1. ПРИЧИНИ ВТРУЧАННЯ ДЕРЖАВИ В РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ. Будівництво доріг, іригаційних споруд, організація грошового обігу, зв'язку та інші загальнонаціональні завдання відомі з давніх часів. Без цього не можна було активно розвивати ремесла, здійснювати інтенсивні торговельні зв'язки між різними містами і країнами. Роль економічного центру, що вирішував завдання загальногосподарського характеру, виконувала держава.

2. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ. Державне регулювання економіки має довгу історію. Практика тут випереджає теорію. У період раннього капіталізму в Європі існував централізований контроль над цінами, якістю товарів і послуг, процентними ставками і зовнішньою торгівлею.

3. Меркантилісти 17 сторіччя - піонери нормативної економічної теорії - писали про те, що тільки детальне керівництво з боку уряду здатне забезпечити порядок у господарській сфері. Вони бачили в державному керівництві засіб, що забезпечує соціальну справедливість.

4. З переходом до капіталізму, вільної конкуренції багато які заповеді меркантилістів канули в Лету. Підхід основоположників класичної економіки (18 сторіччя), що лімітували державне втручання в господарське життя, має історичне пояснення. Адже на той час вершителями доль в економіці стали ринок і свобода вибору. У економічному змісті свобода припускає дві головних складових: захищене закони право приватної власності і самостійність прийняття рішень.

5. У 18 - 19 сторіччях економічна роль держави зводилася, в основному, до охорони цих первинних прав. 20 сторіччя було ознаменоване майже повсюдним зміцненням економічної присутності держави.

6. З другої половини 19 сторіччя національне виробництво досягло небачених раніше масштабів. Кінець сторіччя пов'язаний із вибухом, стрибком у науково - технічному розвитку і появою ряду нових галузей, тобто поглибленням суспільного поділу праці.

7. Всі ці обставини породжували потребу в координації, у підтримці пропорцій на макрорівні, в антициклічному регулюванні. Почався наступ на ринок із боку монопольних структур: картелів, синдикатів, олігополій. У цих умовах для забезпечення конкуренції стали життєво необхідні виробітку антимонопольного законодавства і його застосування органами держави.

8. Посилення державного регулювання диктувалося цілями підготовки до війн, їх ведення, підтримки обороноздатності. Розроблялася ціла система мір, що включали примусове картелювання (Німеччина), протекціонізм (Японія). Формувалися військово-промислові комплекси, тісно пов'язані з урядом.

9. Державне регулювання економіки стало необхідним для здійснення соціальної політики, взагалі стратегії соціалізації в широкому смислі. Колективне споживання або задоволення суспільних потреб (охорона здоров'я, підтримка незаможних і ін.) неможливі без використання державних важелів і організацій.

10. На сьогоднішній день потребує державної підтримки організація фундаментальних наукових досліджень, захист зовнішнього середовища Державне регулювання, таким чином, обумовлено появою нових економічних потреб. Подібне регулювання в сучасній ринковій економіці здійснюється в набагато менших масштабах, чим в адміністративно - командній системі, усе ж тут економічна роль держави велика, особливо в порівнянні із системою вільної конкуренції.

11. Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє собою систему типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних державними установами і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально - економічної системи до умов, що змінюються.

12. З'явилася необхідність значних інвестицій, малорентабельних або нерентабельних із погляду приватного капіталу, але необхідних для продовження відтворення в національних масштабах; галузеві і загальногосподарські кризи, масове безробіття, порушення в грошовому обігу, загострення конкуренції на світових ринках потребували державної економічної політики.

13. Теоретично поняття державної економічної політики ширше поняття державного регулювання економіки, тому що перша може засновуватися і на принципі невтручання держави в господарське життя

14. У сучасних умовах невтручання держави в соціально - економічні процеси немислимо. Об'єктивна можливість державного регулювання з'являється з досягненням певного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу. Необхідність, що перетворює цю можливість у дійсність, полягає в наростанні проблем, труднощів, із якими і покликане справитися державне регулювання економіки.

15. У сучасних умовах державне регулювання економіки є складовою частиною відтворення. Воно вирішує різноманітні задачі: стимулювання економічного росту, регулювання зайнятості, заохочення прогресивних зрушень у галузевій і регіональній структурі, підтримка експорту.

16. Роль держави в економічному процесі

    1. Відтворює умови конкуренції

    2. Виступає як покупець продукції

    3. Є суб'єктом, який несе грошові витрати

    4. Усуває причини відмови ринкового механізму

17. Функції держави в ринковій економіці

18. Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводя­ться до трьох основних — законодавчої, стабілізуючої, розпо­дільчої.

19. Законодавча передбачає, що держава розробляє систе­му економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які створюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, що є гарантом однакових прав і можливостей для усіх форм власності та господарювання. З метою захисту конкуренції як основної умови і регулятора рин­кової економіки держава розробляє і реалізує антимонопольне зако­нодавство.

20. Стабілізуюча функція полягає у підтриманні високого рівня зай­нятості та цінової рівноваги, а також стимулюванні економічного зростання. З цією метою держава: а) визначає цілі, напрями і пріори­тети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові підойми; б) бере на себе організацію пропозиції центральних гро­шей; в) забезпечує зайнятість і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю.

21. Розподільча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого — з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних не­доліків ринкової системи, держава: а) здійснює перерозподіл коштів груп населення, що мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фінансову і податко­ву політику, політику регулювання цін; б) встановлює і контролює реалізацію законодавства про встановлення мінімального розміру заробітної плати; г) бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не за­цікавлені, водночас без цих благ суспільство не може досягти благополуччя.

