
- •1.Предмет економічної теорії.Нормативна і позитивна економіка.Методи економічної науки
- •3. Основні проблеми економічної організації. Розв’язання ринковим механізмом основних проблем організації економіки
- •5.Основні економічні школи.Вклад укр.Вчених у розвиток світової ек.Науки
- •6.Національна економіка й економічна система.Компоненти ек.Системи.Підходи до типізації ек.Систем
- •7.Суть власністі її типии та форми. Приватна і державна власність.Акціонерна власність.
- •9. Суть командної економіки та її ознаки.
- •10. Гроші та їх функції.Демонетизеція золота. Грошові системи та їх типи
- •11. Ринкова ек. С-ма та принципи її організації. Моделі ринкової економіки
- •12. Ціна та її функції. Ринкові та адміністративні ціни.
- •13. Суть та умови виникнення конкуренції.Досконала і недосконала конкуренція
- •14. Суть і форми монополії. Ек. І природні монополії. Антимон. Законодавство
- •15.Економічні функції держави. Роль держави в перехідній економіці
- •17. Суть та ф-ї підприємства. Підприємство і підприємництво. Основні види підприємництва в Україні.
- •18. Показники еф-ті нац економіки. Ек. Розвиток країни та його рівень
- •19. Суть ринку та умови його виникнення. Види ринків. Особл. Формування ринків ресурсів
- •21. Правові форми ділових підприємств. Нові форми господарювання в Україні.
- •22. Макроек-ні пок-ки обсягу нац. В-ва.
- •23. Макроекономічні показники рівня зайнятості.
- •24.Макроек. Показники сфери цін.
- •25. Макроекономічні показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків.
- •26. Макроекономічні показники розподілу доходів та рівня життя.
- •27. Методологія обчислення ввп. 3 метода
- •28. Сукупний попит і його складові. Крива сукупного попиту та її переміщення.
- •2 9. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •30.Рівновага сукупного попиту і пропозиції. Дискусія з приводу сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •32.Моделі поведінки споживача. Кейнсіанська-я споживання.
- •33. Суть та види інвестицій. Ін вест процес та його типи. Крива інв. Попиту
- •34. Суть, фактори та типи економічного зростання.
- •39. Безробіття його причини та види
- •40. Суть інфляції, її причини та види. Наслідки інфляції. Інфляційна ситуація в Україні.
- •41. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса. Методи боротьби з інфляцією.
- •42. Суть монетарної політики.
- •4 3. Цб та його місце в національній економіці. Застосування центральним банком знарядь монетарної політики. Політика дорогих та дешевих грошей.
- •4 Максимальна величина податкових надходжень 5. Державний бюджет.Доходи і видатки держ бюджету. Бюджетні дефіцити. Державний борг.
- •Реальний номінальний ціна вітчизняного товару в нац валюті
- •47. Основні форми міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля.
- •48. Зовнішньо торгівельна політика та її інструменти.Аргументи на користь та проти політики проекціонізму
- •49. Попит і пропозиція.Криві попиту та пропозиції.Закони попиту та пропозиції.Чинники що впливають на попит і пропозицію.
- •50. Рівноважна ціна та її функції. Зміни ринкових цін під впливом зміни попиту і пропозиції.
- •51. Законодавче встановлення максимальних і мінімальних цін. Мінімальна ціна праці.
- •52. Цінова еластичність попиту та її види. Дугова і точкова еластичність попиту. Інші концепції цінової еластичності попиту.
- •53.Цінова еластичність пропозиції та її види.Дугова і точкова еластичність пропозиції.
- •54. Чинники, які визнач еластичн попиту і пропозиції. Ел пропоз в миттєвому, короткостроковому і тривалому періодах.
- •57. Держвна політика цін на с/г
- •58. Мікроек. Аналіз податків.
- •59. Дотації та субсидії. Вплив дотацій та субсидій на попит та пропозицію. Розподіл дотацій ті субсидій між виробниками та споживачами.
- •60. Суть теорії корисності. Гранична та загальна корисність. Одиниця виміру корисності.
- •61. Максимізація загальної корисності і стан рівноваги споживача. Гранична корисність грошей. Взаємозв’язок ринкових цін і граничних корисностей блага. Парадокс вартості.
- •62. Побудова кривої попиту на основі граничної корисності.Споживчий надлишок.
- •63. Карта байдужості та бюджетна пряма. Визначення стану рівноваги споживача.
- •64. Впливи змін у доходах споживачів і цінах на бюджетну пряму. Криві «дохід-споживання» та «ціна-споживання».
- •65. Виробнича функція та її види. Ізокванти.
- •67. Витрати виробництва та їх класифікація. Короткострокові витрати.
- •68. Ізокоста. Довгострокові витрати. Крива довгострокових середніх витрат.
- •69. Ефект масштабу та причини його виникнення. Закон ефекту масштабу та форми його прояву.
- •70. Виторг фірми та його види. Залежність між різними видами виторгу фірми
- •71. Доходи, витрати і прибуток фірми. Бухгалтерський і економічний прибуток
- •74. Вплив збільшення населення на економічне зростання
22. Макроек-ні пок-ки обсягу нац. В-ва.
