Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ ОП в ДП - КСМ 2003.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.24 Mб
Скачать
  1. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

    1. Загальнообмінна вентиляція

      1. Загальні відомості

Повітрообмін – процес заміни відпрацьованого і забрудненого повітря у виробничому приміщенні свіжим за допомогою природної і (або) механічної вентиляції. Ве6личина обміну повітря, м3/год., - один з основних показників, необхідних для проектування будь-якої з систем вентиляції виробничого приміщення.

Вентиляційні системи загально обмінної механічної вентиляції бувають витяжними, припливними і припливно-витяжними.

Обмін повітря повинен розраховуватись так, щоб концентрація шкідливостей (пари, гази, волога, пил або аерозолі та ін.) в приміщенні під час роботи вентиляції не перевищувала допустимих рівнів чи граничнодопустимих концентрацій (ГДК). ГДК шкідливих речовин наведено у ГОСТ 12.1.005-88.

Кількість повітря, що подається у приміщення для забезпечення необхідних метеорологічних умов та якості повітря робочої зони визначають відповідно до існуючих будівельних норм. Розрахунок здійснюють за такими чинниками: шкідливі речовини, надлишки теплоти, надлишки вологи, кількість працюючих. Якщо у приміщенні існують одночасно декілька шкідливих чинників, розрахунок ведуть за кожним із них і більше з отриманих значень приймають за розрахункове.

      1. Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами

Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою, м3/год.:

Lm = , (1.1)

де k – коефіцієнт нерівномірності розподілу шкідливої речовини у приміщенні (приймають 1,2÷2,0 залежно від висоти приміщення та особливостей технологічних процесів);

G – кількість шкідливої речовини, що виділяється у приміщенні за годину мг/год.,

q - концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється (≤ ГДК), мг/м3;

q0 - концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке подається в приміщення (≤ 0,3 ГДК), мг/м3.

За наявності місцевої вентиляції необхідну кількість повітря визначають за формулою, м3/год.:

Lm = Lм + , (1.2)

де Lм – кількість повітря, що видаляється з приміщення місцевою вентиляцією, м3/год.;

qм - вміст шкідливих речовин у повітрі, яке видаляється з робочої зони, або зони, що обслуговується, мг/м3;

q о- вміст шкідливих речовин у повітрі, яке видаляється з приміщення за межами робочої зони, або зони, що обслуговується, мг/м3.

За одночасного надходження у повітря приміщення кількох шкідливих речовин односпрямованої дії об’єми повітря, необхідні для розбавлення кожної речовини окремо, підсумовують, а для речовин різноспрямованої дії допускається приймати найбільший з розрахованих об’ємів.

Наприклад, у разі одночасного випаровування кількох розчинників (ацетону, спиртів, оцтової кислоти) чи подразнювальних газів (сірчаного чи сірчистого ангідриду, хлористого та фтористого водню та ін.) кількість повітря для загально обмінної вентиляції треба розраховувати, підсумовуючи його обсяги, потрібні для розбавлення до норми окремо кожного з розчинників чи подразнювальних газів.

За одночасного виділення кількох газів і парів, окрім розчинників і подразнювальних газів, кількість повітря для розрахунку вентиляції приймають за тією шкідливістю, яка потребує найбільшого розбавлення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]