
- •Неолітична революція, передумови виникнення цивілізації. Назвіть ранні цивілізації Сходу.(Єгипет. Месопотамія, Індія, Китай)
- •Генеза соціальних відносин та умови становлення ранніх цивілізацій.
- •Дайте визначення „цивілізації”, охарактеризуйте „критерії цивілізації”.
- •Феномен „влади-власності”, його роль у формуванні структури цивілізацій неєвропейського типу.
- •Формування та структурна основа цивілізацій європейського типу.
- •Періодизація світової історії.
- •7.Поняття „осьового часу”.
- •8.Поясніть значення терміну „колонізація” та „колоніалізм” . Причини і умови початку європейської колонізації Сходу.
- •9.Поясніть значення терміну „колонізація” та „колоніалізм” . Охарактеризуйте наслідки колонізації для Сходу та її всесвітньо-історичне значення.
- •10.Періодизація та форми колонізації Сходу європейцями.
- •11.Основні риси світових відносини в колоніальний період.
- •12.Поняття модернізації, її зміст та форми.
- •13.Поняття модернізації, зміст вестернізації.
- •14.Періодизація процесу модернізації східних суспільств.
- •15.Охарактеризуйте цивілізаційну структуру сучасного світу.
- •Україна і процеси модернізації у цивілізаційному просторі
9.Поясніть значення терміну „колонізація” та „колоніалізм” . Охарактеризуйте наслідки колонізації для Сходу та її всесвітньо-історичне значення.
Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.
«Внутрішня колонізація» — заселення і господарське освоєння вільних земель на кордонах власної країни. Внутрішня колонізація застосовувалась у деяких країнах для придушення національних меншин [1].
«Зовнішня колонізація» — створення поселень (переважно сільськогосподарських) за межами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення.
Процес колонізації (заселення й господарського освоєння) земель відбувався в другій половині 16 століття переважно на сході та південному сході. Колонізація була народною та феодальною.
Колоніалі́зм — підкорення народів і держав могутнішими державами з наступним поширенням на них дії свого суверенітету. Колоніалізм означає принципову нерівноправність відносин між метрополією і колонією (провінцією). Це виявляється в:
політичному пануванні метрополії і, відповідно, домінуванні одного етносу чи нації;
різному порядку формування і функціонування державних інституцій метрополії та колонії;
обмеження населення колонії в правах.
Переселенський колоніалізм характеризується масовим приїздом колоністів, які зазвичай намагалися знайти родючі, придатні для ведення сільського господарства, землі.
Експлуатаційний колоніалізм харатеризується меншою кількістю колоністів, в основному зацікавлених у використанні місцевих ресурсів для експорту в метрополію. Сюди входять торгові пости, але й більші колоніальні поселення, в яких колоністи з метрополії займають керівні посади в адміністрації, володіють значною частиною землі й капіталів, але покладаються в основному на робочу силу з місцевого населення.
Отже, хрестові походи, що були задумані Римом як тимчасовий засіб пожвавлення релігійного та господарчого життя в Європі, докорінним чином змінили життєві умови основних станів суспільства. Приплив золота і передових технологій зі Сходу привели до створення банкірських домів і крупного ремісничого виробництва, товарно-грошові відносини повсюди витісняли натуральний обмін, а міста стали набувати самостійності під егідою королівської влади. Схід став не полем воєнних битв, а міжнародним ринком. Значно зріс обсяг вивезення на Схід деяких товарів із Західної Європи: тканин, що стимулювало ткацьке виробництво. Зі сходу до Європи були завезені гречка, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.
Створився симбіоз східної культури, науки з європейською заповзятливістю. Разом із тим, страшним наслідком хрестових походів стала масова епідемія чуми, яка була завезена зі Сходу корабельними щурами. Вона спалахнула вперше у 1348 р. і пронеслася всією Європою протягом XIV-XV ст. Лише у Франції чума скоротила населення країни більше ніж наполовину.
Ці походи не досягли цілей, що були поставлені їх організаторами. Вони забрали життя багатьох людей, спричинили жахливі жертви як серед мусульманського населення, так і серед учасників експедицій. У ході визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, архітектурних створінь - палаців, бібліотек, рукописів. Жахливо постраждав Константинополь - він так і не зміг повернути собі колишньої величі, хоча Візантійська імперія продовжувала існувати до 1453 року.
Хрестові походи стали першою зустріччю між Заходом і Сходом після завоювань Александра Македонського. Внаслідок цієї зустрічі значно розсунулися краєвиди обох сторін, але наслідки цього стикання не були однозначними, як це завжди трапляється в історії. Справа не лише в тому, що зріс загальний обсяг товарообміну між Сходом і Заходом, як було згадано вище. Пожвавлення торгівлі спричинило стрімке збагачення італійських торговельних міст: Венеції, Флоренції, Генуї, Мілана, Неаполя, Пізи, які врешті звільнилися з під феодальної залежності від своїх синьйорів і стали вільними міс-тами-комунами. Саме ці міста в майбутньому, а точніше їх населення, у XIV ст. стануть соціальною базою для величного і прекрасного руху у світовій духовній культурі - епохи Відродження.