Приклад виконання завдання
Розглянемо приклад виконання завдання для маршруту, наведеного на рисунку 4.1, б та таких вихідних даних:
Напрямок руху |
|
l, км |
lн, км |
lх, км |
vт, км/год. |
tн, год. |
tр, год. |
mн |
mр |
|
пункт відправлення вантажів |
пункт завезення вантажів |
|||||||||
А |
Б |
1,0 |
12 |
6 |
– |
20 |
0,44 |
1,20 |
2 |
2 |
Б |
В |
0,8 |
8 |
4 |
– |
25 |
0,80 |
0,60 |
2 |
1 |
В |
А |
– |
– |
5 |
4 |
20 |
– |
– |
– |
– |
На перевезенні задіяні автомобілі вантажопідйомністю qн = 10,0 т. Час роботи системи Тс = 8,0 год.
Розв’язок.
1. Визначаємо ритм роботи вантажних пунктів і ритм роботи системи:
год.;
год.;
год.;
год.
2. Визначаємо тривалість оберту автомобіля на маршруті
3. Розраховуємо необхідну кількість автомобілів в системі
автомобілів.
Надалі
проаналізуємо роботу системи для
кількості автомобілів
=
4 та
=
5.
4. Визначаємо інтервал руху автомобілів на маршруті:
год.;
год.;
Так
як
,
то при функціонуванні системи можливі
простої як вантажних пунктів, так і
автомобілів.
5. Визначаємо для першої їздки інтервал часу до початку завантаження і-го автомобіля:
;
год.;
год.
6. Проводимо детальний аналіз роботи автомобілів у системі. Результати аналізу наведені у таблицях 4.2 і 4.3. В рядках, що відповідають закінченню вантажних операцій у вантажних пунктах, в знаменнику показані номери вантажних постів, що задіяні на даних операціях.
Таблиця 4.2 – Аналіз роботи автомобілів на маршруті при Ас = 4
Стан автомобіля |
Накопичена тривалість роботи автомобіля за їздку до моменту зміни стану. Порядковий номер їздки. |
|||||||
1 |
2 |
|||||||
автомобілі |
автомобілі |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Прибуття в пункт А |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець завантаження у пункті А |
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуття в пункт Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець розвантаження у пункті Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець завантаження у пункті Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуття в пункт В |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець розвантаження у пункті В |
3,96 |
4,56 |
5,96 |
6,56 |
|
|
|
|
Повернення до пункту А |
4,16 |
4,76 |
6,16 |
6,76 |
|
|
|
|
Таблиця 4.3 – Аналіз роботи автомобілів на маршруті при Ас = 5
Стан автомобіля |
Накопичена тривалість роботи автомобіля за їздку до моменту зміни стану. Порядковий номер їздки. |
|||||||||
1 |
2 |
|||||||||
автомобілі |
автомобілі |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Прибуття в пункт А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець завантаження у пункті А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуття в пункт Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець розвантаження у пункті Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець завантаження у пункті Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуття в пункт В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кінець розвантаження у пункті В |
3,96 |
4,56 |
5,96 |
6,56 |
7,96 |
8,56 |
|
|
|
|
Повернення до пункту А |
4,16 |
4,76 |
6,16 |
6,76 |
8,16 |
|
|
|
|
|
В першій графі
таблиць фіксуються по порядку відповідні
стани автомобіля при виконанні
транспортного процесу, в наступних –
накопичена тривалість роботи автомобілів
до моменту зміни відповідного стану за
кожну їздку. Для зручності аналізу у
рядках таблиці, в яких зафіксовано
прибуття автомобіля до вантажного
пункту, відмічають дві часові
характеристики: у чисельнику дробу
–час
прибуття (і + 1)-го автомобіля
до даного вантажного пункту; у знаменнику
– час
звільнення вантажного пункту після
обслуговування попереднього автомобіля.
Якщо
>
,
це означає, що буде простоювати вантажний
пункт в очікуванні автомобілів протягом
часу
.
Інакше будуть простоювати автомобілі
в очікуванні початку вантажних операцій
протягом часу
.
Жирною лінією відокремлено граничне положення ефективного використання автомобіля на маршруті.
7. За даними таблиць 4.2 і 4.3 будуємо графіки сумісної роботи автомобілів і вантажних пунктів (рисунок 4.2).
а)
б)
Рисунок 4.2 – Графік сумісної роботи автомобілів і вантажних пунктів:
а) для чотирьох (Ас = 4) автомобілів; б) для п’яти (Ас = 5) автомобілів
-
– навантаження автомобіля;
– розвантаження автомобіля;
– рух автомобіля з вантажем;
– рух автомобіля без вантажу;
– простій автомобілів;
– простій вантажних пунктів.
