Заняття № 96

ТЕМА: «ДОВГІ ГІЛКИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ, ТОПОГРАФІЯ, РОЗПОДІЛ НА ПЕРЕДПЛІЧЧІ ТА КИСТІ. ІННЕРВАЦІЯ ШКІРИ ТА МЯЗІВ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ».

Актуальність теми: знання будови та формування плечового сплетення має велике значення в клінічній медицині. Клінічні ознаки ураження серидинного , ліктьового і променевого нервів є частими у неврологічній практиці. Вміння промацування ліктьового нерва в задньоприсередній ліктьовій борозні має практичне значення.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації серединного нерва на передпліччі і кисті;

б) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації ліктьового нерва на передпліччі і кисті;

в) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації променевого нерва на передпліччі і кисті;

г) хід, топографію, ділянки іннервації медіального шкірного нерва передпліччя на передпліччі;

д) ділянки іннервації м’язово-шкірного нерва на передпліччі;

е) склад, топографію судинно-нервових пучків передпліччя.

Вміти:

а) показати над- і підключичну частини плечового сплетення;

б) показати ліктьовий нерв та його гілки;

в) показати серединний нерв та його гілки;

г) показати променевий нерв та його гілки;

д) показати медіальні шкірні нерви плеча та передпліччя;

е) намалювати схему іннервації шкіри тильної та долонної поверхонь кисті.

Виховні цілі заняття:

Виховання у студентів інтересу до вивчення анатомії судин з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.

Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни
1.	Загальна біологія	Загальні принципи будови нервової системи людини .	Розпізнати топографію довгих гілок плечового сплетення.
2.	Іноземні мови	Значення основних термінів.	Утворювати основні терміни, що стосуються при вивченні нервової системи.
3.	Фізика	Описати принцип проходження нервового імпульсу.	Намалювати просту рефлекторну дугу .
	Хімія	Знати хімічну структуру синаптичної рідини.	Вміти намалювати синапс.
Забезпечувані дисципліни
1.	Гістологія та ембріологія	Будову нервової тканини.	Розпізнавати нервові клітини та їх класифікацію.
2.	Нормальна фізіологія	Функціональні особливості нервової системи.	Знати фунції нервової системи.
Внутрішньопредметна інтеграція
1.	Анатомія людини	Загальні закономірності формування плечового сплетення	Розпізнати хід, топографію, розподіл довгих гілок на передпліччі та кисті.

Зміст теми (конспект заняття):

а) хід, топографію, ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на передпліччі та кисті;

б)особливості іннервації м’язів передпліччя;

в) особливості іннервації м’язів кисті;

г) особливості іннервації шкіри передпліччя;

д) особливості іннервації шкіри кисті;

е) склад, топографію судинно-нервових пучків передпліччя.

№ п/п	Основні етапи заняття, їх зміст та функція	Цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
І.	Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань	І	усне опитування, тестовий контроль	тести І чи ІІ рівня	1 2 10
ІІ.	Основний етап: Довгі гілки плечового сплетення, топографія, розподіл на передпліччі та кисті. Іннервація шкіри та м’язів верхньої кінцівки.	ІІ	Самостійне опрацювання, виконання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь	Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати	60
ІІІ.	Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання	ІІІ	Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль	Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання	12 2 3

Перелік питань для опитування:

1. Анатомічна будова, топографія, пучки, гілки підключичної частини плечового сплетення.

2. Серединний нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

3. Серединний нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

4. Ліктьовий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

5. Ліктьовий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

6. Променевий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

7. Променевий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

8. Судинно-нервові пучки передпліччя, склад, топографія.

9. Присередній та бічний шкірні нерви передпліччя, походження, хід, топографія, ділянки іннервації.

10. М’язи передньої групи передпліччя, іннервація.

11. М’язи задньої і бічної груп передпліччя, іннервація.

12. М’язи кисті, класифікація, особливості іннервації.

13. Шкіра передпліччя, іннервація.

14. Шкіра тильної поверхні кисті, іннервація.

15. Шкіра долонної поверхні кисті, іннервація.

16. Ліктьовий суглоб, іннервація.

Завдання для контролю вихідного рівня.

1. Яким номером позначено Fasciculus medialis (plexus brachialis) ?

№ 11

2. Яким номером позначено Fasciculus lateralis (plexus brachialis)?

№ 6

3. Яким номером позначено N. Ulnaris ?

№ 7

4. Яким номером позначено N. Medianus ?

№ 11

5. Яким номером позначено N. Cutaneus brachii medialis ?

№ 4

6. Яким номером позначено N. Cutaneus antebrachii medialis?

№ 8

7. Яким номером позначено N. Musculocutaneus ?

№ 10

8. Яким номером позначено N. Cutaneus antebrachii lateralis ?

№ 9

9. Яким номером позначено N. Radialis ?

№ 6

10. Яким номером позначено N. Interosseus antebrachii posterior ?

№ 4

Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.

