67. Витрати виробництва та їх класифікація. Короткострокові витрати.

П оняття витрати виробництва по різному утлумачать економісти та бухгалтера чи обліковці. Економісти під витратами виробництва розуміють економічні витрати, які ще називають альтернативні витрати або альтернативна вартість. Економічні витрати – це платежі потрібні для отримання та використання ресурсів. Економічні витрати включають в себе як частину бухгалтерські витрати. Бухгалтерські витрати ще називають явними витратами – це платежі, які здійснює фірма з метою залучення факторів виробництва які їй належать. До складу економічних витрат входять також неявні витрати – виражають вартість тих ресурсів чи факторів виробництва, якими володіє певна фірма і які вона використовує у власному виробництві. Економічні витрати ще поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткостроковий період це такий проміжок часу, в межах якого фірма не може змінити хоча б одного ресурсу, але може пристосувати змінні витрати (на матеріали і працю). Отже, у цей період затрати на працю і матеріали є змінними витратами, а витрати на капітал сталими. Довгостроковий період – це такий проміжок часу, в межах якого фірма може змінити всі наявні ресурси, хоч не обов’язково їх змінить. Виділяють ще миттєвий період -- це настільки короткий проміжок часу, що жодні зміни у виробництві відбуватися не можуть. Витрати у цьому періоді сталі. Короткострокові витрати – це платежі фірми потрібні для отримання і використання нею ресурсів у короткому періоді. Види короткострокових загальних витрат: 1.власне загальні (валові, сукупні) витрати ТС – всі платежі фірми за необхідні ресурси, які фірма використовує для виробництва певного обсягу продукції Q у короткостроковому періоді. 2.загальні постіні витрати TFC – це такі витрати (платежі за ресурси), які не змінюються при зміні обсягу випущеної фірмою продукції. 3. загальні змінні витрати TVC – та частина загальних витрат фірми, яка змінюється внаслідок обсягу випущеної продукції. TC=TFC+TVC Короткострокові середні витрати – це витрати на одиницю обсягу продукції: 1. середні загальні витрати АТС=ТС/Q 2. середні постійні витрати AFC=TFC/Q 3. середні змінні витрати AVC=TVC/Q . ATC=AFC+AVC

Граничні витрати – це додаткові валові витрати на одну додаткову одиницю обсягу продукції. Граничні витрати (MC) показують на скільки мають зрости загальні витрати (загальні змінні витрати) вірми при обсязі випуску продукції на певну величину. MC=∆TC/∆Q=∆TVC/∆Q.

68. Ізокоста. Довгострокові витрати. Крива довгострокових середніх витрат.

Ізокостна лінія включає всі можливі комбінації робочої сили та капіталу, які можна придбати за даного рівня сумарних витрат. Щоб з’ясувати, який вигляд має ізокосна лінія, пригадаємо, що сумарні витрати (Вт) на виробництво певного обсягу продукції задано сумою витрат фірми на працю (wL) та капіталу (rКап): Вт=wL+rКап.

І зокостні криві зображають комбінації факторів виробництва, на які фірма витрачає однакові кошти. Ізокостна крива Вт1 дотична до ізокванта Q1 в точці А і показує фірмі, що обсяг продукції Q1 за мінімальних витрат можна виробити у разі наявності капітальних ресурсів К1 та трудових ресурсів L1. Інші комбінації ресурсів (L2, K2 та L3, K3) дають той самий обсяг продукції за більших витрат. Довгострокові витрати – це платежі фірми потрібні для отримання і використання нею ресурсів у довгостроковому періоді. Довгостроковий період – це такий проміжок часу, в межах якого фірма може змінити всі наявні ресурси, хоч не обов’язково їх змінить.

Види довгострокових витрат:

1. довгострокові загальні витрати LRTC

2. д овгострокові середні витрати LRATC

3. довгострокові граничні витрати LRMC

Крива LRTC будується таким чином, що будь-яка точка, що знаходиться на ній показує мінімальне значення загальних витрат (ТС) для певного рівня випуску продукції. Крива LRATC може бути побудована на основі відповідних кривих короткострокових середніх загальних витрат для цієї ж фірми ATC.