Приклад виконання завдання

Розглянемо приклад виконання завдання для таких вихідних даних:

	Кількість пасажирів, що увійшли та вийшли на зупинках маршруту
	1	2	3	4	5	6
увійшло	213	249	125	39	36	–
вийшло	–	33	96	160	162	211

Довжина перегонів маршруту, км.
1 – 2	2 – 3	3 – 4	4 – 5	5 – 6
0,75	1,2	0,4	0,9	1,0

Розв’язок.

Загальна довжина маршруту складає км. Сумарна кількість всіх пасажирів, що увійшли та вийшли на зупинках складає:

пас.

пас.

Таким чином, годинний обсяг пасажироперевезень пасажирів на маршруті за період часу години складає

пас./год.

Пасажиропотік на кожному з перегонів маршруту за розглянутий період часу може бути знайдений як різниця між сумою пасажирів, що увійшли на зупинках до даного перегону, та сумою пасажирів, що вийшли на зупинках до даного перегону:

перегін 1 – 2: пас.;

перегін 2 – 3: пас.;

перегін 3 – 4: пас.;

перегін 4 – 5: пас.;

перегін 5 – 6: пас.

Поділивши отримані значення на тривалість періоду часу год., отримаємо годинні пасажиропотоки на перегонах маршруту: пас./год; пас./год.; пас./год.; пас./год; пас./год.

Середній годинний пасажиропотік маршруту складе

пас./год.

Годинний пасажирообіг маршруту можна визначити як суму добутків пасажиропотоків всіх перегонів маршруту на їх довжину:

пас-км/год.

Середня довжина поїздки пасажира складає

км.

Питоме годинне навантаження транспортної мережі пасажирами та питомий годинний пасажирообіг складуть

пасс./км.;

пасс.-км/(год.-км.);

Результати розрахунків зображуємо на фактичній картограмі пасажиропотоку (рис. 2.1, а). По осі абсцис у масштабі довжини відкладаються перегони маршруту, а по осі ординат у вигляді стовпчиків – відповідний їм годинний пасажиропотік.

Для знаходження еквівалентного пасажиропотоку проводимо горизонтальну пунктирну лінію , що відповідає середньому годинному пасажиропотоку, та перегонах, де фактичний пасажиропотік менше середнього, доповнюємо пасажиропотік до середнього. У нашому прикладі це перегони 1–2 та 5–6 (доповнення показане штриховкою). Приймаючи на цих перегонах пасажиропотік рівний середньому, розраховуємо еквівалентний пасажиропотік:

пас/год.

Для перетворення картограми за еквівалентним пасажиропотоком розраховуємо величину верхньої основи трапецієподібної картограми за формулою (2.9):

.

Перетворена за еквівалентним пасажиропотоком картограма наведена на рис. 2.1, б. При побудові картограми необхідно розміщувати верхню основу трапеції таким чином, щоб забезпечити по можливості більш близьке співпадіння перетвореної картограми з фактичною.

Розраховуємо коефіцієнти заповнення картограм:

– фактичної картограми

;

– перетвореної за еквівалентним пасажиропотоком

.

а)

б)

Рисунок 2.1 – Картограми пасажиропотоку:

а – фактична, б – перетворена за еквівалентним пасажиропотоком