
- •1.1.Визнач категорії «інфраструктура». Види інфр. Предмет вивчення ітр.
- •1.2.Екон категорії,що склад основу ітр та їх хар-ка
- •1.3. Сутність промислового маркетингу.
- •1.4. Методи ціноутворення, орієнтовані на конкурентів
- •2.1.Сучасні визначення ринку. Матеріальна основа ринкових відносин.
- •2.2.Визначення та зміст багаторівневого маркетингу як сучасного засобу комплексу просування.
- •3.1.Економічні функції ринку.
- •3.2.Зміст основних етапів процесу ефективного персонального продажу.
- •4.1.Умови функціонування товарного ринку.
- •4.2.Квоти як нормативи діяльності торговельного агента.
- •4.3.Концепції промислового маркетингу.
- •4.4.Параметричні методи ціноутворення.
- •5.1.Ринок товарів вир-техн признач
- •5.2.Причини ефективності та сфери застосування персонального продажу.
- •5.3.Основні відмінності між ринками товарів промислової продукції та товарів кінцевих споживачів.
- •5.4.Методи ціноутворення в промисловому маркетингу, орієнтовані на витрати.
- •6.1.Сутність та види ринкових процесів на товарному ринку.
- •6.2.Структура лізингових платежів.
- •6.4.Класифікація методів ціноутворення в промисловому маркетингу.
- •7.1.Сутність інфраструктури товарного ринку (ітр) та її роль в ринковій
- •7.2.Характерні риси фінансового та оперативного лізингу
- •7.3Етапи прийняття рішення щодо закупівлі товарів промислового призначення.
- •8.1.Особливості продукту діяльності суб’єктів інфраструктурного комплексу товарного ринку.
- •8.2.Зворотний лізинг та пайовий лізинг.
- •9.1.Склад та завдання організаційної складової ітр.
- •9.2.Об’єкти та суб’єкти лізингу.
- •10.1.Матеріальна складова ітр: склад та призначення.
- •10.2. Визначення та економічне значення лізингу
- •10.3.Характеристика суб`єктів промислового маркетингу — споживачів промислової продукції.
- •11.1.Інформаційна складова ітр: склад та призначення
- •11.2.Зміст та види біржових угод.
- •12.1.Розрахунково-кредитна складова ітр: склад та призначення.
- •12.2.Біржовий товар: зміст та вимоги до нього.
- •13.1.Кадрова складова ітр: склад та призначення.
- •13.2.Принципи діяльності товарної біржі, її права
- •14.1.Функції інфраструктури товарного ринку.
- •14.2.Види бірж та типологія товарних бірж.
- •14.4. Використання Паблік рилейшнз на промисловому підприємстві.
- •15.1.Місце та завдання оптової торгівлі в сфері товарного обігу.
- •16.1.Макроекономічні функції оптової торгівлі.
- •16.2.Функції товарної біржі, як форми організованого товарного ринку.
- •17.1.Особливості оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення.
- •17.2.Визначення товарної біржі, її значення в ринковій економіці.
- •18.1.Зміст та визначення основного інтегрального показника обсягу оптової торгівлі.
- •18.2.Зміст та особливості укладання публічного договору купівлі-продажу.
- •19.1.Зміст роботи підприємств оптової торгівлі по обслуговуванню товарного обігу.
- •19.2.Зобов'язання роздрібної торгівлі щодо інформаційного забезпечення споживачів.
- •20.1.Алгоритм здійснення оптової закупівлі товарів.
- •21.Перелік параметрів, що враховуються при прийнятті рішень щодо оптової закупівлі товарів.
- •20.2.Характеристика послуг роздрібних магазинів.
- •21.3. 1.Ризик та його критерії.
- •22.1.Методи визначення нормативної величини товарного запасу оптового підприємства.
- •22.2.Форми роздрібної торгівлі та їх характеристики.
- •40.Характеристика функцій роздрібної торгівлі.
- •23.2.Сутність та головні ознаки роздрібної торгівлі.
- •24.1.Методи оптового продажу товарів та чинники їх вибору.
- •24.2.Методи оцінки ефективності інформаційних та організаційно-комерційних послуг.
- •25.1.Сутність та види послуг підприємств оптової торгівлі.
