13

Тема 10. Облік операцій з основними засобами та нематеріальними активами

Мета заняття: ознайомитись з особливостями синтетичного та аналітичного обліку операцій з основними засобами та нематеріальними активами.

Законодавчі та нормативні акти

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 -III від 7 грудня 2000 року із змінами на 01.01.2008 р. // http://zakon.rada. gov.ua.

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерсько­го обліку банків України, затверджена Постановою Правління НБУ 17.06.2004 р. № 280 із змінами до Інструкції, затвердженими Постано­вою Правління НБУ 22.06.2007 p., № 229. // http://zakon.rada.gov.ua.

3. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і немате­ріальних активів банків України, затверджена Постановою Правлін­ня НБУ 20.12.2005 р. № 480. // http://zakon.rada.gov.ua.

4. Зміни до інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджені Постановою Правління НБУ 25.06.2007 p., № 236. // http://zakon.rada.gov.ua.

Питання для розгляду

1. Облік придбання та вибуття необоротних активів.

2. Облік витрат, пов'язаних із вдосконаленням основних засобів і нематеріальних активів.

3. Порядок переоцінювання необоротних активів.

4. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів.

5. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів, відображення в обліку результатів інвентаризації.

1. Облік придбання та вибуття необоротних активів.

Основні засоби - матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг іншим особам або для здійснення адміністративних і соціокультурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року або операційного циклу.

Нематеріальний актив - актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується банком із метою використання у своїй діяльності протягом періоду понад один рік або одного операційного циклу в адміністративних цілях або надання в лізинг іншим особам.

Основні засоби та нематеріальні активи є необоротними активами банку, які можуть бути придбані або створені ним самостійно.

Об'єкт основних засобів або нематеріальних активів визнається активом, якщо є ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, а його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий внаслідок його розроблення, визнається в балансі активом за виконанням таких умов:

1) банк має намір, технічну можливість і ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для реалізації або використання;

2. є ймовірність отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

3. є можливість достовірно визначити витрати, пов'язані з розробленням нематеріального активу.

У разі невиконання зазначених умов нематеріальний актив не визнається за балансом банку, а витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Не визнаються нематеріальними активами, а підлягають відображенню у складі витрат банку такі статті: витрати на дослідження; на підготовку й перепідготовку кадрів; на рекламу; на створення, реорганізацію та переміщення банку або його частини; на створення внутрішньої ділової репутації банку.

Класифікація груп необоротних активів банку для цілей бухгалтерського обліку ґрунтується на вимогах Національних положень бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби" та 8 „Нематеріальні активи" і є такою.

Основні засоби:

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки, споруди та передавальні пристрої;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти, прилади інвентар (меблі);

інші основні засоби.

Нематеріальні активи:

права на користування майном (земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки,фірмові назви);

авторські та суміжні з ними права;

гудвіл;

інші нематеріальні активи.

Інші необоротні матеріальні активи:

бібліотечні фонди;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

тимчасові споруди;

інші необоротні матеріальні активи.

Банки самостійно на підставі зазначених груп здійснюють класифікацію основних засобів. Групи нематеріальних активів також визначаються банком самостійно залежно від виду та способу використання нематеріальних активів у діяльності банку.

Бухгалтерський облік операцій з необоротними активами ведеться за відповідними балансовими рахунками груп:

430. „Нематеріальні активи";

431. „Капітальні інветиції в нематеріальні активи";

432. „Гудвіл, що виник в результаті придбання";

440 „Основні засоби";

441 „Інвестиційна нерухомість"

443 „Капітальні інвестиції за основними засобами";

450 „Інші необоротні матеріальні активи";

453 „Капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг".

Придбання необоротних активів:

Придбані або створені основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс банку за первісною вартістю, яка охоплює усі витрати, пов'язані з їх придбанням чи створенням, доставленням, пакуванням і введенням в експлуатацію.

Первісна вартість об'єкта основних засобів охоплює такі витрати:

- сума, що сплачується постачальникам активів і підрядникам на виконання будівельно-монтажних робіт;

- реєстраційні збори, державне мито й аналогічні платежі, що здійснюються з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

• сума ввізного мита;

• сума непрямих податків через придбання основних засобів;

• витрати на страхування ризиків доставлення основних засобів;

• витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, що безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до придатного для використання за призначенням стану.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням і доведенням до придатного для використання за призначенням стану.

Первісна вартість об'єктів, переведених з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо до основних засобів, дорівнює їхній собівартості.

Первісна вартість окремого об'єкта основних засобів чи нематеріальних активів, за які сплачено загальну суму, визначається розподілом цієї суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

За справедливою вартістю також оцінюються нематеріальні активи, отримані внаслідок об’єднання банків.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів є ринкова вартість (земля, будівлі); для машин та устаткування - ринкова вартість, а за відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість за вирахуванням суми зносу на дату оцінювання; для інших основних засобів - відновлювальна вартість за вирахування суми зносу на дату оцінювання.

Для нематеріальних активів справедливою вартістю є їхня поточна ринкова вартість, за її відсутності - оцінна вартість, яку банк сплатив би за актив у разі проведення операції між обізнаними та незалежними сторонами, виходячи з наявної інформації.

Чинною Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 11.12.2000 р. № 475, передбачено два підходи до відображення в бухгалтерському обліку придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту.

1-й спосіб:

передоплата:

Дт 3510 „Дебіторська заборгованість з придбання активів"

Кт 1200, 1001.

Отримання необоротних активів:

Дт 4300, 4400, 4500

Кт 3510.

