4. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Вартість усіх необоротних активів підлягає амортизації, крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання.

Земля є активом, за яким не нараховується амортизація, оскільки термін її використання практично необмежений.

Строк корисного використання об’єкта основних засобів чи нематеріальних активів визначається банком самостійно в разі визнання цього об’єкта активом та зарахування його на баланс. При цьому банкові необхідно врахувати таке: очікуване використання об’єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності; термін корисного використання подібних активів; фізичний та моральний знос, що передбачається; наявні обмеження щодо терміну використання об’єкта та інші фактори.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів чи нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів чи нематеріальних активів. Нарахування амортизації основних засобів призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Банки України застосовують такі методи нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів.

Прямолінійний - річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

Метод зменшення залишкової вартості — річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта у результаті ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості - річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного об’єкта, і подвоюється.

Кумулятивний - річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий - місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який банк очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо для нематеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Обраний банком метод нарахування амортизації зазначається в його обліковій політиці. Нарахування амортизації здійснюється щомісяця.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним або кумулятивним методами.

Результат амортизації основних засобів і нематеріальних активів відображається за рахунками 4309 „Накопичена амортизація нематеріальних актиів", 4409 „Знос основних засобів", 4509 „Знос інших необоротних матеріальних активів".

Нараховану суму амортизації відносять на витрати відповідного звітного періоду і відображають в обліку таким бухгалтерським проведенням:

Дт 7423 „Амортизація"

Кт 4309,4409, 4509.