4.4.Параметричні методи ціноутворення.

Ці методи передбачають визначення залежностей між ціною або витратами на виробництво і реалізацію продукції та параметрами, що належать до параметричного ряду. Такий підхід використовується при визначенні ціни на новий товар на стадії проектування та конструювання, коли точні дані щодо витрат невідомі. Однак відомі основні параметри нового вибору. Також відомі залежність між ціною (витратами) та параметрами аналогічних виробів, що вже випускаються, які і беруться за основу для розрахунку нової ціни. Визначена таким чином ціна порівнюється з ринковими цінами. Ці методи враховують не тільки витрати, а й якісні параметри виробів і є коректнішими з погляду ринкового ціноутворення.

Є шість варіантів параметричних методів: метод питомої ціни; метод кореляційно-регресивного аналізу; метод структурної аналогії; агрегатний метод; метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару; нормативно-параметричний метод.

Метод питомої ціни використовується для визначення ціни нового товару, який досить повно може бути охарактеризований одним параметром якості (потужність, місткість тощо). Базується на визначенні питомого показника собівартості (або ціни).

Метод кореляційно-регресивного аналізу передбачає розрахунок ціни нового виробу на основі рівняння регресії, яке встановлює залежність між ціною та значенням параметрів якості в межах параметричного ряду: Ц=f(х1,х2, ...,xn), де хь х2, ..., хп - параметри якості виробу.

Метод структурної аналогії. Ціна нового виробу розраховується на основі визначення структури собівартості. Спочатку визначається питома вага складових повної собівартості - заробітна плата та матеріальні витрати. Потім розраховуються абсолютні значення матеріальних витрат і заробітної плати при виробництві нового виробу.

Агрегатний метод передбачає визначення ціни нового виробу і є актуальним для тих виробів, які складаються з окремих конструктивних елементів (деталей, вузлів, комплектуючих виробів), при визначенні цін складних видів техніки. При цьому ціна кожного з цих елементів відома. Отже, ціна (або собівартість) нового виробу розраховується як сума цін (або собівартості) окремих елементів виробу.

Метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару передбачає визначення ціни, що базується на суб'єктивному сприйнятті товару споживачем, яке формується його якістю, корисністю та значущістю для споживача. Ціна нового товару тим більша, чим вищий його технічний рівень порівняно з базовим (еталоном, базовою моделлю фірми, товаром-конкурентом).

Цей метод дає змогу визначити ціни на нові види техніки шляхом порівняння його технічних параметрів з аналогічними параметрами виробів світового рівня. Цінність товару визначається на основі експертних оцінок найважливіших параметрів, які характеризують споживчі характеристики товару

Нормативно-параметричні методи ціноутворення використовуються для розрахунку цін серійно випускаємих товарів споживчого і виробничого призначення, зокрема, ґрунтується на тому, що ціна виробу складається з ціни потужності, продуктивності, маси чи якогось іншого параметра, який являється головним для цього товару. Одержана ціна одиниці головного параметра (питома ціна) може бути використано для розрахунку цін аналогічних виробів по іншим важливим параметрам. Необхідно мати на увазі, що питома ціна знижується по мірі зростання параметру. Наприклад, при зростанні металомісткості більш конкурентноспроможні машини і обладнання мають меншу вагу.