тематичного змісту. Їх кількість і набір визначається темою карти. Так, на кліматичних картах не обов’язково вказувати шляхи сполучення, рослинність і грунти, а на картах транспорту не відображають лише рослинність і грунти, а решта елементів - обов’язкова, більше того- шляхи сполучення показують з максимальною детальністю. При відображенні елементів географічної основи користуються загальноприйнятими для топографічних карт умовними знаками.

Проектування елементів тематичного змісту виконується за такими правилами:

1). Основна класифікаційна ознака кодується контуром або формою знака.

Наприклад: заповідники

заказники

національні парки

пам’ятники природи

2). Відмінності в об’єктах однієї класифікаційної групи мають відображатися внутрішньою структурою , малюнком всередині знака, штриховкою чи кольором.

Наприклад: Структура заказників

ландшафтні

(червоний колір)

геологічні

(сірий колір)

гідрологічні

(блакитний колір)

3). При конструюванні знаків перевага має надаватися внутрішнім деталям перед зовнішніми.

Наприклад: ландшафтні заказники

а) невірно - б) вірно -

4). Деталі знаків мають бути уніфіковані.

Наприклад: Заповідники Заказники

існуючі

що проектуються

5). Кількісні відмінності об’єктів передаються:

а) розміром знака, якщо використовується значковий спосіб відображення тематичного змісту;

Наприклад: Площі заказників ( га)

100 50 10

б) кольором чи штриховкою, якщо використовуються такі способи відображення- кількісного фону, картограми чи ізоліній з пошаровим пофарбуванням. Інтенсивність кольору (штриховки) має збільшуватись в залежності від зростання величини параметра.

Наприклад:1) Ступінь видової заселеності території

гризунами- збудниками хвороб (у балах)

дуже високий (понад 20)

високий (16- 20)

значний (11- 16)

низький ( 6- 11)

дуже низький (менше 6)

2) Покрита лісом площа (в процентах від площі району)

менше 6 10 14 18 більше

6). Не можна кодувати інформацію за ознаками кількості елементів знаку, відмінності елементів за принципом “позитив- негатив”, “пряме- зеркальне” відображення (крім випадків “уверх- униз”).

7). Вибір кольорів знаків екологічних, геоекологічних чи еколого- природоохоронних карт має відповідати вимогам ДОСТу 21829- 76(46). В залежності від категорії інформації слід вибирати такі кольори:

основний додатковий

жовтий зелений - інформація попереджувального

характеру

зелений синій - інформація про можливість

небезпеки

рожевий червоний - інформація критичного

(заборонного) характеру

пурпурний фіолетовий - інформація про аварійний стан.

Наприклад: Екологічна оцінка стану

навколишнього середовища

зелений добрий

жовтий задовільний

рожевий поганий

пурпурний критичний

8). Для карт природних і соціально- економічних явищ, зміст і умовні позначення яких більш- менш уніфіковані (ботанічні, геологічні, демографічні, економічні, зоогеографічні, кліматичні, ландшафтні, туристські карти тощо) кольори знаків вибирають користуючись гамою, що представлена на відповідних уже виданих картах (за винятком тих робіт, теми яких пов’язані з уніфікацією умовних позначень карт тієї чи іншої тематики).

9). При використанні способів картограми чи ізоліній з пошаровим пофарбуванням не слід використовувати шкали, в яких більше семи ступенів, тому що чим більше відтінків, тим гірше їх розрізняти, а це, в свою чергу, призводить до погіршення читання карти.

10). В легендах карт не допускається використовувати скорочення, абревіатури тощо. Так, не можна слова “проценти (відсотки)”, “більше”, “менше” замінювати знаками “%”, ”>”, ”<”.

11). В назві карти слово “карта”, як правило, не пишеться. Так, в назвах вказують не “Кліматична карта”, а “Клімат”, не “Адміністративна карта”,а “Адміністративний поділ”, але- “Зоогеографічна карта”, “Туристська карта”, тобто слово “карта” залишається лише в назвах тих карт, в яких без нього втрачається логічність назви.

12). Оформлення назви карти, масштабу, умовних позначень, змісту карти виконують різними шрифтами, керуючись особистим смаком та такими рекомендаціями:

а) для назви карти, слів “масштаб” та “умовні позначення” використовують топографічний напівжирний шрифт (Т- 132), шрифт акцидент гротеск, звичайний (капітальний) шрифт;

б) допускається для оформлення вказаних елементів використовувати спеціальні трафарети для написання шрифтів, або виготовляти підписи на ЕОМ, а потім приклеювати на відповідне місце карти;

в) розміри літер назви вказані в підпункті 12, пункту 5.1. Розміри букв і цифр масштабу становлять 0.7 висоти букв назви. Висота букв у словах “умовні позначення” дорівнює 0.6-0.5 висоти букв назви карти;

г) всі названі елементи пишуться великими літерами алфавіту. Назви підрозділів легенди карти оформляються великими літерами остовного шрифта. Назви показників і характеристик пишуться з великої букви.

д) розташування написів на карті повинне бити таким, щоб не виникало сумнівів щодо відповідності цих написів і конкретних об’єктів;

е) назви населених пунктів виконують остовним шрифтом, шрифтом Т-132 , курсивом та іншими шрифтами, розташовуючи підпис справа і посередині від знака населеного пункту. В окремих випадках, щоб уникнути перекриття важливих умовних позначень, дозволяється розміщувати ці написи зліва, зверху, знизу від об’єкта, а іноді навіть робити підписи вигнутої форми;

є) гідрографічні об’єкти підписують курсивом, паралельно їх руслу. Витягнуті в певному напрямку об’єкти підписують зверху (знизу) від середньої лінії знака.

13). При наявності картографічної сітки на карті підписи населених пунктів розташовують вздовж паралелей, якщо на карті картографічна сітка відсутня, то підписи населених пунктів виконують паралельно північній рамці карти.

14). Підписи розташовують на вільних від елементів змісту місцях карти або з мінімальним їх перекриттям. Перекриття підписами елементів, що виконуються чорним кольором, дозволяється лише у тих випадках, коли інше розміщення неможливе і призводить до порушення відповідності між підписом і умовним позначенням. Фарбування контурів чорним кольором категорично забороняється.

15).Перекривання підписами знаків державних кордонів, залізниць, автошляхів, річок, що відображені двойною лінією, та умовних позначень, що стоять окремо не дозволяється. У вигляді виключення допускається мінімальне перекриття зображення названих об’єктів, за винятком державних кордонів.

16). Всі власні назви пишуться на карті повністю, без скорочень, за винятком деяких визначень, що часто зустрічаються, наприклад,”Верхній” , “Велика”, Нижній” та ін., які даються в стандартних скороченнях, відповідно “Верх.”, “Вел.” чи “В”. Такі географічні об’єкти, як “вулкан”, озеро”, “гора”, ”вулиця” дають у загальноприйнятих скороченнях: “влк.”, “оз.”, “г.”, “вул.”.

17). При компонуванні легенди умовні позначення та пояснення до них мають розташовуватись “колонками” з дотриманням однакового інтервалу між умовними позначеннями та поясненнями в межах всієї легенди. Розміри “колонок” та інтервалів автор проектує в кожному випадку окремо, відповідно до розміру аркуша карти та легенди. При стандартному форматі карти (617- 870 мм) розміри колонок умовних позначень становлять 10 - 13 мм, пояснень до них- 50 - 60 мм, інтервал між ними- 5 - 7 мм. Розміри букв легенд повинні бути не менші за 3 мм.

18). Матричні елементи легенд розташовують в кінці простору, відведеного для легенди, ближче до користувача карти.

19). Дозволяється текстові елементи легенд, таблиць виконувати на друкарських машинках чи ЕОМ, а потім вклеювати на від-повідні місця аркуша карти. В цих випадках порядок виготовлення карти такий:

а) чорною тушшю викреслюють всі штрихові елементи карти (контур території, що картографується, елементи географічної основи, елементи тематичного змісту, які на оригіналі карти мають бути чорного кольору, умовні позначення, врізні елементи, рамки, назви, масштаб);

б) друкують текст і вклеюють його на відповідні місця карти;

в) одержують ксерокопію аркуша карти (бажано на креслярському папері);

г) виготовляють кольоровий варіант карти, використовуючи акварельні фарби.

20). Коли карту виготовляють без використання механічних засобів (друкарських машинок, ксерокса тощо) тоді порядок виготовлення карти інший:

а) простим олівцем (твердості Т-2, Т-3,Т-4,Т-5) викреслюють всі елементи карти (лінії,підписи, знаки тощо);

б) виготовляють кольоровий варіант карти;

в) оформляють карту тушшю відповідного кольору.

