3.2.7. Виховання пам'яті

Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, лають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде достатньо наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнайбільше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від неповного її використання.

Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші результати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам'ятати.

Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і , праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага і розпорошена спостережливість, спрямована одночасно на кілька предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами. Крім того, сила уяви залежить від ступеня вольової й вторинної уваги - репродукування в подробицях за допомогою уяви на тлі загального уявлення про предмет.

Для запам'ятовування важливим є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйманням об'єкта різними органами чуття. Вся інформація має сприйматись як щось змістово ціле й значуще, логічно пов'язане. Краще, якщо вона є предметом активної діяльності, зацікавлених роздумів, розумової переробки: виділення головного, істотних зв'язків, структурування, аргументації тощо. Легко й надійно запам'ятовується новий матеріал, пов'язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяльності особи. Ефект запам'ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб'єкта необхідною, пов'язана з метою його діяльності, становить певний інтерес. Наприклад, готуючись до польоту і вивчаючи заданий маршрут, штурман не тільки визначає й обчислює основні етапи і контрольні пункти шляху, а й без спеціальних зусиль добре запам'ятовує найважливіші орієнтири, супровідні ознаки, які допоможуть надійно ідентифікувати його з місцевістю, показниками приладів тощо. Така мобілізація пам'яті пояснюється тим, що в польоті всі дані можуть виявитися дуже потрібними й важливими і без них не можна якісно виконати завдання. Незнання цих даних може призвести навіть до аварії.

Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань Регулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного й того самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню нам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил. Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на "свіжу голову", коли ще не настала втома. Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали ("вузлики на пам'ять"). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.

Головний сенс мнемотехнічних прийомів полягає в тому, що матеріал запам'ятовування глибше аналізується, структурується і більше усвідомлюється. Так, при запам'ятовуванні історичних дат можна використати порівняння за схожістю і контрастом з відомими подіями, при запам'ятовуванні іноземних слів - з уже засвоєними словами або зі словами рідної мови тощо.

Чим більше людина знає, тим легше їй запам'ятати нове, пов'язуючи маловідоме з нагромадженим досвідом. Засвоєння понять та інших інформативних даних у процесі багаторазового повторення створює базу для подальших асоціацій з новим матеріалом запам'ятовування. Тому на початкових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов'язувати, виникають значні труднощі й доводиться багато разів повторювати, щоб добре запам'ятати. Оволодіння поняттєвим апаратом і знаннями певної галузі значно збільшує можливості швидкого й міцного запам'ятовування нової інформації завдяки смисловій пам'яті.

Основним способом поліпшення пам'яті людини є формування вміння запам'ятовувати й відтворювати. Пам'ять розвивається тренуванням і наполегливою працею, спрямованою на запам'ятовування, тривале збереження, цілковите й точне відтворення. НАРКОТИКИ Джон Ліллі відомий американський етолог дельфінолог. Вивчав рай і пекло у нижчих мавп. Назвав відповідно – старт зона і стоп зона. Подразнення старт зон робить мавпочку надзвичайно щасливою. Її очі, обличчя, все тіло випромінюють здорову енергію і вдоволення. Очі іскряться, шерсть лисниться, вона жвава, слухняна, толерантна навіть гладить руку експериментатору. Здається ще трошки і вона лагідно заговорить. Якщо електрод поставити на само ображення і вона не може достати до важика, то робить це мордою та навіть язиком. Якщо важіль відключений і вона про це знає то бажаючи заспокоїтись тисне на такий відключений важіль.

Подразнення стоп зон – настороження і страх, очі широко розплющені, зіниці розширені, дихання посилене, ніздрі роздуваються, волосся стає дибки, хапається за предмети, або відштовхує, кидає їх, рве на шматки, кусає так міцно що іноді ламає зуби, шалено намагається вирватись і втекти.3 години подразнення стоп зони роблять мавпу хворою на декілька діб. Вона апатично (без жодних емоцій), похмуро, нерухомо сидить дивлячись у куток. Запропоновану їжу відштовхує, скалить зуби і агресивно кидається. Лічені хвилини подразнення старт зони перетворюють таку хвору мавпочку на толерантну, лагідну істоту. З енергійними рухами і блиском в очах.