2-й спосіб:

передоплата:

Дт 3510

Кт1200, 1001.

На суму капітальних інвестицій за не введеними в експлуатацію необоротними активами:

Дт 4310, 4430

Кт 3510.

Оприбуткування основних засобів і нематеріальних активів:

Дт 4300, 4400

Кт 4310, 4430.

Капітальні інвестиції - витрати на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання необоротних активів за іноземну валюту застосовуються рахунки 3800 і 3801.

Первісна вартість об'єкта основних засобів і нематеріальних активів, створеного банком, охоплює прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього активу та доведенням його до придатного для використання стану.

Усі витрати й нарахування, пов'язані зі створенням об'єкта необоротних активів, відображаються в обліку віднесенням їх суми на рахунки 4310 або 4430. під час оприбуткування необоротних активів суми завершених капітальних інвестицій відносять на вартість основних засобів і нематеріальних активів.

Оприбуткування необоротних активів здійснюється на підставі затверджених актів приймання-передавання. В акті зазначається основна інформація щодо необоротного активу, зокрема характеристика об'єкта, дата введення в експлуатацію, необхідні відомості про нарахування амортизації, зокрема про визначену ліквідаційну вартість об'єкта необоротного активу, первісну вартість, строк корисного використання тощо.

На підставі даних актів приймання-передавання відкриваються інвентарні картки об'єктів необоротних активів, в яких і ведеться аналітичний облік основних засобів і нематеріальних активів банку. З метою контролю і забезпечення реєстрації інвентарних карток обліку нематеріальних активів банки ведуть їх опис в інвентарній книзі.

Ведення інвентарної книги та інвентарних карток може здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма ведення цих регістрів повинна забезпечувати наявність усіх необхідних реквізитів і звіряння даних аналітичного обліку з синтетичним. Порядок звіряння аналітичного обліку з синтетичним визначається банком самостійно.

Кожному інвентарному об'єктові присвоюється відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі, в інвентарній книзі та в інвентарній картці. Ці номери зберігаються за об'єктом на весь період його перебування в установі банку. Інвентарні номери об'єктів, які вибули, не можуть бути присвоєні іншим об'єктам, що надійшли в банк.

Вибуття необоротних активів:

Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів вилучаються з активів і відповідно списуються з балансу в таких випадках:

• продаж;

• безоплатне передавання;

• вкладення банку в статутний капітал підприємства у формі необоротних активів;

• невідповідність критеріям їх визнання як актив (ліквідація).

Сума залишкової вартості об’єкта, що перевищує суму виручки від його реалізації, відображається за дебетом рахунка 7490 „Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів", а сума виручки від реалізації, що перевищує залишкову вартість, за кредитом рахунка 6490 „Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів".

Бухгалтерські проведення, що виконуються у випадку реалізації основних засобів і нематеріальних активів:

Перевищення суми залишкової вартості об’єкта порівняно з сумою виручки від його реалізації:

Дт 1200,1001, 4309, 4409, 4509 ,7490

Кт 4300 або 4400, 4500.

Перевищення суми виручки від реалізації порівняно з сумою залишкової вартості об’єкта:

Дт1200, 1001, 4309, 4409, 4509

Кт 4300, 4400, 4500, 6490.

Безоплатне передавання основних засобів і нематеріальних активів здійснюється аналогічно їх реалізації. Результат від безоплатного передавання визначається залежно від залишкової вартості об’єкта та його справедливої вартості на дату передавання. У випадку, коли справедлива вартість вища, ніж залишкова, результат не визнається. Якщо під час безоплатного передавання основних засобів і нематеріальних активів іншій організації їхня залишкова вартість перевищує справедливу, негативний результат від вибуття відображається за дебетом рахунка 7490.

Порядок безоплатного передавання необоротних активів між підвідомчими установами визначається банком самостійно. При цьому операції з безоплатного передавання та оприбуткування основних засобів і нематеріальних активів між підвідомчими установами відображається за рахунками 3902 „Розрахунки за коштами, що надані філіям банку" і 3903 „Розрахунки за коштами, що отримані від філій банку".

Вкладення банку до статутного капіталу підприємств у формі основних засобів і нематеріальних активів відображається за справедливою вартістю переданих активів.

Такі вкладення обліковуються за дебетом відповідних рахунків 3-го та 4-го класів як довгострокові вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції, вкладення в асоційовані та дочірні компанії та кредитом рахунків 4300, 4400, 4500.

Розгляньмо бухгалтерські проведення, що виконуються у випадку вкладень банку до статутного капіталу асоційованої фінансової установи у формі основних засобів.

Дт 4103 „Вкладення в асоційовані небанківські фінансові установи" - на суму справедливої вартості об’єкта

Дт 4409 „Знос основних засобів" - на суму зносу об’єкта

Дт 7490 „Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів" - на суму перевищення залишкової вартості об’єкта над його справедливою вартістю

Кт 4400 - на суму первісної вартості об’єкта.

Необоротні активи, що були передані банком-учасником до статутного капіталу та повернені банкові в натуральній формі під час ліквідації підприємства, відображаються в обліку за справедливою вартістю на дату повернення таким бухгалтерським проведенням:

Дт 4400

Кт4103.

Ліквідація основних засобів і нематеріальних активів здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Порядок списання необоротних активів із балансу визначається обліковою політикою банку.

У випадку списання з балансу основних засобів виконуються такі бухгалтерські проведення:

На суму зносу:

Дт 4409 „ Знос основних засобів" Кт 4400 „Основні засоби";

На суму залишкової вартості

Дт 7490

Кт 4400.