ВВП вимірює ринк. в-сть усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного часу, як правило, року. ВВП, обчислений у поточних ринкових цінах, назив. номінальним ВВП. ВВП, обчислений у постійних цінах, назив. реальним. Цей показник дає змогу судити про зміни в фізичному обсязі продукції, а отже, й про стан справ в ек-ці. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з роками скорочення. Ек-сти називають короткострокові коливання обсягу в-ва діловим або ек-ним циклом. Між високим і низьким рівнем безробіття є такий його рівень, який називають природною нормою безробіття, за якої темп інфляції залишається практично сталим. ВВП, що відповідає прир. нормі безробіття, назив. природним. Різницю між прир. і фактичним ВВП назив. ВВП-розривом. Зі знаком + означає, що ек-ка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібні сус-ву товари і послуги. Коли ВВП-розрив має знак - , ек-ка виходить за межі прир. ВВП і ціни починають прискорено зростати. ВВП=С+І+У+(К-М), С-особисті видатки на споживання І – інвестиційні видатки У – урядові закупівлі товарів і послуг К – вартість експорту М – вартість імпорту ВНП – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам даної країни. Відмінність від ВВП і ВНП полягає у т. зв. іноземних факторних доходах. ВНП=ВВП+надходження за фактори з-за кордону–платежі за фактори решті світу Якщо надходження в країну за фактори в-ва від решти світу переважають платежі за фактори решті світу, то ВНП країни перевищує її ВВП. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це ВВП скоригований на суму аморт. відрахувань: ЧВП=ВВП – амортизація. Він вимірює заг. обсяг продукції, який уся ек-ка м. спожити не погіршуючи виробничих можливостей наступних років. Національний дохід (НД) – це весь дохід, зароблений впродовж року власниками ре-сів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ре-си викор-ся, у власній країні чи за кордоном. Для визначення НД з ВНП необхідно вирахувати амортизацію та непрямі податки на бізнес: НД=ВНП-Амортизація – непрямі податки. НД м. також прямо одержати додаванням усіх факторних доходів резидентів – з/п, ренти, % та прибутку. У вітчизняній практиці НД досі поділяють на фонд спож-ня та фонд нагромадження. Фонд спож-ня – це та ч-на НД, яка забезпечує задоволення матер. та культурних потреб людей і потреб сус-ва загалом. Фонд нагромадження – це та ч-на НД, яка забезпечує розвиток в-ва.
23. Макроекономічні показники рівня зайнятості.
Другою важливою сферою макроекономіки є сфера зайнятості. Кожна держава заінтересована у високій зайнятості робочої сили та невисокому вимушеному безробітті. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити всіх працездатних роботою. Найчастіше рівень зайнятості в національній економіці характеризують за допомогою показника рівня безробіття. Для обчислення цього показника все населення країни у віці від 16 років поділяють на три групи: а) зайняті; б) безробітні в) ті, що не входять до робочої сили. Зайняті — це люди, що виконують оплачувані види робіт, та ті, що мають робочі місця. але не працюють через хворобу,,страйки або відпустки. Безробітні — це особи, що не мають роботи, але активно її шукають; до безробітних належать ті, хто тимчасово увільнений від роботи і чекає на виклик на роботу. Зайняті та безробітні становлять робочу силу країни. Ті, що не входять до робочої сили — це частина дорослого населення, яка зайнята в домашньому господарстві, перебуває на пенсії, не працює внаслідок інвалідності або у зв'язку з навчанням чи просто не хоче працювати і не шукає роботи. Відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили називають рівнем безробіття.
де Б — безробітні; З — зайняті; Б' — рівень безробіття. Іншим статистичним показником, який характеризує рівень зайнятості в країні, є коефіцієнт участі в робочій силі. Його обчислюють як відношення робочої сили до дорослого населення країни:
П
риблизно
дві третини дорослого населення України
входить у склад її робочої
сили. Економісти
іноді оперують показником рівня
зайнятості. Його визначають як відношення
кількості зайнятих до дорослого населення
країни, що виражене у відсотках:
П
овна
зайнятість
аж ніяк не означає абсолютної відсутності
безробіття або, інакше кажучи,
стовідсоткової зайнятості робочої
сили. Але перш ніж визначити, що таке
повна
зайнятість, необхідно встановити
відмінність між трьома видами безробіття
в економіці
— фрикційним, структурним і циклічним.
Фрикційне
безробіття пов
'язане з постійним рухом населення між
регіонами й видами
праці, а також із певними стадіями життя
людей. Економісти
розглядають фрикційне безробіття як
неминуче і до певної міри бажане. Адже
при цьому багато працівників перейдуть
від низькооплачуваної, малопродуктивної
роботи до високопродуктивної
і краще оплачуваної. Структурне
безробіття виникає
тоді, коли пропозиція робочої сили і
попит на неї не
збігаються. Така
невідповідність найчастіше виникає
внаслідок змін у структурі споживчого
попиту.
Різниця
між фрикційним і структурним безробіттям
досить невиразна. Однак істотна
відмінність між ними полягає в тому, що
у фрикційно безробітних є навички, які
можна продати, тоді як структурно
безробітні працівники не можуть отримати
роботу
без перепідготовки, додаткового навчання,
а часом і зміни місця проживання.
Фрикційне
безробіття є короткостроковим, а
структурне безробіття — тривалі.
Циклічне
безробіття
спричиняється фазою спаду ділового
циклу, яка характеризується
недостатністю сукупних видатків. Коли
у фазі спаду попит на товари і послуги
зменшується, то зайнятість скорочується,
а безробіття відповідно зростає.
Щодо
циклічного безробіття, то
у фазі піднесення воно дорівнює нулю.
Отже, повна
зайнятість досягається в тому
випадку, коли циклічне безробіття
дорівнює нулю. Інакше
кажучи, рівень безробіття
за повної зайнятості дорівнює сумі
рівнів фрикційного та структурного
безробіття.
Рівень
безробіття за повної зайнятості називають
природною
нормою безробіття.