6.Зрошувальна система та її елементи.
Це територія зі зрошувальною мережею,гідротехнічними та експлуатаційними спорудами, що забезпечують забір води з джерела і розподіл її в любу точку території.
Закрита мережа:1-джерело зрошення;2-водозабірна споруда;3-напірний трубопровід;4-регулюючий басейн;5-високонапірна НС;6-розподільчий трубопровід;7-польовий трубопровід;8-гідрант для підключення ДМ;9-колодязь;10-розподільчий канал;11-ділянковий канал;12-тимчасові зрошувачі;13-водовипуск в розподільчий канал;14-водовипуск в ділянковий канал;15-водовипуск в тимчасовий зрошувач;16-перегороджуюча споруда;17-скидна споруда;18-дороги;19-лісосмуги;20-переїзд;21-дощувальна машина.
За конструкцією зрошувальні системи діляться на 3 типи:1-відкриті,2-закриті,3-комбіновані.
Закриті системи можуть бути стаціонарними,напівстаціонар ними, пересувними.
7.Оптимальні умови для розвитку с/г культур
Зрошувальні меліорації спрямовані на створення і регулювання на полях водного режиму, що забезпечує отримання проектного врожаю. Водний режим залежить від кліматичних,господарських умов, біологічних особливостей рослин,врожаю,агротехніки,способу і техніки поливу.Водний режим опосередковано регулює і інші фактори. Добрива – найбільш ефективні при зрошеннях.
Тепловий режим- визнач. під силами випаровування, тобто при високих температурах поливи зменшують температуру грунту, при низьких темпер. Поливи підвищують температуру грунту.
При достатній волозі грунту змінюється концентрація грунтового розчину – вода витісняє повітря з грунту і таким чином регулює повітряний режим.
Оптимальна вологість грунту 20-25%, гранично-польові вологоємності і повітря 15-40%. Оптимальний режим створюється відповідним режимом зрошення, який визначає норми, строки і кількість поливів с/г культур.
8.Водоспоживання с/г культур
Волога з поля витрачається на випаровування з поверхні грунту і транспірацію рослинами(випаровування з листків). Водоспоживання або сумарне випаровування – це кількість води, яка іде на отримання одиниці врожаю.(випаровування грунту+транспірація)
Е = Т+В, м3/га
Величина водоспоживання визначається експериментальним шляхом для конкретної зони та с/г культури
Е = К*У, м3/га
Останнім часом найбільш поширеним є біокліматичним методом, за яким біосист. Визначається за формулою:
Е = Кв*∑d,мм
Кв-коеф. біологічної кривої
Ці форми справедливі при традиційних способах поливу(поверхневий і дощування), при краплинному зрош. Водоспоживання визнач. в осн. транспірації ролин.
9. Зрошувальна і поливна норма
Зрошувальна норма – це кількість води яку треба подати на 1 га за весь вегетаційний період, для встановлення в розрахунковому шарі оптимального водного режиму і забезпеч. Проектного врожаю. Зрошувальна норма визначається з рівняння водного балансу:
Р-опади, Е-водоспоживання, ∆W-кількість води що використовується рослинами з грунту; Wгр-обєм води що втрачається на підживлення кореневмісного шару, Wвтр- втрати води на поверхневий і ґрунтовий скид.
Найбільш обґрунтованим є використання метеоданих для року 75% забезпеченості. Поливна норма – це кількість води яка подається на 1га поля за 1 полив для підтримання оптимального водно-повітряного режиму:
m- поливна норма нетто, ɣ- об’ємна маса, Н – активний шар ґрунту =0,8-1м, βнв, βпп- вологість ґрунту, відповідно найменшій вологоємності гр.. перед поливній вологості ґрунту.
Строки полива зазвичай визначають розрахунковим або графоаналітичним шляхом будуючи інтегральну криву дифіцита водоспоживання.