Людям вживлюють електроди у рай і пекло у виключних випадках нейрохірурги з метою лікування. Подразнення раю – викликає надзвичайне піднесення, веселість, балакучість, яскраві чуттєві насолоди схожі і на чуттєві і на гастрономічні і на сексуальні і на алкогольне. Загострено приємне сприймання оточення: «неземне блаженство». Напевне щось подібне переживається в процесі у стані релігійного екстазу і під впливом психотропних речовин. Деяким особам подразнювали пекло. « говорять про невизначену, але дуже неприємну стурбованість, стривожену або агресивно нашорошеність, пригніченість і розгубленість, втрата просторової та часової орієнтації, панічний страх, жах, туга, відчай, нестерпний душевний біль, дуже болючі відчуття в тілі.

Електрична частина головного мозку як свідчення локалізації у ньому психічних функцій (психіки). Електрична активність мозку – це спонтанне постійне, ритмічне, синхронне, випромінювання нейронами електричних імпульсі,які зливаючись утворюють хвильові коливання. Відкрили цей феномен у 1875 році лікарі. Вперше записав ці коливання записав Бергер. Назвав електроенцефалограма. ЕЕГ- виглядає як неперервні, гострі хвильки різних діапазонів та частоти. Першим виокремили альфа ритм. 8-13 коливань за секунду виникає у спокійно бадьорому стані суб’єкта із заплющеними очима. Найдужче в районі потилиці. Напевно пов’язано із зором. Цікаво що така частота у електромагнітного поля землі та тремору частот. Бетари 15-30 коливань за секунду. В стані і напругочутливрсті. Особливо помітні інтенсивно поділених подразнень. Дельта ритм- 0,5-0,3коливань за секунду називають п

в стані швидкого сну і гіпнотичному стані домінують альфа в дельта ритм. Терта ритм – 3-7 першим записали у Альберта Ейнштейна коли він раптом збагнув що зробив помилку у важливих обчисленнях, з’явились специфічні електричні хвильки у скроневих ділянках назвали ритмом «турбу». Цей ритм є абсолютної більшості дітей дошкільного віку.

ЕЕГ – потужний засіб діагностики психічних розладів. Так у епілептиків – специфічні дрібні і гострі хвильки. В стані нападу – велетенські електричні спалахи. Шизофренія – леть помітні відмінності які полягають у надто правильні і нормальні на вигляд хвильки. Є особливості і при інших ендогенних психозів.

Вплив психотропних речовин на функціонування головного мозку і психіки.

Речовини які потрапляючи різними шляхами ( через стравохід, вени, кров, легені) в організм спричиняють зміни у функціонуванні мозку психіки називаються психотропними. Ефекти пов’язані або з прискоренням ними передачі сенсорних сигналів або з блокуванням чи видозмінами цього процесу або з порушеннями нормального функціонування мозкових центрів. Функціонування мозкових центрів забезпечується нейромедіаторами – біохімічними речовинами які забезпечують нормальну передачу сигналів між нейронами через синапс. Основний нейромедіатор серотонін. Ця речовина є активною і необхідною і в багатьох інших процесах у центральній нервовій системі. Центр продукування і сфера функціонування серотоніну називається серотонінергічнамедіаторна система. Ця система зокрема контролює і регулює функціонування інших медіаторних систем – моноамінергічноїта ганкергічної (гаммааміномасляної кислоти) медіаторних систем. Зменшення концентрації серотоніну спричиняє інтенсивні негативно забарвлені, депресивні емоційні стани. Незначне збільшення заспокоює. Значне збільшення – паталогічні некритичні безвідповідальні піднесеність і веселість.всеохоплююче гумористичне налаштування. Гебефренію (сміх без причини) напевне вплив психотропних речовин безпосередньоповязаний з функціонуванням медіатор них систем і головним чином з серотоніном. Західна класифікація психотропних речовин: збуджуючі засоби; нейродепресанти; барвітурати і транквілізатори, наркотики; галюциногени і психоделіки. Активними речовинами збуджуючих засобів є кофеїн, нікотин, амефетаміни, кокаїн їх називають малими стимуляторами, бо їх дія відносно слабка. Пов’язані із серотоніном найбільше вивчено стимуляцію секреції серотоніну, нікотину, кофеїн у каві і чаї, нікотин-тютюн. Кофеїн – помірно стимулює функціонування кровоносної системи, нейрорегуляцію усіх органічних процесів і чинить помірний релаксуючий вплив. Нікотин- послаблює нервове і психічне напруження. Якщо кофеїн діє протягом декількох годин до нікотин – 20хв. Амфетаміни – це сильні збуджуючі засоби, підвищує концентрацію норадреналін шляхом його вивільнення і надходження у кров та сповільнення інактивацію(спадання і вивільнення) що спричиняє загальне збудження яке психологічно виявляється у впевненості в собі своїх силах, можливостях, з’являється наснага до активних дій, ведення великої дози у вену – потужний спалах гострої насолоди, яку порівнюють з найсильнішим оргазмом. Інтелектуальна екзентація ( надзвичайно потужне захоплення) як нестримне бажання думати, творити, висловлювати свої інтелектуальні знання котрі лиш суб’єкту здаються вартісними а об’єктивно не є такими. Відносно швидко цей стан закінчується знесиленням. Зниженням психічної і фізичної енергією, сильною слабкістю. Тривале вживання амфітамінівпаталогічне безпідставне побоювання вигаданих самим суб’єктом загроз. Нестерпну тривогу з очікуванням якихось жахливих подій. Що вимагає нових доз і завершується психічною залежністю. Кокаїн у листях коку (рослина) яка росте у центральній та південній америці. Викликає ейфорію – радісно піднесений стан. Значне надходження життєвої енергії, наснаги. Суб’єкт почувається сильним, дієздатним, впевненим у собі, готовим до боротьби тощо. Ейфорія доволі швидко змінюється неспокоєм на тлі якого нерідко виникають неприємні слухові галюцинації. Нейродепресанти – алкоголь (етиловий спирт) – тимчасове пригнічення (депресія) дихальних центрів у мозковому стовбурі, що зменшує надходження кисню у мозок. Перший етап алкогольного сп’яніння – полегшення тягару життєвих проблем і тиску внутрішніх гальм, звеселяння, сповнення оптимізму і рішучості. Другий етап – залежно від індивідуальних властивостей розчулення і толерантність або агресивність злобність. Третя – посилення нейродепресерної дії погіршення координації рухів, виразності мовлення, мислення пам’яті уваги.