21). При підготовці карт необхідно вірно вибирати геогра-фічні назви, що здійснюється за правилами транскрипції. Крім того, необхідно слідкувати за зміною географічних назв, щоб в назвах географічних об’єктів уникнути застарілих та невикористовуваних термінів.

22). При оформленні карт слід пам’ятати, що слова “легенда карти” , “легенда” на вітчизняних картах не прийнято використовувати. На тематичних картах (а до звітних документів, як правило, входять тематичні карти) не пишуть слів “умовні знаки”, поскільки таке поняття прийняте лише для топографічних карт. На картах тематичних слід писати “умовні позначення”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 7.32-91. Отчет о научно - исследоватеоьской работе - структура и правила оформления.- М.: Изд-во станд., 1991. - 18 с.

2. ГОСТ 21829-76. Система “человек-машина”. Кодирование зрительной информации. Общие эргономические требования.- М.: Изд-во станд.,1976.- 6с.

3. Билиц Ю.С., Васмут А.С. Проектирование и составление карт: Учебник для вузов.- М:Недра, 1984.- 364 с.

4. Бочаров М.К. Основы теории проектирования систем картографических знаков.- М.:Недра,1966.- 136 с.

5. Голиков А.П., Данилевич Г.Е., Кравченко В.М. и др. Методические указания по выполнению дипломных работ по экономической географии для студентов 5 курса геолого-географического факультета.- Харьков:ХГУ,1984.- 20 с.

6. Егоров В.В.,Соколов О.В., Тарнговский Л.Ф. Составление и редактирование карт.- М.: Геодезиздат,1962.- 239 с.

7. Заруцкая И.П.,Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт. Карты природы: Учебник.- М.: Изд-во МГУ, 1989.- 296 с.

8. Ковалев П.В. Методические указания по выполнению дипломных работ по физической географии для студентов 5-го курса геолго-географического факультета .- Харьков: ХГУ, 1982.- 31 с.

9. Левицкий И.Ю. Методические указания по компоновке тематических карт для студентов 2-3 курсов геолого-географического факультета.- Харьков:ХГУ.- 12 с.

10. Лившиц М.С., Кряжев В.А., Залманова М.С. Курсовое и дипломное проектирование.- Л.: Стройиздат,1970.- 176 с.

11. Мальцев А.И., Воронежцев В.В. Сельскохозяйственное картографирование. Методические указания и задания для курсовой работы.- М., 1977.- 33 с.

12. Матвиенко М.М. Методические указания к курсовому проекту “Составление сельскохозяйственных карт”.- Харьков,1966.- 57 с.

13. Машенцева Л.Д., Осауленко Л.Е., Первухин Г.А. Картографическое черчение и оформление карт.- К.: Вища шк., 1986.- 238 с.

14. Преображенский А.И. и др.Составление и редактирование специальных карт.- М.:Геодезиздат,1961.- 238 с.

15. Прокопова В.Д., Швалб М.Г.,Шевченко Ю.Г. Методические рекомендации по библиографическому оформлению дипломной и научной работы.- Харьков: ХГУ, 1988.- 27 С.

16. Рыбалко С.В. Методические указания по проектированию карт земельных ресурсов. - Харьков: Изд. ХСХИ,1989.- 54 с.

17. Салищев К.А. Проектирование и составление карт.- М.: Изд-во МГУ,1987.- 240 с.

18. Тихомиров А.С. Оформление дипломных, курсовых и других письменных работ по географии.- М.: Изд-во МГУ, 1965.- 110 с.

19. Ширяев Е.Е. Картографическое отображение, преобразование и анадиз геоинформации.- М.:Недра,1984.- 248 с.

Зразок оформлення титульної сторінки Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕОЛОГО - ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фізичної географії та картографії

РОЗРОБКА ЕКОЛОГО - ПРИРОДООХОРОННОГО АТЛАСУ

ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО ЦЕНТРУ (на прикладі м. Харкова)

(дипломна робота)

Студент 5 курсу О.О.Петренко

Керівник: доцент, кандидат

географічних наук В.А.Пересадько

Харків 1997

Зразок оформлення титульної сторінки Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ГЕОЛГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фізичної географії та картографії

РОЗРОБКА СЛОВНИКА ТОПОГРАФО - КАРТОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ

ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

(дипломна робота)

Студент 5 курсу А.Н.Яценко

Керівник: доцент, кандидат

географічних наук В.А.Пересадько

Консультант: професор,доктор

географічних наук І.Ю.Левицький

Харків 1997

Зразок оформлення змісту Додаток 3

ЗМІСТ стор.

