15.Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників

Просвітництво -другій половині XVIII cm. у Франції. Його мета полягала у критиці основ феодальної ідеології, релігійних забобонів, у боротьбі за віротерпимість, свободу наукової та філософської думки. До провідних просвітників відносяться Ш.-Л. Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо, К. А. Гельвеція та ін. Монтеск'є (1689-1753pp.) виділяв три форми правління: республіку, монархію, деспотизм. Кожну форму правління, на його думку, характеризує певний розмір території держави: монархії - невеликі, республіки - середнього розміру, імперії - величезні. Республіці притаманні недостатньо ієрархізований порядок, поміркованість, законність, участь усіх у реалізації вищої влади. Монархія вирізняється і( рархічністю, диференціацією громадян, проте тут також була й поміркованість та законність. Для деспотій характерна відчуженість громадян від влади, беззаконня, страх перед сваволею правителя.

Ш.-Л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна влада має стримувати іншу, бо це є необхідна умова політичної свободи.

Ж.-Ж. Руссо (1712-1778 pp.) вважав, що держава покликана виконувати загальну волю; його ідеалом є республіканська форма правління. Оскільки народ є єдиним сувереном, то немає необхідності ділити владу на законодавчу та виконавчу гілки. Найважливіші суспільні проблеми Ж.Ж. Руссо пропонував розглядати на всенародних плебісцитах.

Мислитель вважав шкідливим існування в державі різноманітних асоціативних утворень (партій, громадських організацій, церкви), бо вони нібито перешкоджають висловленню громадянами "головної загальної волі".

К. А. Гельвецій(1715-1778 pp.) обгрунтував ідеї політичної свободи, рівності усіх перед законом, свободи слова, друку, думки, совісті. Виникнення держави та законів він пов'язував із існуванням суспільних інтересів. Держава повинна захищати інтереси більшості, "щастя народу". Його політичним ідеалом була федеративна республіка. Гельвецій першим висловив ідею проте, що індивідуальний інтерес є джерелом будь-якої діяльності. Йому належить авторство концепції виховання як засобу переходу до розумного, справедливого суспільного ладу.

Я називаю урядом, або верховним управлінням, законне виконання функцій виконавчої влади, а правителем або володарем орган або людину, якій надана ця влада... Народні депутати не є й не можуть бути представниками народу, тільки його комісарами: вони нічого не можуть постановляти остаточно; будь - який закон, якого народ не ратифікував особисто, не дійсний; це навіть не закон . . . Жан-Жак Руссо

16.Політичні вчення в сша в період боротьби за незалежність

Чимало американських просвітників водночас стали ідейнимі надхненниками першої американської революції 1775-1783 pp. і батками-засновниками США, авторами конституцій окремих штатів Декларації незалежності 1776 p., Статтей конфедерації 1777 p., Конституції США 1787 р. та ін. документів.

Політична думка США цього періоду представлена такими мислителями, як Т. Пейн, О. Гамільтон, Дж. Адамс, Т. Джеферсон та ін.

Т. Пейн (1737-1809 pp.) вважав, що:

-держава є результатом розвитку суспільства;

-завданням уряду є забезпечити безпеку, права і свободи громадянам;

-лише просвічений народ дає підстави для демократичного управління ним, а тому одне із головних завдань уряду - зробити все для підвищення освітнього рівня нації.

Реалізацію демократичного ідеалу Т. Пейн вбачав у запровадженні загального виборчого права, широкому народному представництві, збереженні обмеженої приватної власності.

О Гальмільтон: ----сформулював концепцію сильної централізованої влади, яка дала б можливість реалізувати американській федерації свій власний шлях розвитку;

-підтримував думку, що народ поділяється на правлячу меншість і підпорядковану більшість, а держава має будуватися на "згоді народу";

-підтримував думку, що у державі одне з провідних місць повинна зайняти судова влада, бо навіть добрі закони без судової влади будуть нежиттєздатними.

Дж.Адамс: -вважав, що влада - це форма примусу, панування однієї групи людей над іншими;

-критично ставився до демократії, зауважуючи, що "демократія ніколи не є такою бажаною, як аристократія чи монархія. Коли вона запанує, то є більш кривавою, ніж монархія. Пам 'ятайте, демократія ніколи не триває довго ";

-відстоював думку, що виконавча влада є вищою за законодавчу.

Т.Джефферсон: -запропонував ввести систему балансів та стримуючих

чинників, які б регулювали відносини між різними влади, і тим самим гарантували б політичну стабільність;

-намагався поширити права людини на рабів, але це завдання йому не вдалося виконати:

-виступав за демократичну виборчу систему, при якій право голосу надавалося б усьому населенню чоловічої статі, незалежно від їх майнового становища.