Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экономика. всё.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
316.22 Кб
Скачать
  1. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії :

  • меркантилізм (включаючи фізіократів),

  • класична політична економія,

  • марксизм.

  • маржиналізм

  1. Меркантилізм. (від італійського слова “мерканте” – торговець, купець.) Меркантилісти відображали переважно інтереси торговельної буржуазії. Вони першими поставили питання про причину багатства, ототожнюючи його з грошима, золотом, за яке все можна купити. а джерелом багатства вважали сферу обігу, яку називали предметом політичної економії. Радили розширювати зовнішню торгівлю, нагромаджувати золото і вважали таку політику вершиною державної мудрості. Представником меркантилізму французький учений А. Монкретьєн (1575-1621). Це він дав тодішній економічній теорії нову назву – “політична економія” (від грецького ) “politicos”- мистецтво правити державою

  2. Наукова школа фізіократів (фізіократія у перекладі з грецької – влада природи). Фізіократи вважали, що джерелом багатства є виробництво, хоча є тільки одна галузь – сільське господарство, де багатство виникає природним шляхом і виглядає як дар природи Зростання багатства вони зв'язували з природною родючістю землі. І на цій підставі не вважали промисловість галуззю, де створюється приріст доходу. .

  3. Яскравим представником школи фізіократів школи був Ф.Кене (1694-1774).

  1. Класики політичної економії стверджували, що основним джерелом суспільного багатства є не обмін, а вся сфера матеріального виробництва. Його універсальним вираженням є не якісь певні продукти, які створюються у промисловості чи сільському господарстві, а вартість товарів. Тим самим вони започаткували теорію трудової вартості, згідно з якою людська діяльність у виробничій сфері є джерелом багатства.

  2. КЛАСИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ виступали проти політики протекціонізму, невтручання держави в економіку; за вільну конкуренцію, за панування приватної власності; державі відводили роль “нічного сторожа” – захисника приватної власності, вільної конкуренції, суб'єкта, що створює загальні умови виробництва (розвиває освіту, будує дороги тощо) Представниками класичної політичної економії були англійські економісти А.Сміт (1723-1790) і Д.Рікардо (1772-1823)

  3. Етап розвитку економічної теорії марксизм пов'язаний з ім'ям К.Маркса(1818-1883) і Ф.Енгельса (1820-1895)

  4. Основною заслугою економічних поглядів К. Маркса було вчення про двоїстий характер праці, додаткову вартість, обґрунтування законів розвитку капіталістичного способу виробництва і насамперед основного економічного закону про відповідність розвитку продуктивних сил виробничим відносинам .

  5. Маржиналізм (граничний) – напрям політичної економії, який виник у ХІХ ст. І набув поширення у 70-ті роки . Засновники – австрійський економіст К.Менгер, англійський – У.Джевонс, швейцарський – Л. Вальрас. На думку Джевонса, сферою вивчення економіки є чиста теорія, мета якої обґрунтувати універсальність закономірностей. Тому він відмовився від поняття “політична економія” і замінив його терміном “економікс”.

  6. Основою маржиналізму є теорія граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби в ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів.