
- •1.1.Визнач категорії «інфраструктура». Види інфр. Предмет вивчення ітр.
- •1.2.Екон категорії,що склад основу ітр та їх хар-ка
- •1.3. Сутність промислового маркетингу.
- •1.4. Методи ціноутворення, орієнтовані на конкурентів
- •2.1.Сучасні визначення ринку. Матеріальна основа ринкових відносин.
- •2.2.Визначення та зміст багаторівневого маркетингу як сучасного засобу комплексу просування.
- •3.1.Економічні функції ринку.
- •3.2.Зміст основних етапів процесу ефективного персонального продажу.
- •4.1.Умови функціонування товарного ринку.
- •4.2.Квоти як нормативи діяльності торговельного агента.
- •4.3.Концепції промислового маркетингу.
- •4.4.Параметричні методи ціноутворення.
- •5.1.Ринок товарів вир-техн признач
- •5.2.Причини ефективності та сфери застосування персонального продажу.
- •5.3.Основні відмінності між ринками товарів промислової продукції та товарів кінцевих споживачів.
- •5.4.Методи ціноутворення в промисловому маркетингу, орієнтовані на витрати.
- •6.1.Сутність та види ринкових процесів на товарному ринку.
- •6.2.Структура лізингових платежів.
- •6.4.Класифікація методів ціноутворення в промисловому маркетингу.
- •7.1.Сутність інфраструктури товарного ринку (ітр) та її роль в ринковій
- •7.2.Характерні риси фінансового та оперативного лізингу
- •7.3Етапи прийняття рішення щодо закупівлі товарів промислового призначення.
- •8.1.Особливості продукту діяльності суб’єктів інфраструктурного комплексу товарного ринку.
- •8.2.Зворотний лізинг та пайовий лізинг.
- •9.1.Склад та завдання організаційної складової ітр.
- •9.2.Об’єкти та суб’єкти лізингу.
- •10.1.Матеріальна складова ітр: склад та призначення.
- •10.2. Визначення та економічне значення лізингу
- •10.3.Характеристика суб`єктів промислового маркетингу — споживачів промислової продукції.
- •11.1.Інформаційна складова ітр: склад та призначення
- •11.2.Зміст та види біржових угод.
- •12.1.Розрахунково-кредитна складова ітр: склад та призначення.
- •12.2.Біржовий товар: зміст та вимоги до нього.
- •13.1.Кадрова складова ітр: склад та призначення.
- •13.2.Принципи діяльності товарної біржі, її права
- •14.1.Функції інфраструктури товарного ринку.
- •14.2.Види бірж та типологія товарних бірж.
- •14.4. Використання Паблік рилейшнз на промисловому підприємстві.
- •15.1.Місце та завдання оптової торгівлі в сфері товарного обігу.
- •16.1.Макроекономічні функції оптової торгівлі.
- •16.2.Функції товарної біржі, як форми організованого товарного ринку.
- •17.1.Особливості оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення.
- •17.2.Визначення товарної біржі, її значення в ринковій економіці.
- •18.1.Зміст та визначення основного інтегрального показника обсягу оптової торгівлі.
- •18.2.Зміст та особливості укладання публічного договору купівлі-продажу.
- •19.1.Зміст роботи підприємств оптової торгівлі по обслуговуванню товарного обігу.
- •19.2.Зобов'язання роздрібної торгівлі щодо інформаційного забезпечення споживачів.
- •20.1.Алгоритм здійснення оптової закупівлі товарів.
- •21.Перелік параметрів, що враховуються при прийнятті рішень щодо оптової закупівлі товарів.
- •20.2.Характеристика послуг роздрібних магазинів.
- •21.3. 1.Ризик та його критерії.
- •22.1.Методи визначення нормативної величини товарного запасу оптового підприємства.
- •22.2.Форми роздрібної торгівлі та їх характеристики.
- •40.Характеристика функцій роздрібної торгівлі.
- •23.2.Сутність та головні ознаки роздрібної торгівлі.
- •24.1.Методи оптового продажу товарів та чинники їх вибору.
- •24.2.Методи оцінки ефективності інформаційних та організаційно-комерційних послуг.
- •25.1.Сутність та види послуг підприємств оптової торгівлі.
- •25.2.Визначення розмірів плати за послуги виставок/ярмарок.
- •26.1.Характеристика фінансових показників діяльності підприємств оптової торгівлі.
- •26.2Завдання оптових ярмарок.
- •27.1.Сутність первісної ціни (собівартості) товару та порядок її визначення.
- •27.2.Організаційно-комерційні послуги: зміст і призначення.
- •28.1.Функції торговельно-посередницьких підприємств.
- •28.2.Зміст та види угод на здійснення посередницької діяльності (агентських угод).
- •29.1.Торговельно-посередницькі структури: види, особливості діяльності.
- •29.2.Типи посередників та їх функції.
- •30.1.Види та особливості консигнаційної торгівлі.
- •30.2.Зміст посередницької діяльності.
9.1.Склад та завдання організаційної складової ітр.
Ринкова інфраструктура через свої елементи виконує такі основні функції: здійснює правове та економічне консультування підприємців і захист їх інтересів у державних і приватних структурах; забезпечує фінансову підтримку, кредитування, страхування нових господарських формувань; сприяє матеріально-технічному забезпеченню і реалізації продукції підприємств; регулює рух робочої сили; створює необхідні умови для ділових контактів підприємців; здійснює маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування, що в кінцевому результаті забезпечує більш швидкий рух товарів і послуг від виробника до споживача. Відповідно до особливостей товарного ринку за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій, щодо забезпечення його функціонування, елементи ІТР розподіляються на такі групи-складові
•організаційна складова — посередницькі організації (оптові й торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові компанії), власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі; Діяльність суб'єктів організаційної складової сприяє формуванню системи комерційних зв'язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу й раціональному використанню ресурсів.
9.2.Об’єкти та суб’єкти лізингу.
суб'єкти лізингової операції:
•лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, зокрема, і банківська або небанківська фінансова установа, що передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
•лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
•постачальник-продавець лізингового майна — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.
Об'єктом лізингу (згідно з чинним законодавством України) може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передання його в лізинг (основними фондами виробничого і невиробничого призначення є: будинки, споруди, машини і устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів).
Лізинг можна вважати різновидом оренди, так званою посередницькою орендою, що забезпечує інвестування виробничих основних фондів за посередництва лізингової фірми.
Об'єктом лізингу не можуть бути: земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені підрозділи.
9.3.Фактори впливу на поведінку організованих покупців промислових товарів. Мотиви покупців товарів промислового призначення.
Цілі щодо закупівель формулюють наступні шість завдань:
• підтримка діяльності компанії за допомогою безперебійного вступу матеріалів і послуг;
• здійснення запланованих закупівель на конкурсній основі, спостереження за тенденціями поставок і попиту, що регулюють ціни й наявність продукту;
• мінімізація інвестицій у товарні запаси й мінімізація збитку, викликаного псуванням, старінням і крадіжками товарних запасів;
• пошук надійних альтернативних джерел поставки;
• установлення довірчих, тривалих відносин із продавцем;
• досягнення максимальне ефективної взаємодії з іншими відділами компанії.
Основна група факторів, що визначають попит на ППТН - це економічні фактори. Найважливішим завданням економічної доцільності придбання того або іншого виду устаткування є підвищення прибутковості на одиницю капіталовкладень, що досягається за рахунок економії живої праці, матеріалів або енергії. Наприклад, працезберігаюча технологія користується особливим попитом у компаній розвинених країн і значно меншим у країнах, що розвиваються, з дешевою робочою силою. Ціна —значимий фактор закупівельної діяльності організації. Ступінь зацікавленості в низьких цінах поставок також коливається залежно від ринкового сегмента. У ряді випадків застосування більш дорогого устаткування замість дешевшого є вигідним, тому що підвищення продуктивності праці й економія сировини й матеріалів перекриває підвищення річних витрат на амортизацію.
Друга група факторів, що визначають попит покупців ППТН - це організація поставок і характер їхнього здійснення: ритмічність поставках у строгій відповідності із графіком і стандартами якості; зацікавленість у відповідності відносин з постачальниками загальноприйнятим нормам; швидкість і комплектність поставки, особливі вимоги до параметрів устаткування й матеріалів; умови оплати, методи розрахунків, централізація або децентралізація операцій по закупівлі та ін.; форми взаємин з постачальником (контрактна довгострокова основа, разові закупівлі і т.п.
Наступне по значимості завдання — це гарантія якості продукту, який має відповідати технічним вимогам, ретельно розробленим у процесі планування закупівель. Тому фактор технології по суті є вирішальним при виборі споживачем поставщика. Великі компанії, що застосовують передову технологію, орієнтуються переважно на провідних постачальників устаткування й матеріалів, продукція яких зарекомендувала себе на ринку. Навпроти, сегменти, що використають традиційну технологію (компанії країн, що розвиваються, дрібні фірми і т.п.) орієнтуються на більш дешеві засоби виробництва, почасти на шкоду якісним показникам.
Нарешті, третя група факторів — це критерії особистих характеристик осіб, що представляють компанію замовника. Компанія-виробник найчастіше виробляє особливу стратегію маркетингу для кожного індивідуального замовника.
Рейтинг властивостей, що впливають на вибір постачальника при закупівлі товарів промислового призначення для зарубіжних компаній: загальна репутація постачальника; умови платежу; адаптованість і пристосованість до потреб замовника; колишні зв'язки в аналогічних ситуаціях; пропоновані технічні послуги; довіра до продавців; зручність замовлення; надійність продукту; ціна; технічна специфікація; простота дії або використання; переваги основного користувача продукту; навчання, пропоноване пставщиком; тривалість необхідної підготовки; дотримання строків поставки; простота змісту, догляду; післяпродажне обслуговування.
9.4.Виставкова діяльність промислового підприємства.
Виставки належать до конкретних маркетингових заходів, що дають унікальну можливість поєднати рекламу експоната з його продажем, схилити потенційних споживачів до контактів з про¬мисловим підприємством, чітко окреслити коло покупців, зустрі¬тися з ними віч-на-віч. Немає більш економного способу показа¬ти товари або послуги конкретним особам. Глобальною метою виставки є розвиток торгівлі.
За способом проведення виставки бувають стаціонарні та пе¬ресувні, за термінами - короткострокові та постійні.
До стаціонарних виставок відносять представництва - центри в регіонах з рекламою всієї продукції промислового підприємства і демонстрацією окремих її видів, а також присутністю відповідних фахівців або торгових агентів. У місцях розташування постійних користувачів певних видів продукції промислового призначення та одиничного виробництва створюються методологічні центри з на¬прямів їх застосування. Тут проводять курси з навчання роботі з технічним обладнанням та його обслуговуванню, апробацію но¬вих методик роботи з науковими, медичними та іншими прилада¬ми. У цих рекламних центрах, що мають на меті популяризацію як товару, так і виробника, рекламується товарний знак фірми, її тех¬нічні досягнення, рівень якості продукції. Саме тут можуть прово¬дитися прес-конференції, презентації, публічні лекції і т. ін.
Пересувні виставки готуються з використанням легких конструкцій, що зручно монтуються, уніфікованих модулів подання матеріалів, де¬монстраційних слайдів і відеофільмів та інших сучасних засобів відтво¬рення інформації. Загальна композиція повинна відповідати фірмовому стилю підприємства. Усі матеріали готуються, враховуючи можливість заміни композиції (конфігурації).
Проте найпопулярнішими у відвідувачів і найефективнішими з по¬гляду результативності є спеціалізовані виставки. Вони відрізняються певною уніфікацією стендів за розмірами, основними написами тощо, об'єднують складові стаціонарних та пересувних виставок, проводяться в найпрестижніших, найвідоміших у країні приміщеннях (палацах спор¬ту, національних виставочних залах тощо). Здебільшого ці виставки ор¬ганізовуються завдяки державній підтримці, вони досить багатолюдні, в них бере участь значна кількість відомих фірм з широким діапазоном показу продукції. Результати проведення цих виставок часто бувають несподіваними.
Ступінь участі у виставках індивідуальний для різних проми¬слових підприємств. Крупні фірми з річним обігом близько 100 мільйонів доларів або з числом працюючих понад 10 тисяч чоло¬вік повинні мати окремий штат людей з відповідними посадови¬ми обов'язками з постійної підготовки організації та участі в конкретних виставках.
На середніх фірмах (обіг від мільйона до десятків мільйонів доларів, число працюючих від кількох сотень до кількох тисяч чоловік) на час підготовки та проведення виставки створюється тимчасовий колектив, очолюваний заступником головного адмі¬ністратора або керівником однієї зі служб маркетингової орієнта¬ції. Невеликі промислові підприємства не беруть участі у вистав¬ках регулярно і залежно від вироблюваної продукції можуть виставлятися як самостійно, так і під патронатом великих та ві¬домих фірм.