- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •2.Предмет теорії держави і права.
- •3.Методи теорії держави і права.
- •4.Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада: поняття та ознаки.
- •15.Функції держави.
- •3. За часом здiйснення:
- •4. За сферами суспiльного життя:
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форми здійснення функцій держави.
- •18.Форма держави: поняття та елементи.
- •19.Форма державного правління: поняття і види.
- •20.Президентська республіка та її особливості.
- •21.Парламентська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка, її особливості та види.
- •23.Республіканська форма правління.
- •24.Форма державного устрою: поняття та види.
- •25.Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26.Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27.Політичний режим та його види.
- •28.Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29.Механізм держави.
- •30.Державний апарат: сутність та призначення.
- •31.Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32.Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33.Політична система суспільства та її елементи.
- •34.Орган держави: поняття та види.
- •35.Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36.Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37.Ознаки правової держави.
- •38.Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39.Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40.Форми демократії.
- •41.Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42.Право: поняття та ознаки.
- •43.Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •44.Основні типи праворозуміння.
- •45.Функції права.
- •46.Сутність загальносоціальних функцій права.
- •47.Сутність спеціально-юридичних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49.Суб’єктивне право.
- •50.Об’єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52.Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення.
- •53.Принципи права та їх класифікація.
- •54.Норми права у системі соціальних норм.
- •55.Система соціальних норм.
- •56.Норма права: поняття та види.
- •57.Ознаки правової норми.
- •58.Норма права та її структура.
- •59.Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60.Санкція правової норми: поняття та види.
- •61.Гіпотеза правової норми: поняття та види.
- •62.Правотворчість: поняття та види.
- •63.Принципи правотворчості.
- •64.Функції правотворчості.
- •65.Стадії законодавчого процесу.
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •66.Співвідношення правотворчості та законотворчості.
- •67.Суб’єкти законодавчої ініціативи в Україні.
- •68.Правотворчість Президента України.
- •69.Правотворчість Кабінету Міністрів України.
- •70.Джерела (форми) права: поняття та види.
- •71.Нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •72.Поняття та види законів.
- •73.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •74.Система нормативно-правових актів в Україні.
- •75.Співвідношення права і закону.
- •76.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •77.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •78.Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •79.Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80.Співвідношення норм національного та міжнародного права.
- •81.Система права та її елементи.
- •82.Галузь права: загальна характеристика.
- •83.Критерії поділу права на галузі.
- •84.Інститут права. Класифікація інститутів права.
- •85.Підгалузі права: загальна характеристика.
- •86.Система законодавства та її структура.
- •87.Система права та система законодавства: порівняльна характеристика.
- •88.Галузі законодавства: поняття та сутність.
- •89.Систематизація законодавства та її види.
- •90.Кодифікація законодавства.
- •91.Інкорпорація законодавства.
- •92.Правові відносини: поняття та їх класифікація.
- •93.Зміст правовідносин.
- •94.Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •96.Правоздатність.
- •97.Дієздатність.
- •98.Деліктоздатність.
- •99.Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •100.Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101.Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102.Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •103.Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104.Дотримання права, як форма реалізації норм права.
- •105.Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •106.Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •107.Акти застосування правових норм.
- •108.Прогалини у праві та способи їх усунення.
- •109.Аналогія права.
- •110.Аналогія закону.
- •111.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •112.Способи тлумачення норм права.
- •113.Функції тлумачення норм права.
- •114.Офіційне тлумачення норм права та його види.
- •115.Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •116.Акти тлумачення норм права.
- •117.Правова поведінка: поняття та види.
- •118.Правопорушення: поняття та види.
- •119.Ознаки правопорушення.
- •120.Склад правопорушення.
- •121.Юридична відповідальність: поняття та підстави.
- •122.Види юридичної відповідальності.
- •123.Сутність позитивної юридичної відповідальності.
- •124.Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •125.Принципи юридичної відповідальності.
- •126.Мета і функції юридичної відповідальності.
- •127.Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •128.Державна дисципліна та її види.
- •129.Гарантії законності.
- •130.Правосвідомість.
- •131.Елементи правосвідомості.
- •132.Види правосвідомості.
- •133.Функції правосвідомості.
- •134.Правова ідеологія.
- •135.Правова психологія.
- •136.Функції правосвідомості.
- •137.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •138.Правова культура: поняття та зміст.
- •139.Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •140.Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •141.Способи правового регулювання.
- •142.Юридична техніка: поняття та види.
- •143.Види юридичного процесу.
- •144.Правова система: поняття та елементи.
- •145.Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •146.Правова система: поняття та ознаки.
- •147.Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •148.Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
141.Способи правового регулювання.
Способи правового регулювання — складові елементи впорядкованих суспільних відносин: дозволяння, зобов'язання (веління), заборона
Усі способи правового регулювання пов'язані із суб'єктивними правами. При дозволянні суб'єктивне право утворює зміст даного способу правового регулювання. При зобов'язуванні та забороні право вимоги належить іншим особам. Його призначення - забезпечити виконання активного (зобов'язування) або пасивного (заборони) юридичного обов'язку.
Способи правового регулювання (дозволяння, зобов'язування, заборона) з більшою ефективністю досягають своєї мети лише в тісному взаємозв'язку один з одним. Дозволяння особі певної поведінки буде реальним за наявності обов'язку в інших осіб задовольнити потреби, що виникли у цьому зв'язку в правомочної особи.
Трьом способам правового регулювання (дозволянню, зобов'язуванню, забороні) відповідають три різновиди норм права: такий, що дозволяє (надає правомочностей); такий, що зобов'язує; такий, що забороняє, а також три форми реалізації права: використання, виконання, додержання.
На схемі це виглядає так:
Способи правового регулювання
Дозволяння
Зобов'язування (веління)
Заборона
Види норм за характером розпоряджень
Дозвільні (такі, що наділяють правом) норми
Зобов'язувальні норми
Заборонні норми
Форми реалізації права
Використання
Виконання
Додержання
142.Юридична техніка: поняття та види.
Юридична техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення й систематизації юридичних документів.
Види юридичної техніки:
а) законодавча техніка;
Законодавча (правотворча, нормотворча) техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення (підготовки, складання, оформлення) нормативних актів.
б) техніка систематизації законодавства;
Техніка систематизації законодавства (нормативних актів) припускає використання таких способів його систематизації як облік, інкорпорація, консолідація, кодифікація законодавства.
в) техніка правозастосовних актів.
Техніка правозастосовних (індивідуальних) актів пов'язана з їх належним зовнішнім оформленням (назва, органи видання або видачі, час і місце видачі, підпис, печатка й т.д.), наявністю необхідного втримування (рішення, фіксація юридичного факту, відповідність термінологічного стилю мові законодавства й т.д.).
Юридична техніка — це сукупність юридичних засобів і правил розробки, оформлення, опублікування і систематизації правових актів, що має на меті забезпечити максимально повну й точну відповідність форми нормативного акта його змісту.
Виокремлюють два види юридичної техніки: 1) правотворчу і 2) правозастосовчу.
Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосовній діяльності — індивідуальні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні судових актів, договорів). Для забезпечення верховенства закону і його ефективної дії необхідний високий рівень законодавчої техніки. Юридична техніка в правотворчості містить у собі методики роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найдоцільнішої структури кожного з них, термінології і мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Вона забезпечує юридичну досконалість нормативних документів.