9. Суть командної економіки та її ознаки.

Адмін.-командною ек-ою назив.товарну форму вир-ва,основою якої є держ.власність на матер.рес-си і продукти,а всі питання,пов”язані з вир-вом, розподілом та споживанням продукції,вирішують центральні планові органи.У командній сис-мі основні проблеми орг-ції ек-ки-що,як і для кого виробляти-визначали урядові директиви,а не ринковий механізм.Командна ек-ка функціонує відповідно до планів,які розробляють на вершині управлінської піраміди й доводять під-вам до виконання.Ієрархічне управління передбачає підпорядкування інтересів нижчих одиниць(споживачів.виробників),інтересам вищих(територіальних об”єднань,галузевих міністерств…)Підприємництво як одне з джерел зросиання доходів забороняється.Командна сис-ма радянського типу в певні історичні періоди змогла швидко нагромаджувати ресурси,перерозподіляти їх на користь пріоритетних галузей,усунути юезробіття,забезпечити відповідний рівень освіти,медичного обслуг-ня.Проте вона не була життєздатною.Це зумовлювалося дією низки чинників.По-перше,командна ек.виявилася неспроможною освоїти інтенсивний шлях ек-го зростання-підвищення ефективності використання наявних рес-ів замість збільшення їх кількості.По-друге,зростали витрати на вир-во енергії,видобування сировини,внасл.чого ціни на промисл.продукцію постійно зростали,що підірвало сиабільність сфери цін,фінансів підпр-в і доходів держави. По-третє,надмірна централізація породила такі негативні явища,як корупція і хабарництво,що підривало стимули до праці.По-четверте,неспроможність створити дійову сис-му стимулювання в с/г переиворило його на збиткову галузь,яка виснажувала ек-у,бо вимагала величезних субсидій та дотацій.По-п”яте,не вдалося знайти продуктивного показника,яким оцінюють д-сть підпр-в.Осн.показником було виконання кількісного завдання з вир-ва продукції,встановленого згори.Якість,асортимент продукції та витрати вир-ва набули вторинного значення,що спричинило марнотратстворесурсів,якиз все більше не вистарчало.По-шосте,осн.недоліком системи була відсутність дійових ек-их стимулів,особливо до праці та нововведень.

10. Гроші та їх функції.Демонетизеція золота. Грошові системи та їх типи

Обмін продуктами виник у далекій давнині, ще в умовах присвійного го-сподарства.В-ва продукції для продажу не існувало.Виробляли тільки для споживання.Лише в окремих випадках надлишок певного товару могли об-мінювати.Тому спочатку обмін був спорадчим.Н-д 1 туша оленя = 20 рибам. У процесі регулярного обміну зрост. знач-ня точності кількісних спів-відношень між обмінюваними товарами.Мінові співвідношення стають стійкішими і наближ. до труд. затрат. З розв-ом в-ва і поглибленням СПП виникає заг. еквівалент – товар , який має властивість обмінюватись на всі товари. Такий обмін здійсн. За форму-лою: тов А, тов Б, тоа В, і т д = тов Е. В різних країнах загальним еквівалентом були різні товари (в старод. греків –худоба, у скандинавів – хутро, чай – у Монголії. Сіль – у Судані). Коли обмін вийшов за межі нац ринку, виникла необхідність закріпити функ-ї заг еквівалента за одним товаром. Так виникли гроші. Гроші – це особливий товар,що служить заг еквівалентом. У процесі р-ку в-ва і обміну роль грошей закріплюється за металами, але не одразу за золотом. У Спарті були залізні гроші, а в Римі – мідні. Приблизно у 4-3 ст до н. е. Грош товаром стали благородні метали(БМ) – золото і срібло. У 19 ст. роль грошей монопольно закріпилась за золотом. БМ за своїми природніми властивостями найбільше пристосовані до ролі грошей. Цьому сприяють такі властивості БМ, як подільність, портативність, добра збережуваність, внаслідок яких заг еквівалент так тісно зростається з їх споживною вартістю. У свій час золото було звичайним товаром. Після виділення з товарного світу воно як гроші, крім своєї звичайної вартості, набуло ще додаткову споживчу вартість, пов’язану з його суспільною функцією. У першій пол 20 ст завершилась тривала епоха товарних грошей, і з дрругої половини цього століття розпочалася епоха паперових грошей. Суть сучасних грошей уже ніяк не можна визначити як особливий товар, що служить заг еквівалентом. Нині гроші потрібні не самі по собі, а лише заради тих товарів, які можна на них придбати. У розвинутому тов госп-ві гроші викоують 5 функцій:

*Гроші, як міра вартості. (визначаються ціни на всі товари), *Засіб обігу (посередник між прод і покупцем (Т-Г-Т)), *Засіб нагромадження (якщо гроші випадають із сфери обігу), *Засіб платежу (купівля без попередньої оплати платежів), *Світові гроші (в ек відносинах між країнами). У 20ст. настала ера банківських грошей, коли гроші, існують у вигляді зписів на рахунках у банках. У сучасних умовах простежується швидка еволюція всіх функціональних форм грошей – поширюються кредитні картки, чеки для туристів, електронні гроші. В усіх країнах в обігу нині перебувають лише передові гроші й монети з неблагородних металів. Відбувається повна демонетизація золота, воно перестало виконувати ф-ї грошей. Грошові системи: металевого обігу: *біметалізм – роль загального еквівалента законодавчо закріплена за золотом і сріблом, *монометалізм – тільки один вид металу. Залежно від обміну на золото: золотомонетний, золото зливковий і золотодевізний. паперово-кредитного грошового обігу – ґрунтується на паперових грошах.