- •25.2.Визначення розмірів плати за послуги виставок/ярмарок.
- •26.1.Характеристика фінансових показників діяльності підприємств оптової торгівлі.
- •26.2Завдання оптових ярмарок.
- •27.1.Сутність первісної ціни (собівартості) товару та порядок її визначення.
- •27.2.Організаційно-комерційні послуги: зміст і призначення.
- •28.1.Функції торговельно-посередницьких підприємств.
- •28.2.Зміст та види угод на здійснення посередницької діяльності (агентських угод).
- •29.1.Торговельно-посередницькі структури: види, особливості діяльності.
- •29.2.Типи посередників та їх функції.
- •30.1.Види та особливості консигнаційної торгівлі.
- •30.2.Зміст посередницької діяльності.
40.Характеристика функцій роздрібної торгівлі.
Функції роздрібної торгівлі безпосередньо пов'язані з її місцем у процесі товарного обігу. ФУНКЦІЇ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ Формування асортименту товару, здійснення фасування, пакування, сортування Забезпечення споживачів інформацією про товар, ціни, умови використання через рекламу, вітрини, працівників торгівлі Сприяння проведенню маркетингових досліджень учасниками каналів розподілу Надання різноманітних послуг покупцям Формування товарних запасів, їх зберігання, розміщення товарів у торговельних приміщеннях Встановлення ціни на товар, стимулювання продаж Завершення обміну товару на гроші й забезпечення виконання угод купівлІ-продажу Як правило, плата постачальникам за продукцію ще до продажу її кінцевим споживачам
1. Визначення місткості ринку товарів промислового призначення.
Місткість ринку — це обсяг товарної маси, що може бути реалізована на ринку даного продукту за певний проміжок часу при певних умовах. В окремо взятій країні річна місткість ринку М у кількісному або вартісному вираженні розраховується за формулою
Є = В + З – Е + І + Д – М – Ео + Іо,
де В — власне виробництво товару в країні;
З — залишок товарних запасів на складах виробників;
Е — експорт товару;
І — імпорт товару;
Д — зменшення (М — збільшення) запасу товарів у продавців та споживачів;
Ео — побічний експорт;
Іо — побічний імпорт.
Побічний експорт та імпорт ураховують окремі складові, використані у виробах, що завозяться або вивозяться за межі країни.
Відтак місткість ринку — це верхня межа, до якої прямує потенційний, максимально можливий попит. Завдання маркетингу — досягнути найбільшого зближення ринкового попиту та місткості ринку.
Визначення місткості ринку товарів виробничого та споживчого призначення має певні особливості. Місткість ринків товарів виробничого призначення визначається з допомогою аналізу тенденцій інвестиційної політики галузей, що споживають цю продукцію. Крім цього, використовуються методи прогнозування, які базуються на екстраполяції тенденцій продажу товару в минулому на майбутнє з відповідним коригуванням. Точніші результати дають розрахунки, що виходять із статистичних даних обсягів продажу виробів та їх комплектуючих. Так, наприклад, кількість проданих шин залежатиме не тільки від їхньої якості, а й від кількості експлуатаційного парку автомобілів, що в них використовуються шини такого типу.
Місткість цільового ринку - можливий обсяг продажу товарів в сегменті, який обслуговує фірма. Місткість зайнятого ринку - обсяги продажу, які були досягненні в минулому періоді.
Найчастіше місткість ринку оцінюється продуцентом з позицій можливостей контролювання певної частки ринкового потенціалу. Для таких розрахунків застосовується формула
,
де Ва –– частка (за вартістю) продукції а в задоволенні попиту (обсяг загального продажу цього товару та його аналогів);
n — кількість різновидів продукції, що конкурують з товаром а;
ka — рівень конкурентоспроможності товару а;
m — співвідношення залежності попиту та пропонування;
bа — показник престижу підприємства виробника продукції а;
bi — показник престижу підприємства-конкурента.
Попит на промислове обладнання безпосередньо залежить від потужностей підприємств-споживачів. Якщо число потенційних організацій-споживачів є великим, то загальну місткість ринку доцільно розраховувати за методом ланцюгових підстановок. 3.
Якщо споживачів небагато і кожний з них може укласти угоду на значні поставки, для визначення місткості ринку доцільно використовувати метод сумування ринків, що вимагає виділення всіх потенційних споживачів ТПП на кожному з Ринків і сумування можливих обсягів збуту.
