1. Поняття кримінології.

кримінологія – соціально-правова наука, що вивчає злочинність, її причини та умови стан, структуру і динаміку, особу злочинця, а також шляхи і засоби запобігання злочинності

2. Предмет кримінології.

• злочинність

• особа злочинця

• причини та умови злочинності

• запобігання злочинності

3. Система кримінології.

Загальна частина	розглядаються загальнотеоретичні вчення про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, запобігання злочинності, а також вивчається розвиток самої кримінології як науки
Особлива частина	визначається кримінологічна характеристика окремих видів злочинності, яка поділяється за видами злочинів, змістом злочинних діянь, за особливостями контингенту злочинців

4. Методологія кримінології.

методологія – це система певних теорій, які виступають як керівний принцип, знаряддя наукового аналізу, засіб реалізації вимог цього аналізу (тобто це сукупність всіх методів, як загальних так і окремих наукових методів).

5. Поняття методики кримінологічного дослідження.

методика кримінологічного дослідження - сукупність конкретних прийомів, способів, методів, засобів (інструментів) збору, обробки і аналізу інформації про злочинність, її причини і умови і особу злочинців, а також про заходи боротьби з нею. 

6. Основні методи, що застосовуються у кримінологічному дослідженні.

   • конкретно-соціологічні:

• анкетування;

• інтерв’ювання;

• вивчення документів;

• експерименту.

• статистичні:

• масового спостереження;

• групування;

• аналіз узагальнених показників.

• історико-порівняльний метод

• психолого-педадогічні методи:

• спостереження;

• самоспостереження;

• тестування.

• системного аналізу

7. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних

досліджень.

загальнонаукові методи пізнання – це загальні способи і шляхи дослідження процесів і явищ, визначення тенденцій їх змін, що використовуються в різних галузях науково знання.

• аналіз – процес уявного чи реального розподілу цілого на частини

• синтез – процес обєднання елементів у єдине ціле

• індукція – це спосіб пізнання вища від окремих фактів і положень до загальних висновків

• дедукція – це спосіб пізнання явища від загального до окремих фактів

• узагальнення – відображення і формулювання тенденцій, що лежать в основі досліджуваного процесу

• абстракція – процес уявного виділення визначених властивостей і зв’язків досліджуваного явища і відмежування їх від побічних явищ

• експеримент - (проба, досвід) визначає характеристики функціонування об’єкта у певних умовах метою одержання нової інформації про нього.

• формалізація – уявлення і вивчення якої-небудь змістовної галузі знання у виді форм, системи числення (наприклад у виді математичних чи логічних методів)

• аналогія – відповідність, подібність предметів чи явищ процесів у яких-небудь властивостях

• умовиводи за аналогією – це знання, отримані у процесі вивчення одного об’єкта, що переносяться на менш вивчені, подібні за істотними властивостями і якостями.

• історичний підхід - розгляд і вивчення закономірного процесу руху і розвитку суспільства з урахуванням характеристик і особливостей конкретного історичного періоду

• системний підхід – напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем, цілісності цих об’єктів і різноманіття їх зв’язків у єдності

• системний аналіз - це сукупність методологічних засобів і прийомів, використовуваних для підготовки й обґрунтування рішень зі складних проблем

• моделювання – спосіб дослідження процесів чи систем об’єктів способом побудови і вивчення моделей з метою одержання нової інформації

• математичні методи – сукупність способів, підходів, шляхів і засобів кількісного та якісного пізнання предметів об’єктивного світу