
- •1 Загальна частина 6
- •2 Основна частина 33
- •1Загальна частина
- •1.1Техніко-економічне обґрунтування теми
- •1.2Короткий історичний екскурс
- •1.3Процеси ущільнення дорожньо-будівельних матеріалів
- •1.4Класифікація катків
- •1.5Сучасні котки країн снд та світових виробників
- •1.6Обгрунтування теми дипломного проекту
- •2Основна частина
- •2.1Розрахунок та вибір основних параметрів котка
- •2.1.1Передумови до розрахунку
- •2.1.2Визначення необхідних контактних зусиль
- •2.2Визначення параметрів вібровальця
- •2. 2.1. Визначення діаметра вальця
- •2. 2.2. Максимальне контактне навантаження
- •2. 2.3. Визначення ширини вальця
- •2. 2.4. Визначення параметрів вібратора
- •2. 2.5. Розрахунок віброізоляції
- •2.3Визначення площі контакту шини
- •2.4 Розрахунок маси котка
- •2.4.1 Вибір шин для котків
- •2.4.2Визначення продуктивності
- •2.4.3 Вибір параметрів колісної схеми
- •2.5Тяговий розрахунок та визначення потужності двигуна котка
- •2.5.1Тяговий розрахунок
- •2.5.2 Визначення потужності двигуна
- •2.6Системи зміни тиску повітря в шинах
- •2.6.1Схема зміни тиску в шинах
- •2.6.2Вибір компресора та трубопроводів
- •2.6.3Тепловий розрахунок трубопроводів
- •2.7Визначення стійкості котка
- •3Гідравлічний розрахунок
- •3.1.1Вибір гідромоторів пересування
- •3.1.2Вибір гідронасосів
- •4Розрахунки на міцність
- •4.1.1Розрахунок зусиль в механізмі керування
- •4.1.2Розрахунок на міцність деталей підвіски
- •4.1.3Розрахунок проушини кріплення гідроциліндра рульового керування до рами
- •4.1.4Розрахунок гальм котка
- •5Контроль якості ущільнення
- •5.1Норми ущільнення ґрунтів
- •5.2Методи контролю щільності ґрунтів
- •5.2.1Стандартний метод ущільнення
- •5.2.2М Рис. 38 Схема методу лунок етод лунок
- •5.2.3Визначення вологоміром-щільноміром системи Ковальова
- •5.2.4Метод динамічної пенетрації
- •5.2.5Радіаційні методи контролю
- •5.2.6Нейтронний метод
- •6Техніко-економічне порівняння різних машин
- •7Техніка безпеки та охорона праці
- •7.1. Загальні відомості експлуатації котка
- •7.2. Аналіз умов праці оператора
- •7.3. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •7.4. Розрахунок віброізоляції
- •7.5. Протипожежні заходи
- •7.6. Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на зараженій місцевості
- •Література
2.3Визначення площі контакту шини
Для ущільнення матеріалів з різними фізико-механічними властивостями потрібні різні тиски в плямі контакту з опорною поверхнею. Тому діапазон можливої зміни навантаження на колесо та тиску повітря в шинах характеризує як універсальність, так і ущільнюючу здатність котка, що визначаються ступенем, глибиною та рівномірністю ущільнення. Регулювання тиску в шинах повинно бути централізованим та в межах 0,2 ... 1,0 МПа (рис. 24).
Рис. 24 Зміна плями контакту при різних тисках в шині
Площа контакту при укочуванні ущільнених грантів з урахуванням заданої товщини шару
м2.
W0 ,W – відповідно оптимальна і дійсна вологість повітря;
К,К0 – відповідно потрібний і початковий коефіцієнт ущільнення матеріалу;
Кр – багатофакторний коефіцієнт, який залежить від z/κ, а/b,. При орієнтовних розрахунках можна прийняти Кр = 1,2...1,4; причому менше значення відповідає більшим відстаням між шинами е´.
при укочуванні ущільнених грантів Н0 = 0,15 м,
м2.
При ущільненні розрихлених ґрунтів Нр = 0,30 м.
м2,
2.4 Розрахунок маси котка
Маючи розрахункові значення Ак та κ визначають мінімальні значення Q, що забезпечують розрахункові Ак та κ.
Значення Q можуть бути встановлені і розрахунковим шляхом, використовуючи залежність:
Q = Ак · κ,
тоді
Q = 0,04·0,45·106 = 18 кН.
Слід мати на увазі, що Q з найбільшим його значенням, визначене по номограмі чи розрахунковим шляхом, містить в собі частину металоємкості і баласту машини на контактну поверхню колеса.
Знаючи власну вагу колеса Q, можна з урахуванням отриманого значення Q встановити навантаження на вісь колеса котка:
Q0 = Q – Qк,
тоді
Q0 = 18·103 - 1·103 = 17 кН.