Барвітурати – заспокійливі та снодійні засоби. Є чимало різновидів які відрізняються за способом дії на мозок і психіку. Невеликі дози – стан схожий на легке алкогольне сп’яніння. Великі – кома і смерть. Послаблення розумової діяльності (мислення, памяті, уваги), інтересу до життя.

Транквілізатори – медикаментозні засоби.знижують стурбованість, тривогу, заспокоюють. Тривале вживання транквілізаторів спричиняє не лише психічну а й фізичну залежність. Психічна – ґрунтується на вдоволенні і бажанні повторити його. Але більшість психотропних речовин гальмують продукування організму природних біохімічних агентів, які стимулюють і підтримують позитивно-забарвлені емоційні стани ( серотонін, ендорфіни, гамааміномасляна кислота що спричиняє стан який називається абстиненція – вельми відчутні негативно забарвлені емоційні переживання та неприємні відчуття, афективна або емоційна абстиненція – ключовий зміст психологічної залежності від психотропних речовин. Фізична залежність зумовлюється ґрунтовним потужними руйнаціями у функціонуванні нейромедіаторних систем – психотропна речовина агресивно вторгається у біохімічні реакції руйнує їх, натомість сама стає необхідним компонентом нейромедіаторної системи.

В медицині використовується як болезаспокійливий засіб. Тому що вони потужно блокують сигнали до центрів болю. І водночас потужно активують центри насолоди. Це спричиняє надзвичайну ейфорію неймовірне блаженство - суб’єкт опиняється немов поза часом і простором в якомусь невимовно прекрасному середовищі. Так само впливають ендорфіни – речовини які виробляє сам організм. Але діють вони значно менш інтенсивно. Значні дози опіати які вводяться регулярно блокують секрецію ендорфінів що спричиняє інтенсивну наркотичну абстененсію (почування сильного аж до нестерпного фізичного і психічного болю) в цьому ключовий зміст наркотичної залежності. Залежність виникає дуже швидко при цьому дозу необхідна для усунення абстиненції стрімко зростає. Позбутись залежності дуже важко а здебільшого не лікується. В кінці 19 ст. в Англії з морфіну синтезували (зробили штучно) речовину яка як деякий час здавалось не викликає залежність, а від так може бути ефективним засобом при лікуванні наркоманії та залежність від інших психотропних речовин. Це був героїн. Внутрішньовенно ведення героїну викликає спалах гострого і глибокого блаженства, що триває приблизно 10 секунд. Характеризують як дуже приємне почування благополуччя. «немов плід в утробі матері що купається в амніотичній речовині. З’ясувалось що приблизно через три тижні у 90% наркоманів які перейшли на героїн виникає фізична залежність. Насьогодні остаточно доведено що героїн значно агресивніший ніж природні морфіни. Наприкінці 70х років синтезували ендорфіни які спочатку також здавались відносно безпечними і панацеєю від психотропної залежності але вони викликають ще дужчу залежність ніж героїн.

