22.1.Методи визначення нормативної величини товарного запасу оптового підприємства.

Результати досліджень впроваджуються у ході розробки нових продуктів, планування господарської діяльності виробників та підприємств оптової торгівлі. Динаміка попиту наявних та потенційних споживачів дозволяє прогнозувати обсяги закупівлі товарів, величину товарних запасів тощо.

Необхідний загальний обсяг закупівлі товару на прогнозований період у натуральному та вартісному обчисленні визначають на підставі розрахунків прогнозованого обсягу попиту окремих груп товарів і даних про рух товарних запасів. Даний показник визначається за формулою

де — загальний обсяг закупівлі i-го товару на весь прогнозований період; — обсяг попиту споживачів i-го товару на прогнозований період; — нормативний запас i-го товару на кінець прогнозованого періоду; — очікуваний залишок i-го товару на початок прогнозованого періоду.

Очікуваний залишок i-го товару на початок прогнозованого періоду обчислюється за формулою

де - фактичний залишок i-го товару на початок місяця на складах оптово-торговельного підприємства, в якому роблять розрахунок; — очікуваний обсяг оптової закупівлі i-го товару від початку місяця, в якому робиться розрахунок, і до кінця поточного періоду згідно з укладеними угодами; — очікуваний обсяг реалізації (товарообороту) за цей самий період.

Сучасні обчислювальні технології дозволяють чітко спрогнозувати короткостроковий обсяг попиту (від кварталу до року), точно визначити товарні запаси та обсяги замовлень на кожну товарну позицію. Більшість сучасних підприємств оснащена власною електронною системою обліку товарних запасів та прогнозування і розміщення товарних замовлень.

Замовлення на закупівлю товару оформлюються у довільній формі з урахуванням вимог господарського (комерційного) законодавства. Обов'язкові реквізити замовлення такі:

•назва та фактична адреса підприємства-замовника;

•термін виконання поставки;

•розрахункові та відвантажувальні реквізити;

•метод транспортування;

•ціна за одиницю товару;

•загальна вартість замовлення;

•обсяг поставки за кожною товарною позицією;

•технічна специфікація продукції;

•одиниці виміру;

•умови розрахунків;

•інші вимоги.

22.2.Форми роздрібної торгівлі та їх характеристики.

Роздрібна торгівля здійснюється у різноманітних формах, які можуть бути класифіковані у такий спосіб Магазинна роздрібна торгівля — здійснюється в магазинах, які розміщуються в спеціально обладнаних приміщеннях та мають торговельну залу для покупців.

Дрібнороздрібна (позамагазинна форма продажу) — здійснюється через мережу нестаціонарних торговельних об'єктів, які не мають торговельних залів: лотки, намети, автомати, автомагазини тощо Продаж товарів з прилавку з безпосередньою участю в процесі продажу продавця.

Магазини самообслуговування —- опосередкований контакт з продавцем, покупець має безпосередній доступ до товарів.

Торгівля за зразками.

Торгівля за каталогами.

Посилкова торгівля.

Торгівля за попереднім замовленням.

Електронна торгівля тощо Комісійна роздрібна торгівля — реалізує товари, прийняті від юридичних та фізичних осіб на комісійних засадах.

Фірмова роздрібна торгівля — продаж товарів безпосередньо її виробниками та відокремленими структурними підрозділами цих виробників, які не мають статусу юридичної особи Роздрібна торгівля за готівку та іншими прирівняними до неї платіжними засобами.

Торгівля в кредит і за безготівковим розрахунком (торгівля за безготівковим розрахунком належить до роздрібної лише у випадках, передбачених чинними нормативними актами