1. Після перенесеного запального процесу хворий став помічати слабкість при згинанні кисті в ділянці 1,2,3 і 4 пальців, зменшення об'єму м'язів підвищення великого пальця. При обстеженні виявлено порушення больової і температурної чутливості на долонній поверхні 1, 2, 3пальців і променевій поверхні четвертого пальця. Який нерв уражений?

А. * N. medianus.

В. N. radialis.

С. N. ulnaris.

D. N. musculocutaneus

Е. N. cutaneus brachii medialis;

2. У хворого після травми в ділянці ліктьового суглоба з'явилось утруднення при згинанні 4 і 5 пальців кисті, зменшився в розмірах виступ мізинця. При огляді помічено також зниження больової і температурної чутливості в ділянці 1,5 пальців на долонній поверхні і 2,5 пальців на тильній поверхні зі сторони мізинця. Який нерв пошкоджений внаслідок травми?

А. *Ліктьовий

B. N. radialis.

C. N. medianus.

D. N. musculocutaneus

Е. N. cutaneus antebrachii medialis;

3. Після травми м'яких тканин в ділянці задньої поверхні медіального виростку плеча у потерпілого виникло відчуття поколювання шкіри медіальної поверхні передпліччя. Який з названих нервів знаходиться в зоні ушкодження?

A. *N.ulnaris.

B. N. musculocutaneus.

C. N. dorsalis scapularis.

D. N. subscapularis.

E. N.radialis

4. У хворого 30 років з різаною раною передпліччя з’явились порушення розгинання пальців кисті. Це свідчить про пошкодження:

A. *N. radialis.

B. N. medianus.

C. N. musculocutaneus

D. N. ulnaris

E. N. cutaneus antebrachii medialis;

5. У хворого спостерігається порушення чутливості на латеральній поверхні передпліччя. Який нерв пошкоджений?

A. *N. musculocutaneus

B. N. radialis

C. N. ulnaris

D. N. medianus

E. N. axillaris

6. У хворого після травми передпліччя спостерігається порушення функції м`язів-згиначів латеральної групи. Який нерв пошкоджений?

A. *N. medianus

B. N. ulnaris

C. N. radialis

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii

7. При запаленні глибоких лімфатичних вузлів пахвової ділянки хірург повинен був розкрити глибоко розміщений гнійник. Після операції хворий втратив здатність згинати передпліччя в ліктьовому суглобі та порушилася шкірна чутливість передньо-бічної поверхні передпліччя. Який нерв було ушкоджено при оперативному втручанні?

A.*N.musculocutaneus.

B. N.radialis.

C. N.ulnaris.

D. N.medianus.

E. N.axillaris.

8. Випадково вдарившись ліктем до столу, хворий відчув печію і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв був травмований в цьому випадку?

A.*N. ulnaris.

B. N. radialis.

C. N. medianus.

D. N. axillaris.

E. N. musculocutaneus.

9. Хворий скаржиться на порушення чутливості шкіри в медіальній частині тильної та долонної поверхні кисті. Який з нервів ушкоджений?

A.* N. ulnaris

B. N. radialis

C. N. medianus

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii medialis

10. У постраждалого з глибокою травмою м’яких структур присередньої поверхні дистальної половини плеча при обстеженні виявлена втрата чутливості 5-го і 4-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A.* N. ulnaris

B. N. radialis

C. N. medianus

D. N. cutaneus antebrachii medialis

E. N. musculocutaneus

11. При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки виявлена втрата чутливості шкіри бічної половини спинки кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A. * Ramus superficialis n. radialis.

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii medialis;

12. У травматологічне відділення лікарні доставлено хворого 40 років з переломом дистальної частини плечової кістки і відривом медіального надвиростка. При об’єктивному обстеженні виявлено: наявність кисті у вигляді “пташинної лапки”, слабкість згинання кисті і відведення її в медіальну сторону (затруднене приведення І пальця).

A.* N. ulnaris.

B. N. medianus.

C. N. radialis.

D. N. musculocutaneus

E. N. axillaris.

13. Після перенесеної травми в ділянці плеча хворий не може розігнути кисть. При огляді відмічено також зниження больової і температурної чутливості в ділянці 2,5 пальців тильної сторони кисті з боку великого пальця. Який нерв пошкоджено внаслідок травми?

A.* N. radialis.

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. axillaris.

E. Всі вищезгадані

14. У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м’язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено?

A. * N. radialis.

B. N. ulnaris.

C. N. medianus.

D. N. musculocutaneus

E. N. axillaris.

Рекомендована література.

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.

4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

6. В.П.Пішак, Б.Г.Макар, Т.В.Хмара. Структурно-функціональна організація кісткової системи: Посібник. – Чернівці: БДМА, 2003.

7. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

8. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, док тора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

9. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

10. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи. – К., 2001.

11.С.Т.Чорнокульський, О.О.Єрмольєв. Анатомія внутрішніх органів (спланхнологія). – К., 2002.

12. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах): Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

13. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.