ВСТУП .......................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. СУТЬ І НАПРЯМКИ КАРТОГРАФУВАННЯ ОХОРОНИ

ПРИРОДИ..................................................................................................... ................. 7

1.1.Сутність і шляхи природоохоронного картографування ..................... 7

1.2. Типи природоохоронних картографічних творів та їх класифікація.. 11

РОЗДІЛ 2. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ КАРТОГРАФУВАННЯ ОХОРОНИ

ПРИРОДИ....................................................................................................................... 15

2.1. Аналіз природоохоронного картографування в країнах СНД ............ 15

2.2. Природоохоронне картографування в країнах далекого зарубіжжя.. 21

2.3. Стан картографування охорони природи в Україні .............................. 27

2.4. Тенденції природоохоронного картографування .................................... 32

РОЗДІЛ 3.МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ

РЕГІОНАЛЬНИХ КАРТОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ ПРИРОДООХОРОННОЇ

ТЕМАТИКИ........................................................................................................................ 37

3.1. Методичні питання розробки системи природоохоронних атласів ...... 37

3.2. Особливості створення регіональних серій природоохоронних карт.... 49

3.3. Проектування окремих карт охорони природи .......................................... 57 3.4. Методичні питання відображення природоохоронних показників

на тематичних картах ............................................................................................. 62

РОЗДІЛ 4. НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ

КАРТ...................................................................................................................................... 67

4.1. Використання карт охорони природи в практиці управління

природокористуванням ......................................................................................... 67

4.2.Методичні питання використання карт охорони природи у

шкільному курсі географії ...................................................................................... 71

ВИСНОВКИ...........................................................................................................................75

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ....................................................................................................80

ДОДАТКИ:

1. Структурно - логічна модель ситеми регіональних природоохоронних

творів.

2.Карта “Охорона природи Харківської області”.

Зразок оформлення титульної сторінки додатків Додаток 4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕОЛОГО - ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фізичної географії та картографії

РОЗРОБКА ЕКОЛОГО - ПРИРОДООХОРОННОГО АТЛАСУ

ЗМІЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(дипломна робота)

ДОДАТКИ

Стедент 5 курсу А.І.Ільїнський

Керівник: Ст. викладач

кафедри фіз. географії

та картографії А.М.Байназаров

Харків 1997

Зразок оформлення ілюстрацій Додаток 5

% мм оС

100 100 20

90 80 15

80 60 10

70 40 5

60 20 0

50 0 ______________________________________________________ -5

Середньомісячна температура повітря (в оС)

Середньомісячна кількість опадів ( в мм )

холодний період

теплий період

Відносна вологість повітря

Рис. 2.3. Кліматичні показники м. Харкова.

Зразок оформлення фрагмента карти Додаток 6

Обсяг ( в тис.га) і структура ( в процентах) меліоративних заходіа по районах

більше 8.0

8.0 - 4.0 водна меліорація

4.0 - 1.0 хімічна меліорація

менше 1.0 культертехнічні заходи

Питома вага меліорованих земель

у загальному обсязі сільськогосподарських угідь по районах

(в процентах)

менше 1 5 10 15 більше

Рис.2.3. Фрагмент карти “ Меліорація земель Харківської області”

Зразок компоновки карти Додаток 7

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ м.ХАРКОВА

___________________________________________________________________________

ЗАХВОРЮВАНІСТНАСЕЛЕННЯ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1:1 000 000

____________________________________

ТЕХНОГЕННІ ПЕРЕДУМОВИ

ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

м. ХАРКОВА

1:100 000

______________________________________________________________________________________

Діаграми УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Графіки

______________________________________________________________________________________

1:25 000

Зразок компоновки карти Додаток 8

___________________________________________________________________________

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ м.ХАРКОВА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА

МАСШТАБ 1:25 000 ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

_________________________________________________________ м. ХАРКОВА

1: 100 000

____________________________

Текст

______________________________________________________________________________________

Таблиця УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

______________________________________________________________________________________

Зразок компоновки карти Додаток 9

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