19. Суть ринку та умови його виникнення. Види ринків. Особл. Формування ринків ресурсів

Ринок-це інститут або механізм взаємодії продавців і покупців, котрий визначає ціни та к-ть потрібних товарів і послуг. З давніх-давен ринок – це місце, де відбувається купівля – продаж товарів. Однак таке тлумачення ринку справедливе частково. Нині правильніше вважати, що ринок- це обмін, який ґрунтується на засадах грошових відносин. Отже, ринок передбачає не просто обмін(він може відбуватися у вигляді бартеру), а обмін вартісний, або грошовий, завдяки якому визначаються ціни й кількості товарів. Лише ринок виконує роль механізму, що узгоджує інтереси виробників і споживачів. Ринок забезпечує функціонування е-ки через взаємодію його взаємопов’язаних між собою специфічних видів. Найпоширенішою є класифікація за ек призначенням його об’єктів: 1. ринок товарів і послуг; 2. ринок факторів в-ва; 3. р. гроше і р. капіталів 4. р. цінних паперів; 5. р. науково-тех. розробок; 6. валютний ринок; 7. тіньовий ринок . 1.На цьому ринку відбувається обмін товарів і послуг. Функціонують спеціалізовані ринки. Напр., споживчий ринок охоплює ринки одягу, побутової техніки, меблів,тощо, а ринок товарів виробничого призначення-ринки вантажівок, устаткування сировини. На спож. Р. покупцями є домогосподарства, а продавцями – фірми,які виробляють споживчі товари і послуги. Покупцями на ринку товарів вир. призначення є окремі фірми, які потребують їх для в-ва інших товарів і послуг. Продавцями товарів вир.призначення виступають фірми, які їх виробляють,та посередники. 2.Особливості ринку праці пов’язані зі специфікую його об’єкта як одного з найважливіших ресурсів е-ки. Продавцями виступають люди працездатного віку, а покупцями приватні підприємства або держава.Попит на ринку праці є похідним від попиту на товари і послуги,які виробляє е-ка, а також залежить від продуктивності праці. 3. Ціринки досить близькі між собою. Відмінність між ними така: 1). на ринку капіталу беруть позику для придбання капітальних благ; на ринку грошей – для купівлі будь-яких товарів і послуг. 2)р. гр.охоплює короткострокові, а ринок кредитів-середноь- і довгострокові кредити 4. Ринок ц п тісно пов’язаний з р г і р к . Існують первинний і вторинний ринки ц п. На пер. ринку ц п емітент,тобто фірма,що випустила ц п , продає їх покупцям на вторинному ринку відбувається перепродаж ц п за їхнім курсом, тобто перехід ц п до нового власника. 5. Цей вид ринку обслуговує всі сфери людської діяльності. В умовах ринку кожна фірма для свого виживання має підвищувати еф-ть в-ва, а отже впроваджувати нову техніку та технологію. 6. На валютному ринку об’єктом купівлі-продажу є різні національні валюти й діють різні суб’єкти, зокрема комерційні банки. 7. Тін ринок є елементом підпільноі економіки й виступає як несанкціонована ринк.д-ть. Ринок природніх ресурсів пов'язаний із купівлею-продажем такого особливого фактору в-ва як земля. На ринку природдніх ресурсв відбувається передавання прав власності від їх власників до майбутніх користувачів-підприємств. Покупцями землі можуть бути і окремі особи. Власниками, а отже і продавцями землі можуть бути приватні особи, органи держвлади і навіть корпорації. Ринок землі україни покащо один із найменш розвинутих. Це пов’язане із тривалим існуванням державної власності на землю в мнулому те небажанням впливових в Україні сил сприяти становленню приватної власності на землю, без якої її ринок функціонувати не може.

20. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ ТА ЇЇ ВИДИ. БАНКИ ТА ЇХНІ ФУНКЦІЇ. ФОНДОВІ БІРЖІ. ЦІННІ ПАПЕРИ. Функціонування будь-якого ринку перебуває у прямій залежності від стану його інфраструктури – сукупності допоміжних ланок і установ, які прискорюють та полегшують укладання і здійснення ринкових угод. Елементами ринкової інфраструктури виступають: на товарному ринку й ринку природних ресурсів – товарні біржі, на ринку праці – служба зайнятості, на ринках капіталу і грошей – фондові біржі. Серед інших елементів ринкової інфраструктури – інформаційно-консультативні фірми, аудиторські та податкові установи, асоціації підприємців тощо. Банки виступають фінансово-кредитними установами, що обслуговують рух грошей і капіталів. Надання позичок – одна з головних функцій банків. Надання кредитів, як і зберігання вкладів клієнтів, здійснюється за певну плату – банківський процент. Банківська система ринкового типу, як правило дворівнева і складається з центрального банку і комерційних банків. Також виділяють іпотечні та інноваційні банки, а також кредитні спілки. Фондові біржі – це установи, діяльність яких сприяє прискоренню обігу матеріальних цінностей – цінних паперів. Існують первинний та вторинний ринок цінних паперів. На первинному ринку емітент, тобто фірма що випустила цінні папери, продає їх покупцям. На вторинному ринку відбувається перепродаж цінних паперів за їхнім курсом, тобто перехід цінних паперів до нового власника. Є два види цінних паперів приватних фірм – акції та облігації. Покупець акцій стає співвласником капіталу підприємства-емітента й отримує частину його доходів у вигляді дивідендів. Власник облігацій не є власником підприємства-емітента, а є його кредитором. Купівля облігацій є особливою формою кредитування. Підприємство-емітент зобов’язане не лише викупити облігації через певний строк, а й періодично сплачувати за них передбачений процент.