69. Ефект масштабу та причини його виникнення. Закон ефекту масштабу та форми його прояву.

П ричиною дугоподібного вигляду кривих ATC і AVC у короткостроковому періоді є закон спадної віддачі. Однак цей закон не діє у довгостроковому періоді. Щоб дати відповідь на причину дугоподібного вигляду кривої LRATC вводимо поняття ефекту масштабу. Він проявляється як позитивний ефект (або його називають як економія від масштабу виробництва), так і негативний ефект масштабу. Це дві основні форми ефекту масштабу. Позитивний ефект масштабу можна показати за допомогою спадної гілки LRATC. Це означає, що в масштабі виробництва продукції від 0 до Q_b середні витрати виробництва спадають, а після Q_b зростають. Позитивний ефект масштабу породжується кількома важливими причинами: 1) поділ праці; 2) великі масштаби виробництва забезпечують великі обсяги виробництва продукції. За великого обсягу виробництва фірма може економити на витратах на управління, на зберігання продукції; 3) великі фірми, як правило мають значно кращі можливості для залучення необхідних для виробництва фінансових ресурсів порівняно з малими фірмами. Негативний ефект масштабу породжується такою причиною (вона одна основна, інші можуть бути, але незначні): при послідовному збільшенні розмірів підприємства фірмі стає досить складно ним управляти.

70. Виторг фірми та його види. Залежність між різними видами виторгу фірми

Теорія фірми ґрунтується на максимізації прибутку, тобто максимізації різниці між доходами і витратами. Дохід, або виторг – це певна сума грошей, яка надходить від продажу фірмою певної кількості благ (товарів і послуг). Виділяють 3 види доходу: 1) середній дохід (AR) – це дохід від одиниці проданої продукції; те, що виступає ціною за одиницю продукції. Ціна (P) і середній дохід – це одне і те ж саме, розглянуте з різних точок зору (AR=P) Крива попиту на продукцію фірми є водночас кривою доходу.

Графік1 2) загальний дохід (TR) – це ціна товару, помножена на кількість проданого товару. TR = P * Q = AR * Q Графічно TR – це площа чотирикутника над відповідним випуском продукції. граф 2 3) граничний дохід (MR) – це додатковий дохід, отриманий виробником внаслідок продажу додаткової одиниці продукції. MR = TR / Q граф3 MR може бути додатнім, нульовим і від’ємним. Якщо падіння ціни та зростання продажу збільшує TR, тоді MR є додатнім. TR зростає невисокими темпами, бо MR є спадним. Якщо падіння ціни і зростання продажу зменшує TR, тоді MR є від’ємним і TR спадає високими темпами. Якщо зміна ціни не змінює TR, тоді MR є нульовим, а TR досягає максимуму і не може збільшуватись внаслідок падіння ціни. Граф4

71. Доходи, витрати і прибуток фірми. Бухгалтерський і економічний прибуток

Теорія фірми ґрунтується на максимізації прибутку, тобто максимізації різниці між доходами і витратами. Дохід, або виторг – це певна сума грошей, яка надходить від продажу фірмою певної кількості благ (товарів і послуг). Витрати – це вартість факторів виробництва, залучених для виготовлення кінцевої продукції фірми. Прибуток – різниця між доходами фірми і її витратами. В економічній теорії розрізняють такі види прибутку: 1) економічний прибуток (EP) – це різниця між загальним доходом (TR) і загальними витратами фірми (TC), включаючи як явні (EC), так і неявні (IC) витрати. EP = TR – TC де TC = EC + IC Тоді EP = TR – EC – IC 2) бухгалтерський прибуток (BP) – це різниця між загальним доходом (TR) і явними витратами (EC); або ж розрахунковий прибуток, бо він враховує при розрахунку тільки явні (грошові) платежі, які фіксують у бухгалтерській звітності фірми. BP = TR – EC 3) нормальний прибуток (NP) – це той мінімальний прибуток, який повинен заробити підприємець, якщо він хоче залишитись у своєму бізнесі і продовжувати діяльність. Це плата за виконання підприємницької функції. Його часто використовують для позначення альтернативних (неявних) витрат капіталу фірми. Це прибуток, від якого власник відмовляється, використовуючи своє власні ресурси у фірмі, але який він міг би отримати, вкладаючи свої ресурси в інше діло. NP включається в неявні витрати. Парадокс прибутку. У конкурентних галузях фірми можуть отримувати прибуток тільки певний час. Прибуток працює як сигнал. Якби всі галузі були конкурентними, то фірми могли б постійно вступати в нову для себе галузь, або залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У тривалому періоді часу жодна фірма в жодній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток неминуче зменшується до нуля, як тільки нові виробники вступлять у дану галузь. Це називають парадоксом прибутку. Економічний прибуток породжує міжгалузеву конкуренцію, яка зводить його до нуля.

