3. Правила оформлення дипломних і курсових робіт та звітів

3.1. Загальні вимоги. Сторінки тексту, малюнки, таблиці і роздруковки з комп’ютера мають відповідати формату А4 (210-300 мм). Допускається представляти ілюстрації, таблиці і роздруковки на аркушах формату А3 (420-600 мм), але у згорнутому навпіл вигляді - вони не повинні перевищувати розміри аркуша формату А4.

Текст має бути набраний на комп’ютері, надрукований чорним кольором на одній стороні аркуша білого паперу через 2 інтервали. Абзац (відступ) – 1,25 см. Шрифт Times New Roman. Розмір шрифта – 14. (У громіздких таблицях дозволяється одинарний інтервал, шрифт – 12).

Текст слід писати зберігаючи такі розміри полів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 25 мм і нижнє - 20 мм. Номери сторінок проставляються угорі праворуч.

Якість тексту, ілюстрацій і таблиць має задовольняти вимогам їх чіткого відтворення - копіювання чи ксерокопіювання. При друкуванні роботи слід зберігати рівномірну щільність, контрастність та чіткість зображення по всьому тексту. Вписувати у надрукований текст окремі слова чи знаки необхідно лише чорним чорнилом або чорною тушшю.

Друкарські помилки, описки чи графічні неточності допускається виправляти підчисткою, замальовуванням білою фарбою або заклейкою смужкою паперу і надрукованим на цьому ж місці виправленого зображення чи накресленим вручну чорнилом відповідного кольору.

Іноземні прізвища, назви іноземних установ допускається перекладати українською мовою. Абревіатури установ, термінів тощо подаються лише після того, як при першому згадуванні даної установи чи терміну їх назва була дана повністю, а поруч, у дужках, - абревіатура.

Наприклад: У Харківському державному університеті (ХДУ) проводяться екологічні дослідження. Надалі в роботі можна писати скорочено: ХДУ.

Назви структурних елементів (розділів) пишуть великими літерами, у середині рядка без крапки в кінці і без підкреслень.

Наприклад: 1. ІСТОРІЯ КАРТОГРАФУВАННЯ УКРАЇНИ

Заголовки підрозділів, параграфів або пунктів слід починати з абзаца і писати з великої літерии без підкреслення і крапки в кінці.

Наприклад: 3.1. Розробка математичної основи серії екологічних карт

Якщо заголовок складається із декількох речень, їх розділяють крапками.

Наприклад: 2.2. Регіональні особливості урбанізації. Урбанізація в Україні

Перенесення слів у заголовках не допускається. Відстань між заголовками структурних розділів, підрозділів та текстом 1,5-2 см, а між рядками - 2 інтервали.

3.2. Викладення тексту. Кожен автор має свій індивідуальний стиль викладення тексту, але існують певні загальноприйняті норми сучасної мови, яких слід дотримуватись при написанні наукового тексту. Нижче наводяться приклади правильного, точного викладення думок, подання величин тощо:

а) У науково-технічній літературі слід писати від третьої особи і не використовувати займенників «я», «мною», «ми» та інших.

Наприклад:

неправильноно: Я проходила практику в Київському університеті. На мою думку, гідрологічний пост доцільно відкрити не в середній частині ріки, а у верхній течії. Якщо нам відомі географічні координати, ...

правильно: Автор проходив практику в Київському університеті. На думку автора, гідрологічний пост доцільно відкрити не в середній частині ріки, а у верхній течії. Якщо відомі географічні координати, ...

б) Слід уникати термінів «зараз», «нині», «у цьому році», «минулого року» та ін. Читачеві важко буде зрозуміти, до якого саме періоду, року відноситься написане.

Наприклад:

неправильно: У червні минулого року ...

правильно: У червні 2011 року ...

в) Після назви місяця слово «місяць» не пишеться.

Наприклад:

неправильно: У грудні місяці 1997 року були сильні морози.

правильно: У грудні 1997 року були сильні морози.

г) Дати в основному тексті наводяться повністю, без відмінкових закінчень,

наприклад: 17 травня 2010 р., а не 17-го травня 1996-го р.

У таблицях дати пишуть скорочено за схемою: 17/V 1998; 17.V.98; 17.05.98. Часові періоди вказуються через тире: 1990 - 1995 рр. або 1990 - 95 рр.

д) Не допускається поєднувати в тексті буквені позначення, математичні чи технічні знаки зі словами.

Наприклад:

неправильно: О третій годині дня температура повітря = 15°. В останньому № журналу «Географія та основи економіки в школі» за 2012 р. ...

