Тема 3. Особи (суб'єкти) права

1. Способи набуття римського громадянства.

Римське громадянство виникало внаслідок народження дитини в сім’ї римських громадян. Дитина, народжена в законному шлюбі римських громадян, набувала статусу свого батька в момент зачаття.

Римське громадянство можна було набути: актом державної влади римське громадянство надавалось іноземцям за особливі заслуги перед римською державою; шляхом усиновлення іноземця римським громадянином; звільненням римським громадянином свого раба (звільнений раб набував статусу свого колишнього господаря, який надавав йому свободу).

2. Дві основні групи прав, які складають правоздатність у сфері цивільно-правових відносин.

• Права вступати у законний римський шлюб.

• Права торгувати. Воно включало в себе: право бути власником будь-якого майна; здійснювати будь-які цивільно-правові правочини; бути спадкоємцем і спадкодавцем та ін.

3. Способи втрати римського громадянства.

Припинення – смерть особи; продаж у рабство; полонення; вигнання з Риму; засудження до найтяжчих видів кримінального покарання.

4. Які Ви знаєте способи виникнення рабства?

Виникнення рабства (джерела рабства):

1) захоплення в полон;

2) перетворення іноземців у рабів (якщо вони не мали захисту Римської держави, оскільки між державами не було договору);

3) дитина, народжена рабинею, навіть якщо батько вільний (правовий статус батька набували діти від законного шлюбу. А вступати в шлюб з рабинею заборонялося. Таким чином, дитина вважалася народжена поза шлюбом, тому діти, народжені від рабині, набували статусу матері);

4) глава сім’ї міг продати в рабство підвладного члена сім’ї за непослух;

5) боржника кредитор (пізніше тягар у боргових зобов’язаннях перемістився з особи боржника на його майно і продаж боржника замінено заставою майна і перестав бути джерелом рабства);

6) злодія потерпілий;

7) в рабів перетворювалися особи, засуджені до пожиттєвого ув’язнення або каторжних робіт;

8) вільні жінки, які вступали у зв’язок з рабами і продовжували їх всупереч заборони рабовласника та ін.

5. Що таке рабський пекулій?

Для ефективності експлуатації рабської праці їм надавали певну господарську самостійність з умовою, що раб платитиме господарю необхідний оброк. Таке майно було відоме в стародавньому Римі як пекулій. Пекулій юридично захищався майно рабовласника, який ніс відповідальність подоговорах, укладених рабом, але в межах пекулія.

6. Назвіть способи припинення рабства.

Способи припинення рабства:

- звільнення за заповітом;

- коли раб викривав вбивство громадянина;

- при досягненні рабом сану єпископа та ін.

7. Чи були раби суб’єктами права?

Ні. Вільні люди були суб’єктами права, а раби – об’єктами.

8. Поняття особи, суб'єкта права в Римі.

Особа – носій певних прав і обов’язків, тобто є суб’єктом права.

9. Термін, яким в Римі позначали суб’єкт права.

Особа в Римі позначалася терміном persona. Persona – суб’єкт права.

10. Види суб'єктів права.

Суб’єктами права могли виступати як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи – громадяни Риму; юридичні особи – організації.

11. Якими трьома станами визначалася правоздатність в Римі?

Правоздатність (caput) визначалася трьома станами: свободи, громадянства і сімейного стану.

12. На які категорії поділялося римське населення за станом свободи?

За станом свободи населення Риму поділялося на дві групи: вільних і

Рабів.

13. На які категорії поділялося римське населення за станом громадянства?

За станом громадянства вільні утворюють п’ять груп: римські громадяни, латини, перегріни, вільновідпущеники, колони.

14. На які категорії поділялося римське населення за сімейним станом?

За сімейним станом – глави сімейств та інші члени родини.

15. Хто такий pater familias?

Глава сімейства.

16. Коли виникає правоздатність?

Правоздатність як здатність бути носієм певних прав – виникала з моменту

народження.

17. Як визначали момент народження римські юристи?

Момент народження (який має юридичне значення) римські юристи визнавали – відділення дитини від утроби матері та її крик.

18. Коли припинялася правоздатність?

Припинення правоздатності: смерть людини; продаж у рабство; полон; засудження до такого покарання, як довічна каторга.

19. Які фактори складають повну правоздатність?

Повна правоздатність наставала за наявності свободи, римського громадянства і сімейного стану глави сім’ї (pater familias).

20. Які складові правосуб'єктності?

Правосуб’єктність = правоздатність + дієздатність.

21. Що таке дієздатність?

Дієздатність – це здатність здійснювати юридично значимі дії і відповідати на них.

22. Фактори, які впливають на дієздатність.

І. громадянська честь, якої можна було позбавити.

ІІ. Обмеження за статтю.

ІІІ. Обмеження за релігійною приналежністю.

IV. Вікові обмеження.

V. Обмежувались в дієздатності або не були дієздатними особи психічно

хворі, із значними фізичними вадами (вадами слуху, зору, мови) недорозвинуті.

VІ. Обмежувалися в дієздатності марнотратники, які не здатні розумно

розпоряджатися своїм майном. Їм призначались піклувальники.

VII. Деяке обмеження дієздатності залежало від постійного місця

проживання.

23. На які три групи поділялися недієздатні громадяни за віком?

За віком дієздатність громадян поділялася на три групи:

а) недієздатні (діти до 7 років) – infantes;

б) дівчата з 7 до 12 років, хлопці з 7 до 14 років – обмежено дієздатні.

в) дієздатні, але неповнолітні (повноліття наставало у Римі в 25 років) –

особи жіночої статі з 12 до 25 років; чоловічої – з 14 до 25 років.

24. Які особи вважалися недієздатними?

Недієздатними були особи психічно хворі, особи із значними фізичними вадами (вади слуху, зору, мови), недорозвинуті.

25. Які особи вважалися обмеженими в дієздатності?

• Душевнохворі;

• Марнотратники;

• Неповнолітні (до 25 років);

• Особи із значними фізичними вадами;

26. В якому віці наставало повноліття в Римі?

З 25 років.

27. Скільки осіб достатньо для утворення юридичної особи?

Для утворення досить було трьох осіб.

28. Чи були наділені дієздатністю юридичні особи в Римі?

Дієздатності юридичні особи не мали. Ця нездатність самостійно здійснювати свої права і нести обов’язки компенсувалася їх представництвом фізичними особами, діям яких право надавало такого ж значенням, як діям самої юридичної особи.

29. Назвіть підстави припинення юридичної особи в Римі.

1) після досягнення поставленої мети;

2) якщо її діяльність набувала незаконного характеру;

3) після вибуття всіх її членів;

4) коли втрачалося майно.