- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •2.Предмет теорії держави і права.
- •3.Методи теорії держави і права.
- •4.Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада: поняття та ознаки.
- •15.Функції держави.
- •3. За часом здiйснення:
- •4. За сферами суспiльного життя:
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форми здійснення функцій держави.
- •18.Форма держави: поняття та елементи.
- •19.Форма державного правління: поняття і види.
- •20.Президентська республіка та її особливості.
- •21.Парламентська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка, її особливості та види.
- •23.Республіканська форма правління.
- •24.Форма державного устрою: поняття та види.
- •25.Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26.Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27.Політичний режим та його види.
- •28.Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29.Механізм держави.
- •30.Державний апарат: сутність та призначення.
- •31.Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32.Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33.Політична система суспільства та її елементи.
- •34.Орган держави: поняття та види.
- •35.Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36.Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37.Ознаки правової держави.
- •38.Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39.Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40.Форми демократії.
- •41.Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42.Право: поняття та ознаки.
- •43.Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •44.Основні типи праворозуміння.
- •45.Функції права.
- •46.Сутність загальносоціальних функцій права.
- •47.Сутність спеціально-юридичних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49.Суб’єктивне право.
- •50.Об’єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52.Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення.
- •53.Принципи права та їх класифікація.
- •54.Норми права у системі соціальних норм.
- •55.Система соціальних норм.
- •56.Норма права: поняття та види.
- •57.Ознаки правової норми.
- •58.Норма права та її структура.
- •59.Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60.Санкція правової норми: поняття та види.
- •61.Гіпотеза правової норми: поняття та види.
- •62.Правотворчість: поняття та види.
- •63.Принципи правотворчості.
- •64.Функції правотворчості.
- •65.Стадії законодавчого процесу.
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •66.Співвідношення правотворчості та законотворчості.
- •67.Суб’єкти законодавчої ініціативи в Україні.
- •68.Правотворчість Президента України.
- •69.Правотворчість Кабінету Міністрів України.
- •70.Джерела (форми) права: поняття та види.
- •71.Нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •72.Поняття та види законів.
- •73.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •74.Система нормативно-правових актів в Україні.
- •75.Співвідношення права і закону.
- •76.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •77.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •78.Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •79.Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80.Співвідношення норм національного та міжнародного права.
- •81.Система права та її елементи.
- •82.Галузь права: загальна характеристика.
- •83.Критерії поділу права на галузі.
- •84.Інститут права. Класифікація інститутів права.
- •85.Підгалузі права: загальна характеристика.
- •86.Система законодавства та її структура.
- •87.Система права та система законодавства: порівняльна характеристика.
- •88.Галузі законодавства: поняття та сутність.
- •89.Систематизація законодавства та її види.
- •90.Кодифікація законодавства.
- •91.Інкорпорація законодавства.
- •92.Правові відносини: поняття та їх класифікація.
- •93.Зміст правовідносин.
- •94.Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •96.Правоздатність.
- •97.Дієздатність.
- •98.Деліктоздатність.
- •99.Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •100.Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101.Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102.Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •103.Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104.Дотримання права, як форма реалізації норм права.
- •105.Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •106.Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •107.Акти застосування правових норм.
- •108.Прогалини у праві та способи їх усунення.
- •109.Аналогія права.
- •110.Аналогія закону.
- •111.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •112.Способи тлумачення норм права.
- •113.Функції тлумачення норм права.
- •114.Офіційне тлумачення норм права та його види.
- •115.Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •116.Акти тлумачення норм права.
- •117.Правова поведінка: поняття та види.
- •118.Правопорушення: поняття та види.
- •119.Ознаки правопорушення.
- •120.Склад правопорушення.
- •121.Юридична відповідальність: поняття та підстави.
- •122.Види юридичної відповідальності.
- •123.Сутність позитивної юридичної відповідальності.
- •124.Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •125.Принципи юридичної відповідальності.
- •126.Мета і функції юридичної відповідальності.
- •127.Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •128.Державна дисципліна та її види.
- •129.Гарантії законності.
- •130.Правосвідомість.
- •131.Елементи правосвідомості.
- •132.Види правосвідомості.
- •133.Функції правосвідомості.
- •134.Правова ідеологія.
- •135.Правова психологія.
- •136.Функції правосвідомості.
- •137.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •138.Правова культура: поняття та зміст.
- •139.Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •140.Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •141.Способи правового регулювання.
- •142.Юридична техніка: поняття та види.
- •143.Види юридичного процесу.
- •144.Правова система: поняття та елементи.
- •145.Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •146.Правова система: поняття та ознаки.
- •147.Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •148.Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
87.Система права та система законодавства: порівняльна характеристика.
Відмінність між системою права і системою законодавства полягає:
1. Первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства — нормативно-правовий припис.
1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.
2. Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів.
3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.
У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).
4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.
5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне).
6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція,' санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження1, котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми. Нормативне розпорядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших нормативно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).
7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.
8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають загальну частину тощо.
Система законодавства є головною, але не одною лише формою існування системи права, оскільки: •
1) право може існувати до законодавства, коли воно формувалося завдяки звичаям, які підтримувалися тільки-но виниклою державою (т. зв. «дозаконодавче право»);
2) право існує поза законодавством: природні права людини мають правовий характер незалежно від закріплення їх у законі (т. зв. «показаконодавче право»).