правильно: О третій годині дня температура повітря дорівнювала 15°. В останньому номері журналу «Географія та основи економіки в школі» за 2012 р....

е) Знаки №, % та інші для позначення множини не подвоюються:

Наприклад:

неправильно: Геоморфологічні профілі №№ 5, 8, 9 ...

правильно: Геоморфологічні профілі № 5, 8, 9 ...

є) У позначеннях градусів, мінут і секунд десятичним дробом знаки цих величин ставляться після цілих чисел перед комою.

Наприклад: 18° 14′,4; 18° 14′ 15′′,6.

ж) При позначенні градацій «від ... до» рекомендується користуватися тире: 18 - 29 см. При використанні прийменників їх слід писати обидва. У випадках, коли вказуються вид`ємні температури, наприклад, від -15° до -26°, знак тире в цьому випадку може призвести до неправильного тлумачення величин (-15 -26°). Знак одиниці виміру ставиться лише один раз після останнього показника.

Наприклад:

неправильно: від 18 - 29 см; від 18 см до 29 см; 18 см - 29 см.

правильно: від 18 до 29 см; 18 - 29 см.

з) Однозначні порядкові й кількісні чисельники без одиниць виміру при них пишуться словами, а не цифпами. Не рекомендується починати фразу з цифр.

Наприклад:

неправильно: На 6 день мандрівки ...

правильно: На шостий день мандрівки ...

и) У тексті не бажано наводити громіздких багатозначних чисел, виражених одиницями. Їх слід округляти до більших класів.

Наприклад:

неправильно: 196 345 га; 131 000 т.

правильно: 196,3 тис. га; 131 тис. т.

і) Посилання на приблизні показники мають бути представлені у межах простих округлених чисел.

Наприклад:

неправильно: Загальний обсяг викидів шкідливих речовин становить приблизно 286,5 тис. т.

правильно: Загальний обсяг викидів шкідливих речовин становить приблизно 286 тис. т.

3.3. Нумерація сторінок. Сторінки нумеруються арабськими цифрами, причому зберігається суцільна нумерація усього тексту. Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті без крапки в кінці.

Титульну сторінку включають до загальної нумерації, але номер сторінки на ній не проставляють.

Ілюстрації і таблиці включають до загальної нумерації. Ілюстрації, таблиці тощо, які перевищують за розміром формат А4, рахують як одну сторінку.

3.4. Ілюстрації. Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, карти, діаграми, фотознімки) слід розташовувати на окремих сторінках після тексту, в якому вони згадуються вперше.

На всі ілюстрації, що використані в тексті, повинні бути посилання.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах усієї роботи.

Ілюстрація розміром меншим, ніж формат А4, має бути наклеяна на стандартний аркуш білого паперу.

Ілюстрації (рисунки) позначають скороченням «Рис.», яке поміщають після пояснюючих даних (додаток 4).

На одній сторінці бажано розташовувати одну ілюстрацію (рідше – дві). Коли ж вона не поміщається на одній сторінці, то її можна переносити на інші сторінки, причому назву ілюстрації вказують на першій сторінці, пояснюючі дані - на відповідних сторінках і під ними вказують номер рисунка і номер сторінки, на якій він розташований.

Наприклад: Рис. 8, с. 35.

Карти, які поміщають в дипломну роботу, мають складатися у масштабі, який би дозволив розташовувати карту на одній сторінці формату А4 чи А3. Карта оформляється згідно з положеннями, викладеними у розділі 5??? даних вказівок і обов’язково повинна включати: рамку, саму карту, легенду, масштаб.

Підпис «Рис. ...» подається під нижньою рамкою карти (додаток 5).

У випадку, коли конфігурація території, що картографується, вимагає, щоб карту було розташовано вздовж довшої сторони аркуша (300 чи 600 мм), то підпис «Рис. ...» ставиться також під південною рамкою карти.

У випадку, коли студент не є автором ілюстрованого матеріалу, після слів «Рис.» та його назви вказуються ініціали й прізвище автора ілюстрації та рік видання відповідної книги.

Наприклад: Рис. 17. Легенда карти інфекційної захворюваності населення (За В.В. Волковим, 1985).

3.5. Таблиці. Цифровий матеріал має бути оформлений у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадувалась вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами, порядковою нумерацією у межах кожного розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Номер слід розташувати у правому верхньому куті над заголовком таблиці. Після слова «Таблиця» знак «№» не ставиться і в назві таблиці слово «Таблиця» не пишеться.

Наприклад:

Таблиця 6.1

Структура еколого-природоохоронного атласу м. Харкова

№

Назви розділів і карт

Масштаби

Коли таблиця розташовується на декількох сторінках, то на першій сторінці таблиці кожна її колонка нумерується, а на наступних сторінках - над верхньою рамкою справа, пишуть «Продовження табл.» і вказують її номер.

Наприклад:

Перша сторінка таблиці:

Таблиця 7.1

Наочні посібники з курсу «Географія материків і океанів»

№	Назва посібника	Тема, у якій він використовується
1	2	3

Друга (третя та ін.) сторінка таблиці

Продовження табл. 7.1

1

2

3

3.6. Перелік. Перелік, при необхідності, може бути наведений усередині пунктів чи підпунктів. Перелік слід нумерувати:

а) порядковою нумерацією арабськими цифрами з дужкою.

Наприклад: Система регіональних еколого-природоохоронних творів включає:

1) атласи;

2) серії карт;

3) окремі карти.

б) перед переліком ставити знак « - ».

Наприклад: Система регіональних еколого-природоохоронних творів включає:

- атласи;

- серії карт;

- окремі карти.

в) порядковою малою літерою алфавіту з дужкою.

Наприклад: Система регіональних еколого-природоохоронних творів включає:

а) атласи;

б) серії карт;

в) окремі карти.

Перед переліком ставиться знак « : », а після кожного пункту переліку « ; ». Якщо після дужки ставиться крапка, то перелік пунктів, що перераховуються, починається з великої літери.

Наприклад: Система регіональних еколого-природоохоронних творів включає:

а). Атласи;

б). Серії карт;

в). Окремі карти.

3.7. Примітки. Примітки розміщують, коли необхідно зробити пояснення до змісту тексту, таблиці, карти тощо. Примітки подаються безпосередньо після пункту, підпункту, таблиці чи ілюстрації, до яких вони відносяться, і помічаються значком « * ». Слово «Примітка» не підкреслюється.

Наприклад: У картографії джерелами (або, що менш вдало, картографічними матеріалами*) називають різноманітні графічні та текстові документи, що використовуються при складанні карт.

Примітка:

*Картографічними матеріалами також являються фарби, папір тощо.

Декілька приміток позначають порядковою нумерацією арабськими цифрами. Кожну примітку починають із нового рядка.

Наприклад: До картографічних творів також належать анагліфічні¹ карти ортофотокарти².

Примітки:

1. Об’ємні моделі, дуже близькі до рельєфних карт.

2. Відбитки з фотопланів, на які нанесені горизонталі, умовні позначення, підписи.

Допускається розміщувати примітку в кінці сторінки, на якій вперше згадується термін, що потребує пояснень. У таких випадках примітка відділяється від тексту короткою (4-5 см) рискою.

3.8. Формули та рівняння. Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій самій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа або числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.

Формули слід позначати порядковою нумерацією у межах всієї роботи арабськими цифрами в круглих дужках у крайньому правому положенні рядка.

Наприклад:

1/ m = f / H, (1)

де m - знаменник масштаба аерознімка; f - фокусна відстань аерофотоапарата; H - висота фотографування.

Рівняння і формули слід виділяти у тексті в окремий рядок. Вище і нижче кожної формули чи рівняння необхідно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не поміщається в один рядок, то воно може бути перенесене після знаків: дорівнює « = », додавання « + », віднімання « - », множення « * », ділення « : » або інших математичних знаків.

3.9. Посилання. Посилання на джерела слід указувати порядковим номером згідно зі списком літератури і виділяти квадратними дужками «[ ]». Посилання можна робити після того, як вказали:

а) прізвища авторів, на роботи яких опираються при власних дослідженнях. У цьому випадку номер відповідної роботи ставиться після прізвища автора і обмежується квадратними дужками.

Наприклад: У роботах О.М. Берлянта [6, 7, 10] представлена система прийомів аналізу карт.

б) основні положення викладені у певних роботах.

Наприклад: Вважають перспективним використання нових структурно-логічних моделей як одного з інструментів системних досліджень [15].

Посилання на розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, формули слід оформляти, вказуючи їх порядковий номер.

Наприклад: «у розділі 1», «до п. 3.4», «у підпункті 3.4.2, перелік 3», «за формулою (3)», «на рис. 1», «у додатку 5».

Якщо в роботі одна формула, одне рівняння, один додаток (одна таблиця чи один рисунок не допускаються), то вони не нумеруються і в посиланнях пишеться «за формулою», «згідно з рівнянням», «у додатку».

Наприклад: Система характеристик, показників та умовних позначень, що використовуються в еколого-природоохоронному картографуванні, представлена в додатку.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочене слово «дивись», наприклад: «див. табл. 6.1».