79. Основні напрямки попередження вчинення насильницьких злочинів.

Запобігання насильницьким злочинам залежить від тих пере­творень соціально-економічного й політичного характеру, що відбуваються в країні, пов'язаних зі становленням загаль­нолюдських цінностей, гуманізацією морального клімату, реалі­зацією принципів соціальної справедливості. Вирішення таких загальносоціальних завдань створює передумови для успіш­ної боротьби з насильницькими злочинами та хуліганством.

Основні напрямки профілактики у сфері насиль­ницьких злочинів:

• корекція державного політичного курсу, зміна характеру реформ, приведення їх у відповідність до національних інтересів;

• ефективна боротьба з пияцтвом і наркоманією;

• своєчасність реагування на правопорушення, вчинені на ґрунті побутових конфліктів, здатних перерости в злочини;

• забезпечення ефективної охорони правопорядку в громад­ських місцях; посилення боротьби з розпаленнчм міжнаціональної ворожнечі;

• обмеження криміногенних упливів рецидивістів і про­фесійних злочинців на неповнолітніх та молодь;

• активізація діяльності щодо виявлення й нейтралізації антигромадських молодіжних угруповань;

• своєчасність профілактичного впливу на осіб з підвище­ним ступенем віктимно :т і;

• активізація боротьби з фактами незаконного виготовлення, збуту, збереження чи носіння холодної та вогнепальної зброї;

• забезпечення справедливої відповідальності за насиль­ницькі злочини й хуліганство на основі її диференціації та інди­відуалізації;

• протидія пропаганді жорстокості й насилля в засобах масо­вої інформації;

• розвиток системи профілактики психопатології, що про­дукує насилля.

80. Поняття економічної злочинності.

Економічна злочинність - це явище, яке:

• властиве будь-якій державі та виникає в результаті високо-інтелектуальної злочинної діяльності осіб з метою незаконного спрямування частини економічних ресурсів на свою користь. У країнах з низьким рівнем ринкових відносин їй додатково сприяє невідповідність законодавчої бази економічним реаліям;

• виникає у сфері управління державним або приватним майном і пов'язана з використанням службового становища з корисливими намірами;

• стримує розвиток ринкових відносин, вільної конкуренції, а в кінцевому підсумку - підриває основи економічної безпеки держави;

• стимулює "тіньовий" капітал, корупцію та організовану злочинність;

• викликає соціальну нестабільність, зневіру законослухня­них громадян у спроможність держави захистити їхні інтереси.

81. Кримінологічна характеристика злочинів в сфері економіки.

За кримінально-правовою класифікацією економічна зло­чинність поділяється на такі групи:

• злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю: розкрадання державного чи колективного майна шляхом шахрайства, присвоєння, розтрати або зло­вживання посадовим становищем;

• злочини у сфері використання бюджету: порушення законодавства про бюджетну систему України; видання норма­тивних актів, які змінюють доходи та витрати бюджету всу­переч визначеному законом порядку;

• злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення чи збут підроблених грошей або цінних паперів; незаконні операції з валютними цінностями; приховування валютної ви­ручки; ухилення від сплати податків; порушення порядку випуску (емісії) й обігу цінних паперів; підробка знаків по­штової оплати та проїзних квитків; незаконне виготовлення, підробка, використання чи збут незаконно виготовлених й одержаних або підроблених марок акцизного збору;

• злочини у сфері підприємництва: заняття забороненими видами підприємницької діяльності; порушення порядку за­няття нею; фіктивне підприємництво; шахрайство з фінансовими ресурсами; виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними; незаконна торговельна діяльність; протидія законній підприєм­ницькій діяльності; приховування банкрутства; фіктивне банк­рутство;

• злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції: незаконне збирання з метою використання чи використання відомостей, що становлять комерційну таєм­ницю; розголошення комерційної таємниці; штучне під­вищення та підтримання високих цін на товари народного споживання й послуги населенню; змова про фіксування цін; примушування до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань;

• злочини у сфері обслуговування населення: випуск чи реалі­зація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замов­ників; одержання незаконної винагороди від громадян за ви­конання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; по­рушення правил торгівлі;

• злочини у сфері митного регулювання – контрабанда