7.Суть власністі її типии та форми. Приватна і державна власність.Акціонерна власність.

Як економічна категорія власність відображ.відносини між людьми з приводу присвоєння капіт-их благ та спосіб поєднання праці із кап-ми благами.Власність охоплює відносини привласнення і відчуження. Привласнення благ означає,що окремий індивід,група людей або держава здобуває право на володіння конкретними благами,розпорядження ними та їх використання. Володіння означ.,що певний об”єкт власності належить певному суб”єкту необмежено в часі.Розпорядження-ухвалення управлінських рішень із приводу функціонування і реаліз.об”єкта власності,яке здійснює власник або уповноваж.ним ін.суб”єкти. Користування-використання у вир-ві і споживання корисних властивостей об”єкта власності,а також створ.за його допомогою благ.Одночасно з привласненням блага відбув.його відчуження.Акт привласн.об”єкта власності одним суб”єктом є відчуженням його для ін.суб”єкта.Виділяють 2 осн.типи власності:приватну і державну.Приватна власність функціонує і реалізує себе через такі організаційні форми,як одноосібне володіння,партнерство,колективну,акціонерну(корпоративну),а державна-через загальнодержавну і комунальну. Суб”єктами приват.власн.є індивіди,домогосп-ва,корпорації,кооперативи,релігійні і громадські об”єднання, труд. колективи. Суб”єктами держ.власн.є урядові інституції,ЦБ,мін-ва,комунально-муніципальні служби,ін.органи самоврядування. Об”єкт власн.є земля,її надра,рослин.і тварин. світ,капіт.блага,праця та її результати,цінні папери.За більшовицького режиму в Укр. було ліквідовано приватну власн.у промисл-ті,торгівлі та ін.секторах ек-ки.На поч.90-х р. частка держ.власн.становила 88%.Відновл.інституту приват. власн. започатковано Зак.Укр.”Про власність”91р.Цей закон допускає існ-ня поряд з держ.також і приват.власності.Закон окремо виділив право інтелект. власн.,що має важл.значення для стимулювання наук-техн.прогресу в Укр.

8.Форма господарства. Причини винекнення товарного в-ва та його види.

Першим виникло натуральне господарство, в якому продукти праці призначаютьсяся для задоволення власних потреб виробника. С/г – головна галузь натуральної економіки. Всі економічні процеси замкнуті в межах господарської одиниці. Натур. госп. малоефективне, консервативне і дуже повільно сприяє розвитку продуктивних сил. Товарне госп.-це вир-во продуктів для обміну через купівлю-продаж. У товар.госп. між людьми виникають ек.відносини, які проявляються через ринок, купівлю-продаж продуктів їхньої праці. Основою товар.госп. є сусп.поділ праці, при якому відбувається спеціалізація виробників на виробленні тих або інших продуктів.На певному етапі розвитку суспільства з особливою силою починає діяти закон зростання потреб людей.Структура сусп.потреб змінюється,а це означає,що товаровиробники повинні до неї пристосовуватись. Тому становище виробника в товарному госп. нестабільне, залежить від оцінки його затрат ринком. Сильні сторони тов.вир-ва - спонукає виробника до пошуку, постійно вдосконалювати засоби виробництва, якість створюваного продукту, підвищувати продуктивність праці. Існує чотири види товарного госп.: просте або дрібне; капіталістичне; товарне, яке грунтується на державній і груповій(акціонерній) формах власності.Просте товарне госп.-вир-во продуктів на ринок, яке здійснюють дрібні виробники власними засобами вир-ва, самі виготовляють продукти. Капіталістичне-це вир-во продукції на ринок, яке здійснюють на основі індивідуальної власності підприємця і використання праці найманих робітників. Метою капіт. вир-ва є прибуток.У кін.20ст. спостерігається тенденція до розширення товарного виробництва, яке грунтується на державній і різних формах групової власності.В Україні розширюється коло господарюючих суб”єктів внаслідок розвитку фермерства, кооперативних під-ств, приватизації держ.власності та ін.