Марихуана і гашиш щодо них – думки розходяться. Одні вважають їх наркотиками інші відносять до психоделіків. Марихуана – це конопля. Власне марихуану роблять з листя і квітів, а гашиш це камедь з верхівок квітів і гілок (лепка речовина на деревах) і те і те палять (курять) активна речовина 9-тетрагідроканібіол в марихуані її 1-3% в гашиші 5% ефект подібний на опіати але менш інтенсивний + чудернацькі дивовижні ведіння. Але здебільшого це не власне галюцинації тому що суб’єкт усвідомлює розуміє що вся екзотика його ведінь не є реальністю а розгортається тільки в його уяві. Назвали такі ведіння псевдогалюцинації. Характерний ефект нестримний сміх від душі. Доказів щодо серйозних руйнівних впливів марихуани і гашишу на психіку і організм немає. Випадків катастрофічної залежності незафіксовані. ………….. безпричинний дуже неприємний гнітючий страх і тривогу. Залежними від психотропних речовин стають люди позбавлені радості буття: насолоди від кохання, любові до дітей приязні до друзів, вдоволення від праці, захоплення тощо і котрі нудять світом життя яких порожнє і без барвисте. Ті котрі емоційно вигорають (стаття за минулий рік) проблема іншого плану – неповнолітні яких цілеспрямовано «садять на іглу» заманюючи незвичайних, кайфових вражень в житті все треба спробувати і від одного двох разів нічого не буде.