22. Важлива роль належить державі у регулюванні зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку, міграції капіталів і робочої сили, здійсненні контролю над платіжними балансами. Це важливі чинники стабілізації національної економіки і розвитку світового госпо­дарства.

23. Регулюючі функції держави в ринковій економіці є умовою досягнення балансу економіки на макрорівні, здійснення ефективної грошово-кредитної політики, соціального захисту малозабезпечених верств населення. Без регулюючого впливу держави не можна здійснити структурні перетворення, модернізацію матеріально-тех­нічної бази ряду галузей.

24. Отже, сучасна реальна ринкова система органічно поєднує вільну конкуренцію і важелі державного регулювання, які й утворюють ре­гульовану соціально орієнтовану економіку

25. Ігнорування будь-якої з цих засад призводить до негативних наслідків: монополізму, інфляції, спаду ділової активності.

26. Основні об'єкти державного регулювання економіки - це: економічні цикли; секторальна, галузева і регіональна структура господарства; умови накопичення капіталу; зайнятість; грошовий обіг; платіжний баланс; ціни, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, умови конкуренції; соціальні відносини, включаючи відносини між роботодавцями і працюючими за наймом, а також соціальне забезпечення; підготовка і перепідготовка кадрів; навколишнє середовище; зовнішньоекономічні зв'язки.

27. Економічні функції органів влади. Відтворення умов конкуренції Держава створює юридично-інституціональні засади ринкової економіки: • захист прав власника (ст. 41 Конституції України),• антимонопольне законодавство (ст. 42 Конституції України),• соціальний захист населення (ст. 46 Конституції України), • захист покупців (ст. 42 Конституції України).

28. Відповідно до цих юридично-інституціональних засад держава видає закони, порушення яких може призвести до спотворення ринкового ціноутворення та дії законів ринку.

29. Як покупець продукції від імені держави, уряд закуповує зброю, поштові, транспортні послуги тощо.

30. Як суб'єкт, що несе грошові витрати, держава виступає як агент для перерозподілу доходів. Такі витрати називаються трансферними, або передаточними, і є соціальним забезпеченням (велфером). Трансферні платежі нічого не додають до ВНП. Вони свідчать про роль, яку відіграє уряд як агент для перерозподілу доходів у суспільстві на користь тих, хто потребує допомоги.

31. Усунення причин відмови ринкового механізму досягається втручанням уряду в економічну діяльність через її регулювання, обходячи дію законів ринкової конкуренції. Таке втручання називають регулюванням.

32. Головні причини збоїв у ринковому механізмі можна об'єднати в такі чотири групи: зовнішні економічні ефекти; суспільні блага; факти неподільності; монополізм.

33. Зовнішні економічні ефекти — це витрати, що є зовнішніми для учасників процесу виробництва, які платять за товар. Пояснимо це на такому прикладі. Підприємство виробляє метал і скидає у річку виробничі відходи, викидає в атмосферу отруйні речовини. В резуль­таті забруднюється екологічне середовище, що спричиняє захворю­ваність населення. При визначенні ціни металу враховують витрати на сировину, оплату праці, амортизаційні відрахування, на електроенергію, воду, які є внутрішніми для виробництва. Водночас за ринкових умов не враховуватимуться витрати на захист навколишнього середовища. Отже, якщо не вживати ніяких заходів щодо цього підприємства, воно продовжуватиме забруднювати річку і атмосфе­ру. Для того щоб запобігти цьому, держава вводить спеціальний за­кон, що обмежує припустимі межі забруднення. Закон може перед­бачати кілька варіантів: повністю заборонити викид у воду і атмос­феру отруйних речовин, встановити штраф за забруднення навколиш­нього середовища. Це створить умови для відтворення і оздоровлен­ня навколишнього середовища.

34. Суспільні блага споживаються всіма членами суспільства, по­рівну і часто колективно. До них належать оборона, охорона суспільного порядку, державне управління, енергетична система тощо. . Суспільство виробляє такі суспільні блага, незважаючи на те, є їх виробництво прибутковим чи збитковим. Адже важко уявити, щоб охорона громадського порядку здійснювалася на суто ринкових засадах. Отже, для забезпечення суспільних потреб уряд має оподатковувати все населення.

35. Факти неподільності. В умовах ринку економічно і соціально не завжди доцільно, щоб у певних галузях, сферах діяльності існувала конкуренція. Це зумовлено тим, що остання дає свободу вибору обсягів підприємств. Якщо ж потужності у суспільстві доцільно з економічної точки зору довести до мінімуму, виникають факти непо­дільності. Наприклад, електростанція і мережі електропередач мо­жуть у мінімальних розмірах задовольняти попит на ці товари на ринку Інакше кажучи, якщо економічно доцільно, щоб попит на певний товар чи в певній потребі задовольняв один виробник, виникає «природна монополія».

Є випадки, коли деякі люди зберігають власність на ідеї, технологію, що породжує асиметрію у розподілі інформації або природну монополію. В результаті, з одного боку, можливе зменшення обсягів виробництва, погіршення якості та підвищення цін, а з іншого — вихід на ринок цієї продукції конкурентів із загальноекономічної точ­ки зору є небажаним. Це може бути за умов, якщо таким підприєм­ствам надаються субсидії у вигляді компенсацій збиткових послуг або через необхідність задоволення якихось інших національних інте­ресів.

За таких умов, щоб запобігти зловживанням з боку «природних» монополістів, потрібне державне втручання, а саме: а) державний контроль на відповідному ринку приватних підприємств (він стосуєть­ся ціни, прибутку, якості та умов постачання); б) одержавлення, тоб­то перетворення таких підприємств на державні.