
- •1.Визначення ,цілі та напрями діяльності підприємства.
- •2.Правові основи функціонування підприємства.
- •3. Класифікація і структура підприємства.
- •4.Обєднання підприємств
- •6. Підприємство як сучасна форма господарювання
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємській діяльності.
- •8.Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9.Характеристика матеріальних активів.
- •11. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •12. Ефективність відтворення і використання основних фондів
- •13.Нематеріальні ресурси
- •14. Загальна характеристика і структура оборотніх активів
- •15.Нормування оборотних коштів
- •16. Ефективність використання оборотних коштів
- •17 Поняття, класифікація і структура персоналу підприемства
- •18. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •19. Продуктивність праці персоналу
- •20. Мотивація трудової діяльності працівників
- •21.Оплата праці :сутність,функції,державна політика і загальна організація
- •- Обязательного предоставление соц пакета
- •22. Формы и системы оплаты труда.
- •26.Обчислення собівартості окремих виробів
- •27.Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
- •31Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •35 Прибутковість (Дохідність) підприємства
- •36. Рентабельність ресурсів і продукції.
- •37. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •39. Чинники підвищення ефективності виробництва.
- •38. Сучасна характеристика і вимірювання ефективності виробництва.
- •40. Функції і сутність процесу управління.
37. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
Фінансово-економічний стан підприємства (організації) характеризується ступенем його (її) прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості й динаміки структури джерел фінансування, здатностірозраховуватися за борговими зобов’язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності тафінансово-економічного стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.Фінансово-економічний стан підприємства (організації) цікавить і його (її) конкурентів, але вже в іншому аспекті — негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства (організації) необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс — підсумковий синтетичнийдокумент про склад засобів діяльності підприємства (організації) та джерела їхнього формування у грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року).Баланс має дві рівновеликі частини: актив, де подається склад засобів підприємства (активів), і пасив, що характеризує джерела їхнього формування. Активи за своєю суттю поділяються на матеріальні,нематеріальні та фінансові, які мають таку характерну ознаку, як ліквідність, тобто більшу чи меншу здатність перетворюватися на платіжні засоби — гроші. За цією ознакою активи групують у три розділи в порядкузростання рівня ліквідності. Найбільшу (абсолютну) ліквідність мають гроші та цінні папери, які можуть бути платіжними засобами або швидко реалізовуватися на ринку (короткострокові фінансові вкладення).
39. Чинники підвищення ефективності виробництва.
завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками. Класифікацію чинників зростання ефективності (продуктивності) виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками: 1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямами розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності); 3) місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю).
Групування чинників за першою ознакою уможливлює достатньо чітке визначення джерел підвищення ефективності: зростання продуктивності праці і зниження зарплатомісткості продукції (економія затратживої праці), зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці), атакож раціональне використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці). Активне використання цих джерел підвищення ефективності виробництва (діяльності) передбачає здійснення комплексу заходи, які за змістом характеризують основні напрями розвитку та вдосконалення виробничо-комерційної діяльності суб'єктів господарювання (друга класифікаційна ознака).
Практично найбільш важливою треба вважати класифікацію чинників ефективності за місцем реалізації в системі управління діяльністю (третя ознака групування чинників). Особливо важливим є виокремлювання внутрішніх (внутрішньогосподарських) і зовнішніх (народногосподарських) чинників, а також поділ низки внутрішніх чинників на так звані тверді і м'які.
Класифікація внутрішніх чинників на «тверді» і «м'які» є досить умовною, але широко використовуваною в зарубіжній практиці господарювання. Специфічну назву цих груп чинників запозичено з комп'ютерної термінології, відповідно до якої сам комп'ютер називається «твердим товаром», а програмне забезпечення — «м'яким товаром». За аналогією «твердими» чинниками називають ті, які мають фізичні параметри і піддаються вимірюванню, а «м'якими» — ті, що їх не можна фізично відчути, але вони мають істотне значення для економічного управління діяльністю трудових колективів.