2. Розробка стратегії "змішаного обслуговування" у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.
Розробка стратегії "змішаного обслуговування" передбачає прийняття серії взаємопов'язаних ключових рішень, які визначаються трьома напрямами:
1) розробка товару;
2) планування обслуговування;
3) розробка системи управління обслуговуванням ТПП на весь період йо¬го економічного циклу.
Розробляючи ТПП, слід враховувати всі проблеми, пов'язані з його обс¬луговуванням. Визначаючи рівень технічної ефективності виробу з врахуванням "змі¬шаного обслуговування", необхідно враховувати вартість експлуатації та обслу¬говування товару, а також інші затрати, пов'язані з товаром, починаючи з його розробки і закінчуючи його утилізацією.
Прийняття рішення щодо модульного проектування і сумісності, запро¬вадження діагностичних систем є важливою передумовою успіху сервісу у бага¬тьох галузях народного господарства. Проблема сумісності особливо актуальна для інформаційного та офісного обладнання. Пристрій, сумісний з приладами конкуруючих фірм, може бути інтегрований в систему обладнання, технічне обслуговування якої здійснюється фірмою, що дає їй можливість відвойовувати нові ринки у конкуруючих фірм.
Дуже важливо ще на початку розробки товару визначити рівень його розрахункової надійності, тобто прийнятну для клієнта кількість збоїв у роботі ТПП за одиницю часу.
Проблему доцільно вирішувати за двома напрямками: висока надійність та профілактичний ремонт, тобто заміна зношених деталей раніше ніж облад¬нання дає збої. Завдяки профілактичному ремонту підтримується постійний контакт між фірмою і клієнтом, а ремонт стає джерелом постійних доходів.
Другим напрямом розробки стратегії "змішаного обслуговування" є пла¬нування сервісу, а саме обсягу і рівня якості обслуговування.
Прийнята концепція товару визначає фактичні умови його експлуатації, а також основні системи
Основні критерії ефективності обслуговування в сфері післяпро¬дажного обслуговування: 1) здатність швидко відреагувати на прохання про допомогу - це найваж¬ливіший критерій ефективності; 2) ефективність виконання замовлень із заміни деталей, а також замов¬лення надзвичайного характеру; 3) швидкість ремонту обладнання; 4) технічна компетентність робітників обслуговування. В сфері збуту продукції ці критерії дещо інші: швидкість і надійність поставок; наявність товару на різних стадіях реалізації; "гнучкість" сервісу, тобто уміння виконувати екстраординарні замов¬лення і витрачати мінімальний час на реакцію на подію; "комерційні здібності" агентів фірми, тобто вміння налагодити та під¬тримувати клімат довіри з клієнтами.
Третім напрямом розробки стратегії "змішаного обслуговування" є роз¬роблення механізму управління пропозицією "товар-послуги" протягом строку служби ТПП. Необхідно також постійно приділяти увагу відповідності системи управління в галузі сервісу залежно від еволюції поведінки споживача. Окрім цього, необхідно прийняти такі рішення:
1. Рішення щодо економічної задачі послуг (очікуваний рівень рента¬бельності послуг, прогнозована частка доходів від послуг).
2. Рішення щодо форми оплати послуг (можливі види оплати, які сприяють виникненню вхідних бар'єрів у цій галузі). Наприклад, контракт на оплачуваний ремонт обладнання, яке здається в оренду, або контракт на тех¬нічне обслуговування за наперед визначеними цінами.
3. Рішення щодо співпраці з іншими фірмами для зменшення затрат на обслуговування клієнтів та максимального задоволення їх потреб.
4. Рішення щодо організації сервісу. Послуги можуть надаватися: службою фірми-виробника; спеціальними сервісними фірмами за домовленістю із фірмою-виробником; агентами (дилерами), які продають цей товар; робітниками фірми-покупця, які пройшли спеціальну підготовку і пра¬цюють під керівництвом працівників фірми-продавця (виробника товару); службою сервісу консорціуму підприємств - постачальників окремих систем проданої техніки (так обслуговують, наприклад, пароплавне облад¬нання, яке має багато різновидів і відрізняється великою складністю).