72. Визначення оптимальної позиції фірми в короткостроковому періоді методами зіставлення загального доходу та загальних витрат та граничного доходу і граничних витрат Максимізує прибуток такий обсяг виробництва Q, за якого TR / TC > 1, а MR / MC = 1. Два методи максимізації прибутку: 1) метод порівняння загального доходу (TR) і загальних витрат (TC) EP = TR – TC Якщо TR > TC, то EP > 0, то справа є прибутковою. Якщо TR = TC, то EP = 0, тобто економічного прибутку немає. Якщо TR < TC, то EP < 0, тобто збитки для фірми. граф1 У т. Q* прибуток є максимальний, бо відстань між TR і ТС є максимальною. У цій точці нахили обох кривих є однаковими. 2) метод порівняння граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC) MEP = MR – MC Якщо MR > MC, то MEP > 0, то справа є прибутковою. Якщо MR = MC, то MEP = 0, тобто EP = EPmax. Якщо MR < MC, то MEP < 0, тобто виникають витрати. граф2 EP є максимальним, коли додаткова одиниця випуску продукції не спричинятиме зростання EP і знаходиться в точці Q*. Правило максимізації: EP = P * Q – TC Як правило, EP є максимальним тоді, коли похідна = 0.

73. Фірма як основна виробнича одиниця. Правові форми фірм. Становлення системи ділових підприємств в Україні. В літературі використовують два близьких поняття: 1) підприємство 2) ділове підприємство (фірма). Під поняттям підприємство ми розуміємо фізичний заклад, наприклад, у вигляді заводу, фабрики, крамниці тощо, який забезпечує виго товлення певних товарів, надання послуг чи сприяє просуванню продукту від виробника до кінцевого споживача. Підприємство в умовах ринкової економіки – це специфічний об’єкт права власності, отже підприємство може бути об’єктом купівлі-продажу. Ділове підприємство (фірма) – це правова одиниця, вона є суб’єктом права власності. Основним об’єктом права власності ділового підприємства є підприємство. Також використовується поняття – галузь. Галузь – це певна сукупність фірм (або одна фірма), які випускають однорідну продукцію. Галузь в деяких випадках може збігатися з однією фірмою і в такому випадку ми маємо справу з чистою монополією. В деяких випадках галузь складається із дрібних фірм, які не мають влади на ринку і в цьому випадку ми маємо чисту конкуренцію. І ще можуть існувати галузі: це монополістична конкуренція і олігархія. $Фірми групуються за певними ознаками: 1) За розмірами виробництва (за чисельністю зайнятих у підприємстві) – малі п-ва; – середні п-ва; – великі п-ва.2) Можна об’єднати фірми за критеріями (до якої галузі вони належать) –с/г; –промислові п-ва; –фінансові заклади (інститути); –венчурні (ризикові)фірми. 3) За формою власності: – приватні фірми; – державне п-во; – змішана форма власності; – колективна власність. 4) види фірм можна виділяти виходячи з тієї чи іншої правової форми, якої вони можуть набувати виходячи з правової форми . У США – одноосібна власність; – партнерства: а) генеральне партн. б) обмежене партн.; – корпорація. На відміну від США у Франції закон позволяє утворення і функціонування фірм дещо відмінних правових форм. В цій країні законом дозволено: – одноосібна власність; – товариства (– юридичні особи): а) повне тов.; б) ТзОВ; в) командитне товариство (до складу товариства входять співвласники – з повною відповідальністю; – з обмеженою відпов.) г) акціонерне товариство; д) акціонерно-командитне товариство. Види ділових підприємств в Україні (за формами власності): – приватні підприємства; – державні п-ва: а) заг. Державні п-ва; б) комунальні п-ва; – колективні п-ва; –змішана форма власності. За правовою формою: – одноосібна власність; –господарські товариства: а)ТзОВ; б)командитне; в)акціонерне; г)тов. з додатковою відповідальністю.