1.2. Структура, обсяг і зміст курсової роботи

Курсова робота складається із двох основних розділів:

1. теоретичний (одна з тем курсових робіт);

2. практичний (наскрізна задача за варіантами).

Курсова робота повинна бути літературно та технічно грамотно виконана. Загальний обсяг теоретичного розділу курсової роботи 30-40 сторінок машинописного (комп’ютерного) тексту на аркуші формату А4 (без урахування додатків).

Курсова робота має містити:

1) титульну сторінку;

2) теоретичний розділ:

• зміст;

• вступ;

• основну частину (викладення матеріалу згідно зі змістом);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки;

3) практичний розділ.

Титульна сторінка повинна містити: назву вузу, кафедри, дисципліни, тему курсової роботи, прізвище, ім’я та по-батькові курсанта (студента) й наукового керівника, відмітку про допуск роботи до захисту за підписом керівника роботи та ін. Зразок оформлення титульної сторінки наведено в додатку Б.

Зміст курсової роботи включає назви всіх її складових (вступу, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів і т. п.). У змісті вказується порядковий номер сторінки, на якій наведено заголовок. При цьому зазначається лише перша сторінка, з якої починається розділ (а не перша і остання, наприклад: 18, а не 18-24). Слово “сторінка” при цьому не пишеться і крапка після її номера не ставиться.

Наприклад:

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ	5
1.1. Економічний зміст заробітної плати	5
1.2. Форми і системи оплати праці	9
1.3. Огляд літератури та нормативно-правової бази	13
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ	16
2.1. Документальне оформлення розрахунків з оплати праці	16
2.2. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати	19
2.3. Порядок здійснення та відображення в обліку нарахувань на фонд оплати праці працівників та утримань із заробітної плати	24
2.4. Шляхи вдосконалення розрахунків з оплати праці	39
ВИСНОВКИ	32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	35
ДОДАТКИ	37

У вступі (близько 5% тексту курсової роботи, або 2–3 сторінки) потрібно:

• обґрунтувати актуальність і практичну значущість обраної теми;

• чітко сформулювати основну мету роботи;

• навести завдання, які необхідно виконати для досягнення зазначеної мети;

• окреслити коло питань, предмет, об’єкт та методи дослідження.

Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, обране для вивчення. Як правило, об’єкт дослідження збігається з темою випускної роботи.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження.

Наприклад, об’єкт курсової роботи – процеси бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.

Предмет дослідження – це теоретичні та методичні аспекти відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з оплати праці.

У кінці вступної частини зазначають структуру і обсяг роботи, наприклад: “Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 30 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 38 сторінок друкованого тексту, включає 5 таблиць, 6 рисунків, 5 додатків на 6 сторінках”.

Основна частина складається з розділів та підрозділів (пунктів, підпунктів).

Перший розділ (не менше 10 сторінок тексту) – повинен містити виклад теоретичних і методологічних питань, що стосуються об’єкта дослідження курсової роботи, аналітичний огляд літератури. У даному розділі необхідно також розкрити економічний зміст, визначити завдання обліку та нормативно-правове регулювання в сучасних умовах предмета дослідження.

Окремим пунктом даного розділу повинен були огляд літератури та нормативно-правової бази за темою дослідження (10–15 літературних джерел), повинен дати системний виклад сучасних уявлень про предмет дослідження. У цьому розділі необхідно висвітлити стан досліджуваності цього питання за літературними джерелами, звертаючи особливу увагу на спірні положення, нерозв’язані проблеми, навести різні точки зору щодо їх можливого вирішення, проаналізувати їх і дати свою оцінку, викласти свій погляд. В огляд літератури треба включати тільки ті матеріали, що мають безпосередньо стосуватися теми курсової роботи, обов’язково наводити посилання на використані джерела (відповідно до списку літератури, що подається в кінці роботи). Посилання на літературні джерела робиться у квадратних дужках (наприклад, [27, с. 11].

Розділ повинен мати обов’язково логічний вступ і логічне завершення. Наприкінці першого розділу слід зробити висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів (висновки необхідні наприкінці кожного розділу), їх наявність дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Другий розділ – висвітлює питання щодо відображення в бухгалтерському обліку об’єкта дослідження (не менше 10 сторінок тексту). При цьому доцільно трактування, ілюструвати відображенням господарських операцій бухгалтерськими записами, використовуючи досвід висвітлення даного питання в теорії і практиці на сучасному етапі. Обов’язково повинні бути розкриті такі питання:

1) документальне оформлення господарських операцій з предмета дослідження;

2) синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік предмета дослідження, кореспонденція рахунків, відображення господарських операцій у системі облікових регістрів бухгалтерського обліку;

3) порядок проведення інвентаризації та відображення результатів у бухгалтерському обліку (для тем курсових робіт, де розкривається питання обліку господарських засобів підприємства, включаючи теми, де передбачено облік розрахункових операцій);

4) надати конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи обліку, підвищення ефективності діяльності досліджуваного об’єкта.

Обов’язковим є обґрунтування власних пропозицій (не менше 3 сторінок тексту). Якщо курсант (студент) не в змозі запропонувати своє вирішення проблеми, то він повинен критично проаналізувати передовий вітчизняний та закордонний досвід у конкретній галузі знань, рекомендації наукових установ щодо цього питання та викласти найбільш доцільний для суб’єкта дослідження варіант з урахуванням особливостей сучасного етапу.

У кінці кожного пункту необхідно зробити висновки з розглянутих вище питань.

У висновках наводяться стислі, але чітко сформульовані й обґрунтовані висновки і пропозиції, що випливають з результатів досліджень, здійснених за темою курсової роботи. Вони повинні бути сформульовані чітко, ясно і зрозуміло, відображати зміст всієї роботи, її суть, теоретичне і практичне значення. Оформлюються вони у вигляді окремих пунктів (абзаців).

Список використаних джерел повинен включати 30-40 найменувань використаних літературних джерел: законодавчі акти, інструктивні матеріали, підручники й навчальні посібники, книги, монографії, статті вітчизняних та закордонних авторів, оформлені відповідно до бібліографічних вимог. У тексті курсової роботи на всі літературні джерела мають бути посилання.

Список використаних джерел формується за принципом розміщення літератури в алфавітному порядку. Винятком є законодавчі документи, які розміщуються на початку і записуються в наступному порядку: Конституція України, кодекси, закони України, укази Президента України; постанови ВРУ, постанови КМУ, накази ДМСУ та ін.

Приклад оформлення літературних джерел в курсовій роботі наведені в додатку В.

У додатках наводяться допоміжні матеріали з теми дослідження (таблиці, схеми, графіки, діаграми, первинні облікові документи, облікові регістри, форми звітності, розрахунки тощо). Усі наведені в додатках форми документів і облікових регістрів, таблиць, відомостей тощо заповнюються цифровими даними. На всі додатки мають бути посилання у тексті курсової роботи, а самі додатки розміщуються у послідовності посилань на них і нумеруються.