Після вибору Q, враховуючи прискорення сили тяжіння g та кількість коліс котка Zк, маса котка з баластом визначається по формулі:
тоді
т.
Розрахунок маси котка за вищенаведеною методикою забезпечує мінімальні енергетичні та трудові витрати як при створенні, так і при експлуатації котків.
2.4.1 Вибір шин для котків
На котках застосовують шини загального призначення (автомобільні) та спеціальні.
Шини з дорожнім чи універсальним рисунком протектора, призначені для ущільнення переважно дорожніх основ. Шини з глибоким рисунком протектора, призначені для ущільнення переважно земельного полотна доріг.
На відміну від шин автомобілів високої прохідності шини котків зі змінним тиском мають максимальний тиск в 2 – 2,8 разів більше. Порівняння поперечних перерізів шин показано на рис. 25.
Рис. 25 Схема до вибору шин
Шини для котків можуть бути вибрані з кількості тих, що виробляються автотракторною промисловістю, а при відсутності необхідних – повинні створюватись спеціальні, нові шини. При виборі шин задаються, насамперед, кількістю коліс на одній з осей (наприклад, при самохідних котках, на задній – широкій осі) та коефіцієнтом відстані між шинами Кш. Кількість коліс моста на одній осі Zк = 4 шт. Кш = 1,25.
Визначаємо необхідну ширину бігової доріжки за формулою:
тоді
мм,
де В – ширина ущільнювальної смуги котка;
Z3 – кількість коліс на осі;
Кш – коефіцієнт відстані між шинами.
Приймаємо 260 мм.
Отримане за цією формулою В0, як і вантажопідйомність та інші параметри шини, є вихідним параметром для попереднього вибору шин котка.
Шини звичайного виконання для котків мають відношення висоти профілю Н до ширини шини В0, рівне 0,9 – 1,1; у широко профільних шин відношення Н/ В0 < 0,9. Проте така ширина, маючи низький тиск повітря, не може забезпечити високої щільності матеріалу і ефективна тільки для покращення керованості котка та підвищення маневреності.
Н = 1,1·В0 = 1,1·260 = 290 мм.
Згідно стандартного ряду типорозмірів шин приймаємо: шину моделі Ф-55 320-508(12,00-12).
Параметри вибраної шини:
зовнішній діаметр – 1092 мм;
ширина профілю (по центру перерізу) – 290 мм;
ширина бігової доріжки – 260 мм;
позначення обода – 216В – 508 мм (дюйм);
норма пошаровості – 16;
максимальне навантаження – 23000 Н;
тиск повітря в шині, що відповідає максимальному навантаженню – 0,3 – 0,8 МПа;
максимальна швидкість – 20 км/год;
маса – 90 кг.
В цьому випадку величина нормальної деформації пневматичної шини на жорсткій поверхні звичайно складає
,
тоді
λ = 0,13·290 = 37,7 мм ,
де Вш – ширина профілю шини.
Якщо відомий модуль жорсткості пневматичної шини та її геометричні розміри, то вага може бути визначена за формулою:
,
тоді
т,
де значення Еш потрібно підставляти в кгс/см, а λ – в см.
Враховуючи, що радіальна деформація на пневматичні шини на ґрунті, що деформується, менше, ніж на жорсткій поверхні, при виконанні розрахунків по наведеній формулі треба приймати
λ = 0,15· Вш = 0,15·290 = 4,35.
Якщо модуль жорсткості шин невідомий, то раціональну вагу котка у відсотках від її максимального значення можна визначити, користуючись слідуючими даними:
тиск повітря в шині в Н/см2............................ .60 50 40 30 20
вага котка у % від максимального значення 100 90 80 65 50
Мінімальне число коліс котка приймають з умов забезпечення поперечної стійкості і звичайно рівне чотирьом.
Найбільша допустима величина зазорів е обмежується умовами рівномірного ущільнення ґрунту котком по ширині і може бути знайдена з експериментальної залежності:
,
тоді
мм.
При відомій плямі контакту шин АКу = 0,04 м2 (при укочуванні щільних покриттів) та АКу = 0,16 м2 (при укочуванні рихлих покриттів) див. розділ 2.1.3, визначимо можливі прогини шин:
,
тоді отримаємо
мм;
,
отже
мм,
де Rн – зовнішній радіус шини.
Довжину площі контакту визначимо за формулою:
м
м
де
-
радіус кривизни протектора.
Навантаження на шину, прогин і тиск повітря зв’язані залежністю:
,
де с1, с2 – постійні коефіцієнти, що визначаються дослідним шляхом. Для спеціальних шин с1=0,0002...0,0003 см2/Н, с2=0,006 см-1;
Рш – тиск в МПа;
δт – прогин в см.
При відомому навантаженні на шину та прогин визначимо необхідний тиск в системі
.
при укочуванні щільних шарів:
МПа,
при укочуванні розрихлених шарів:
МПа.