88.Галузі законодавства: поняття та сутність.

Галузь законодавства — це система нормативно-правових актів, об'єднаних за певними сферами правового регулювання суспільних відносин. Як правило, цілісності та узгодженості галузі законодавства надає кодифікований акт — кодекс. Внутрішню будову галузі законодавства складають інститути законодавства, які регулюють певну сторону однорідних суспільних відносин. За юридичною силою нормативно-правових актів відбувається ієрархічна (вертикальна) побудова системи законодавства. Юридична сила нормативно-правових актів залежить від їх форми (закон чи підзаконний акт) та від підпорядкування в системі органів державної влади органу, який приймає ці акти. Конституція має найвищу юридичну силу. Далі йдуть конституційні закони, кодифіковані закони, звичайні закони та підзаконні нормативно-правові акти, які видаються на виконання законів і не повинні суперечити їм.

Пропонуємо схему відповідної ієрархії нормативно-правових актів:

Конституція.

Конституційні закони.

Звичайні закони.

Укази Президента.

Нормативно-правові акти Уряду та міністерств.

Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування.

Локальні нормативно-правові акти.

За галузевим принципом нормативно-правові акти розташовуються відповідно до предмета правового регулювання (горизонтальна структура системи законодавства). Однак в одних випадках галузі права повністю збігаються з галузями законодавства: цивільному праву відповідає цивільне законодавство, кримінальному — кримінальне; в іншому випадку— існує галузь права, а галузь законодавства ні (наприклад, морське право є, а відповідної галузі законодавства не існує), оскільки відсутній кодифікований нормативно-правовий акт. Крім того, на базі однієї галузі права можуть існувати декілька галузей законодавства. Наприклад, у конституційному праві існує виборче, інформаційне законодавство тощо.

Обсяг і внутрішня організація комплексного законодавства такі, що управління ним за допомогою одного активного центру, який очолює масив кодифікованого акта, — неможливе.

І нарешті, окремі галузі законодавства не мають відповідної галузі права, наприклад, законодавство про будівництво.

89.Систематизація законодавства та її види.

Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність по впорядкуванню і удосконаленню нормативно-правових актів, зведенню їх в певну внутрішньо злагоджену систему.

Систематизація законодавства необхідна для ефективного здійснення правотворчої діяльності, в тому числі для виявлення причин, протиріч, невідповідностей в нормативному регулюванні і їх усунення, а також застосуванні і реалізації нормативно-правових актів і умов. Систематизація законодавства спрямована і на поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб'єктів.

Розрізнюють два основних види систематизації законодавства: інкорпорацію і кодифікацію.

Інкорпорація нормативно-правових актів - це засіб систематизації, при якому здійснюється зовнішнє їх впорядкування, а зміст не змінюється. При інкорпорації нормативно-правові акти і угоди об'єднуються в зібрання в хронологічному, алфавітному, предметному чи якомусь іншому порядку. Інкорпорація поділяється на:

1) офіційну, що здійснюється суб'єктами, які ухвалили акт чи спеціально на те уповноваженими ("Відомості Верховної Ради України");

2) неофіційну, що здійснюється іншими суб'єктами (видавництвами, навчальними закладами, громадянами).

Консолідація – спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів, що діють в одній і тій же сфері суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт, як правило, без зміни змісту. Інакше: консолідація виражаєється в підготовці і прийнятті укрупнених актів на базі об"єднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання. Вона використовується там, де відсутня можливість кодифікації; являє собою уніфікацію нормативних актів;

ліквідує їх множинність;

ліквідує їх надзвичайну роздробленість;

сприяє об"єнанню спільних положень в окремі групи,

є перехідним ланцюгом між правотворчістю та кодифікацією. Результатом консолідації є Звід законів.

Кодифікація - це засіб систематизації, при якому здійснюється така обробка нормативно-правових актів, що певною мірою змінює їх структуру (погоджує, усуває протиріччя, об'єднує і т.д.). Результатом кодифікації є новий нормативно-правовий акт (кодекс, інструкція, положення і т.д.).

Кодифікація носить тільки офіційний характер і поділяється на:

1) загальну, в результаті чого утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);

2) галузева, що охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

3) міжгалузеву та підгалузеву (інституційну), що відповідно розповсюджуються на декілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів.