23. Характеристика діяльності мвф.Мвф застосовує різніформи діяльності. Серед них:

- інспектування (було пов'язано з переходом від паритетної до відкритої системи

обміну валют. При цьому члени МВФ вирішили, що фонд повинен розширити свою

діяльність за межі мінової вартості, вивчати всі сфери економіки країн, які

визначають розмір цієї вартості і, і неупереджено давати оцінку економічної

діяльності країн для всієї спільноти членів);

- консультації (використовує три типи консультацій: щорічні, додаткові (може

організувати директор-розпорядник фонду у випадках, якщо країна несподівано

опиняється в складній економічній ситуації, або є підозра, що її дії суперечать

"кодексу поведінки" і можуть завдати шкоди іншим країнам) та

спеціальні (проводить з тими країнами, економічна політика яких значною мірою

визначає стан світової економіки);

- надання послуг, фінансування.

Кредитно-фінансова

діяльність є однією з найважливіших функцій МВФ. Вона полягає у використанні

фінансових ресурсів МВФ країнами-членами й кредитування за допомогою залучених

ресурсів. Структура ресурсів Фонду складається з двох блоків: внесок кожної

країни в установлений капітал МВФ відповідно з її квотою; запозичені кошти

(кредитні лінії від урядів і центральних банків його членів).

Внесок кожної країни в

капітал Фонду здійснюється на 25 % в іноземній твердій валюті, а решта – в

національній валюті. Розміри квот встановлюються на основі питомої ваги країни

в світовій економіці. При цьому враховується: розмір ВВП країни за певний час;

середньомісячні показники резервів; середньорічні поточні платежі країни;

середньорічні грошові надходження.

24.Особливості діяльності Групи Світового банку.

Група Світового банку - кредитна установа, головна мета якої полягає у наданні допомоги країнам для їх інтеграції у світову економіку та сприянню тривалому економічному зростанню і зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються. До структури Світового банку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантій та інвестицій (БАГІ).Всесвітній банк надає позички країнам, що розвиваються, з метою зниження бідності та фінансування капіталовкладень, які б сприяли економічному зростанню. Надані засоби вкладаються в дороги, електростанції, школи і зрошувальні мережі, а також використовуються для здійснення такої діяльності, як пропаганда сільськогосподарських знань і впровадження досягнень в області сільського господарства, підготовка викладачів і реалізація програм поліпшення якості харчування дітей і вагітних жінок. Деякі позички Всесвітнього банку призначаються для фінансування змін в економічній системі країн з метою підвищення їх економічної стабільності і ефективності, орієнтування на ринкову економіку. Крім того, Всесвітній банк надає "технічну допомогу", або консультації своїх фахівців урядам країн з тим, щоб сприяти їм у підвищенні ефективності певних секторів економіки і посилення значення цих секторів для національного розвитку.Група Світового банку складається з п'яти юридично відокремлених підрозділів: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - надає позики безпосередньо країнам-учасницям або іншим позичальникам під гарантію держави-учасниці; Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - надає кредити для розвитку найбіднішим країнам; Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - сприяє розвитку і забезпеченню фінансування приватних підприємств у державах, що формують ринкову економіку на основі надання позик та випуску нових акцій; - Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) - арбітражний інститут, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн-реципієнті в; - Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство - страхує іноземних інвесторів від визначених категорій некомерційних ризиків і сприяє отриманню іноземних інвестицій державами-членами.

25.СОТ: хронологія створення, особливості діяльності. Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 156 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. Останнім раундом багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод GATT був восьмий Уругвайський раунд, що почався у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Есте (Уругвай). Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки міжнародної торговельної політики і питання створення повноцінної міжнародної організації як такої. До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестицій. Найбільш складним на сесіях Уругвайського раунду переговорів залишалося питання допуску на ринки сільськогосподарської продукції. У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. Переговори в рамках GATT 1947 року були завершені. На сьогоднішній день, GATT 1994 року як угода про торгівлю товарами є однією з основних угод в рамках СОТ. Її доповнюють «Генеральна угода з торгівлі послугами» (англ. «General Agreement on Trade in Services» — «GATS») та «Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності» Особливості діяльності Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною згідно з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами. Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.