8. Визначаємо тривалість простоїв автомобілів та вантажних пунктів на підставі розрахунків таблиць 4.2 і 4.3. Результати зведені до таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Величина простоїв автомобілів і вантажних пунктів
Об’єкти системи |
Кількість автомобілів у системі і порядковий номер оберту на маршруті |
||||||||||||
4 |
5 |
||||||||||||
1 |
2 |
tоч |
1 |
2 |
tоч |
||||||||
Автомобілі і пункти їх простою |
2 |
Б |
|
|
|
|
0,60 |
0,60 |
|||||
В |
0,60 |
|
0,60 |
0,60 |
|
0,60 |
|||||||
3 |
Б |
1,00 |
|
1,00 |
1,00 |
|
1,00 |
||||||
В |
|
|
|
|
|
|
|||||||
4 |
Б |
1,00 |
|
1,00 |
1,00 |
|
1,00 |
||||||
В |
0,60 |
|
0,60 |
0,60 |
|
0,60 |
|||||||
5 |
Б |
|
|
|
2,00 |
|
2,00 |
||||||
В |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
3,20 |
|
3,20 |
5,20 |
0,60 |
5,80 |
|||||||
Вантажні пункти і порядковий номер очікуваного автомобіля
|
А |
1 |
П1 |
|
|
6,12 |
|
|
6,12 |
||||
2 |
П2 |
|
|
6,12 |
|
|
6,12 |
||||||
3 |
П1 |
0,56 |
|
0,56 |
0,56 |
|
0,56 |
||||||
4 |
П2 |
0,56 |
|
0,56 |
0,56 |
|
0,56 |
||||||
5 |
П2 |
|
|
|
0,56 |
|
0,56 |
||||||
|
П1 |
1,12 |
6,12 |
6,68 |
0,56 |
6,12 |
6,68 |
||||||
П2 |
1,12 |
6,12 |
6,68 |
1,12 |
6,12 |
7,24 |
|||||||
Б |
1 |
П1 |
|
|
2,80 |
|
|
1,04 |
|||||
П2 |
|
|
|
|
0,16 |
0,16 |
|||||||
2 |
П2 |
|
|
2,80 |
|
|
1,44 |
||||||
5 |
П1 |
|
|
|
|
|
0,96 |
||||||
|
П1 |
1,04 |
1,76 |
2,80 |
1,04 |
0,96 |
2,00 |
||||||
П2 |
1,04 |
1,76 |
2,80 |
1,04 |
0,56 |
1,60 |
|||||||
В |
1 |
|
|
3,36 |
|
|
3,36 |
||||||
3 |
0,80 |
|
0,80 |
0,80 |
|
0,80 |
|||||||
4 |
|
|
1,44 |
|
|
|
|||||||
5 |
|
|
|
|
|
0,84 |
|||||||
|
5,60 |
|
5,60 |
5,00 |
|
5,00 |
|||||||
9. Визначаємо загальний час роботи і-го автомобіля на маршруті:
год.;
год.;
год.
10. Визначаємо кількість повних обертів автомобілів за час перебування їх на маршруті:
;
;
.
11.
Визначаємо залишок часу після виконання
автомобілями
обертів. Для цього спочатку проаналізуємо
роботу автомобілів у системі. Згідно з
даними таблиць 4.2 – 4.3 та рисунку 4.2 маємо
такі результати:
–
при використанні
у системі Ас = 4 автомобілів
наявні простої у другого автомобіля у
пункті В (
год.),
у третього автомобіля у пункті Б (
год.) і у четвертого автомобіля у пунктах
Б і В загальною тривалістю
год.;
–
при використанні
у системі Ас
= 5 автомобілів простої складають: другий
автомобіль
год. (пункти Б і В); третій автомобіль
год. (пункт Б); четвертий автомобіль
год. (пункти Б і В); п’ятий автомобіль
год. (пункт Б).
На підставі цього розраховуємо величину :
– для Ас = 4
год.;
год.;
год.;
год.;
– для Ас = 5
год.;
год.;
год.;
год.;
год.
Знак
“мінус” у останнього значення
свідчить про те, що п’ятий автомобіль
через нестачу часу не має можливості
повністю закінчити останній оберт і
його робота на маршруті припиняється
у попередньому розвантажувальному
пункті.
12. Визначаємо мінімально необхідний час для виконання автомобілем вантажної їздки на останньому оберті:
до пункту Б
год.;
до пункту В
год.
13.
Визначаємо можливість і-го автомобіля
виконати на останньому оберті вантажну
їздку і загальну кількість їздок
автомобілів за час
:
– для Ас = 4
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
– для Ас = 5
; ; ; ; ;
; ; ; ; ;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
14. Визначаємо показники роботи автомобілів у системі (таблиця 4.5).
Таблиця 4.5 – Показники роботи автомобілів у системі
Показник |
Значення для кількості автомобілів у системі |
|||||||||
Ас = 4 |
Ас = 5 |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
Кількість вантажних їздок на ділянках АБ / БВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг перевезень, т |
28 |
28 |
18 |
18 |
28 |
28 |
18 |
18 |
18 |
|
Транспортна робота, ткм |
304 |
304 |
184 |
184 |
304 |
184 |
184 |
184 |
184 |
|
Загальний пробіг, км |
46 |
46 |
31 |
31 |
46 |
31 |
31 |
31 |
31 |
|
Тривалість роботи, год. технологічна фактична |
6,86 6,86 |
6,86 7,46 |
4,42 5,42 |
4,42 6,02 |
6,86 6,86 |
6,86 8,06 |
4,42 5,42 |
4,42 6,02 |
4,42 6,42 |
|