Галюциногени і психоделіки – виразної межі між ними немає. Галюцинації(маячня , ведіння) – це патологічне порушення відображення дійсності що полягає в незалежному від волі бажання свідомості виникненні в його уяві об’єктів відсутніх в цей час у полі його сприймання які однак сприймаються ним як реальні. Поділяють на природні і синтезовані. В європейській цивілізації відомий один психоделіки – дурман або белладонна активна речовина – атропін від імені однієї з дочок богині долі Ананке – Атропос. Яка перерізала нитку життя. Атропін закапують в очі воно розширює зіниці. Викликає доволі інтенсивне звеселяння на тлі переважно зорових галюцинацій. В античному світі і середньовіччі найрізноманітніше застосування ( привороти, розв’язування язика тощо)значно більше таких речовин в центральній і латинській америці. Першою з психоделічних рослин Америки європейцям став відомий кактус пейоти і його бутони. Активна речовина мескалін. За складом схожа норадреналін ефект схожий на алкогольне сп’яніння з чудернацькими видіннями. Першими випрубували художники. Один з них розповідав: « стало легко і радісно, зазвучала дуже приємна музика. Повітря зробилося рідиною схожою на смарагдову морську воду. В якій плавали невимовно прекрасні неймовірно барвисті рибки. Ніхтівидовжинилися і перетворилися на гарні змії які приємно обвивали пальці. Раптом прозвучали заключні акорди і все скінчилось. Шкода.». алкоголік «роздвоївся п’яний і тверезий, п’яний нападав на тверезого, намагався його виштовхати щоб залишитись самому. Шизофренік зі слуховими галюцинаціями – чув голоси що надходили по трьох каналах. З середини, ззовні і незрозуміло звідки. Після одноразового вживання мескаліну голоси зникли притім назавжди. Це спонукало шукатиречовину яка спричиняє шизофренічні розлади. Брали рідину з організму хворих. (кров, сечу, спинномозкову рідину) робили з них екстракти і вводили у різні інші здорові організми, рослини сповільнювали ріст, переставали цвісти або плодоносити. Павуки не плели павутину. Пуголовки не перетворювались на жаб. Коти боялись мешей. Собаки застигали в чудернацьких позах. Отже, справді в організмі таких хворих є якась отрута. Дослідники виявили що це білок який назвали тараксеїн, але згодом виявилось що не тараксеїн є причиною виникнення шизофренії. Все ж одно відкриття відбулося. Є психічний розлад який називають фенілкетонурія(сильна розумова відсталість, автономно рецесивна спадкова хвороба) причина фенілпіровиноградна кислота у таких людей погано окислюється, розкладається і виводиться з організму і отруює його. Діагностується за допогою відповідного аналізу сечі новонародженого якщо це є якийсь відносно нетривалий час вводиться фермент що стимулює розклад цієї кислоти, процес нормалізується, і людина здорова. Француз Руйе довів що мескалін пробуджує телепатичну спроможність. Іспанський місіонер бернардіно де сахагун у знаменитій книзі «загальна історія нової Іспанії» описав психоделічні процеси гриба теонанакату. Відомий дослідник таких речовин Гофман виявив активну речовину яку назвав псивоцибіном схожа на індол який продукує організм відбувається мімікрія (мімео – вдаю, притворяюсь, видаю себе за когось) так само діють антибіотики їх молекулярна структура схожа на структуру якоїсь із тих речовин що їх споживають патогенні мікроби. Вони не впізнають відмінності, захоплюють антибіотик і він завдяки цій відмінності блокують процеси метаболізму.(обмін речовин) психотоміметики - психодомічні речовини які діють в такий спосіб тобто мімікрія. Але вони на відміну від антибіотиків не вбивають нейрони а лиж на якись час порушують їх функціонування. Видатний американський біохімік терренсмаккена дослідив психоделічних вплив гриба ( строфаріакубенсіс «истыегалюцинации» ) він споживав всі які існують психотропні речовини але не став залежним від них тому що він робив це з дослідницько пізнавальною метою. Цей гриб росте у посліді зебу і корів писав «хвиля подиву що супроводжує зникнення межі між нашим світом та іншим середовищем була настільки велетенською що насуваючись на мене вона стала грандіозним екстазом. (ектасіс – захоплення) – найвищий ступінь захоплення кимось або чимось що досягає рівня несамовитості. Активна речовина диметилтриптамін (ДМП) викликає дуже своєрідні і барвисті галюцинації на тлі ейфорії. Міститься в цих грибах, у гігантській водяній лілії аяхуасці і у смолі дерева борола і у мушлях багатьох молюсків – перламутровий блиск. В Азії амманіамустаріа – гриб, інтенсивно використовують сибірські шамани. Гофман синтезував психодилікдиетиламідлизергінової кислоти (ЛЗД) сполука подібна і на серотонін і на індол. Дія на мозок вивчена недостатньо. Цій речовині властиве величезне вибіркове тяжіння до нервових клітин та колосальна здатність проникати в них. Відтак велетенська потужність. 1кг – може вивести з ладу 100млн. армію якщо вжити більше ніж 1/300000 г руйнації психіки катастрофічні. Великий діапазон індивідуальних відмінностей у реагуванні на ЛСД. За тривалістю від декількох хвилин до декількох років від відсутності якихось помітних психічних змін до надзвичайних психічних катаклізмів. Найбільш характерним є зміна власного «Я» самопочування. Зявляється грандіозно потужна величезна життєва наснага водночас враження безпосереднього прилучення до надприродного світу здається що у повній відкрився сенс існування людини на землі та інші екзестенційні (смисложиттєві) таємниці. Говорять що висловити, описати словами це неможливо. Як неможна пояснити глухому від народження що таке музика. Насолода в цьому стані дуже гостра нижчим незрівнянна. Я чую те що нюхаю. Мислю те що бачу. «Я здіймаюсь у космічну височінь небесними сходами, всіма фібрами своєї душі я всотую орнаменту. Я збагнув істинне значення любові. Дехто називає це Богом. Бог є любов і любов є Бог. Але раптом я постав перед троном, коли світ виглядав як в осудний день. Мене охопила жахлива паніка немов завели у пекло, я розпадаюсь на частини, Але що це? Частини мого тіла немов дольки стиглого, жовтого чудового апельсину, яка радість, я ніколи не почував такого екстазу. Нарешті я вийшов зі своєї жовтої шкіри я вільний але чому все розвалюється на шматки і я розвалююсь. Зараз зі мною станеться щось жахливе, мою голову троще, який неймовірний біль, це пекло, я в пеклі…» сам Гофман протягом декількох годин бачив власний труп що плавав в одному просторі в якому він перебував живий і неушкоджений.