3. Основні проблеми економічної організації. Розв’язання ринковим механізмом основних проблем організації економіки

Серед ек. проблем є 3, які називають основними проблемами організації ек:

• Що виробляти? Які блага та в якій кількості виробляти? Скільки кожного з товарів повинна виробити нац. ек. і скільки кожної з послуг варто запропонувати? І коли це зробити? Що сьогодні треба виробляти – одяг чи взуття? Чи виробляти багато предметів споживання й небагато товарів вироб. призначення, чи навпаки?

• Як виробляти? Які фірми мають це робити? Які технології та ресурси доцільно використовувати для в-ва продуктів? Із чого краще виробляти електроенергію – з нафти чи вугілля? Як доцільніше виробляти блага – за допомогою машин і механізмів чи ручної праці? На приватних чи держ. п-ствах?

• Для кого виробляти? Кому пожинати плоди ек. зусиль, тобто як розподіляти виготовлені блага між різними індивідами та домогосподарствами? Яке ми хочемо ми сусп. – таке, де мало багатих і багато бідних, чи таке, в якому переважає середній клас, а багатих і бідних обмаль?

Розв’язання основних ек. проблем передбачає передусім узгодження госп. поведінки суб’єктів господар. в умовах обмежених ресурсів.

Інформація щодо поведінки виробників і споживачів передають за допомогою цінових сигналів, спонтанно. На підставі відхилення цін на ресурси або вироблені блага і послуги вирішують питання про те, що, як і для кого виробляти. Спонтанний порядок забезпечує ринок. Застосування спонтанного порядку пов’язане із трансакційними витратами (не безпосередньо витрати на в-во, а й витрати на пошук інфор. про ціни, про учасників торгівельних угод, витратами на укладання господ. договору, контроль за його виконанням тошо).

4.Основні проблеми економічної організації. Виробничі ресурси і проблема вибору.Крива виробничих можливостей. Оскільки ресурси обмежені, економіка повного залучення ресурсів і повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів та послуг. Саме тому люди повинні вибирати, які товари і послуги виробляти, а від яких відмовлятись. Для прикладу можна навести, що здатність нашої економіки виробляти лише 2 види товарів: промислових роботів та вареників. Обмеженість ресурсів означає обмеженість обсягу продукції.Оскільки ресурси обмежені і повністю залучаються у виробництво, то будь-яке збільшення виробництва роботів потребувати переміщення частини ресурсів із виробництва вареників. Справедливе також і протилежне твердження. Суспільство не може водночас досягти двог взаємопротилежних цілей. К риву виробничих можливостей зобразимо для попереднього прикладу, тобто економіка здатна виробляти лише 2 товари.Для цього застосуємо простий двомірний графік, довільно розмістивши дані про виробництво роботів (капітальних благ) по вертикальній осі, а дані про виробництво вареників (споживчих благ) по горизонтальній осі. Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує деякий максимальний обсяг обох продуктів.Ця крива зображає деяку межу.Для реалізації різних комбінацій виробництва роботів і вареників, показаних на кривій виробничих можливостей, супільство повинно досягти і повної зайнятості ресурсів повного обсягу виробництва .Точки які лежать в середині кривої, також досяжні, але не такі бажані, як точки на кривій .Ці внутрішні точки означають невдачу в досягненні повної зайнятості і виробничої ефективності.Точки які лежать поза кривою виробничих можливостей, представляли би більший обсяг виробництва, ніж будь-яка точка накривій, але такі точки не досяжні.