
- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •2.Предмет теорії держави і права.
- •3.Методи теорії держави і права.
- •4.Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада: поняття та ознаки.
- •15.Функції держави.
- •3. За часом здiйснення:
- •4. За сферами суспiльного життя:
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форми здійснення функцій держави.
- •18.Форма держави: поняття та елементи.
- •19.Форма державного правління: поняття і види.
- •20.Президентська республіка та її особливості.
- •21.Парламентська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка, її особливості та види.
- •23.Республіканська форма правління.
- •24.Форма державного устрою: поняття та види.
- •25.Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26.Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27.Політичний режим та його види.
- •28.Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29.Механізм держави.
- •30.Державний апарат: сутність та призначення.
- •31.Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32.Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33.Політична система суспільства та її елементи.
- •34.Орган держави: поняття та види.
- •35.Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36.Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37.Ознаки правової держави.
- •38.Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39.Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40.Форми демократії.
- •41.Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42.Право: поняття та ознаки.
- •43.Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •44.Основні типи праворозуміння.
- •45.Функції права.
- •46.Сутність загальносоціальних функцій права.
- •47.Сутність спеціально-юридичних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49.Суб’єктивне право.
- •50.Об’єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52.Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення.
- •53.Принципи права та їх класифікація.
- •54.Норми права у системі соціальних норм.
- •55.Система соціальних норм.
- •56.Норма права: поняття та види.
- •57.Ознаки правової норми.
- •58.Норма права та її структура.
- •59.Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60.Санкція правової норми: поняття та види.
- •61.Гіпотеза правової норми: поняття та види.
- •62.Правотворчість: поняття та види.
- •63.Принципи правотворчості.
- •64.Функції правотворчості.
- •65.Стадії законодавчого процесу.
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •66.Співвідношення правотворчості та законотворчості.
- •67.Суб’єкти законодавчої ініціативи в Україні.
- •68.Правотворчість Президента України.
- •69.Правотворчість Кабінету Міністрів України.
- •70.Джерела (форми) права: поняття та види.
- •71.Нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •72.Поняття та види законів.
- •73.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •74.Система нормативно-правових актів в Україні.
- •75.Співвідношення права і закону.
- •76.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •77.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •78.Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •79.Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80.Співвідношення норм національного та міжнародного права.
- •81.Система права та її елементи.
- •82.Галузь права: загальна характеристика.
- •83.Критерії поділу права на галузі.
- •84.Інститут права. Класифікація інститутів права.
- •85.Підгалузі права: загальна характеристика.
- •86.Система законодавства та її структура.
- •87.Система права та система законодавства: порівняльна характеристика.
- •88.Галузі законодавства: поняття та сутність.
- •89.Систематизація законодавства та її види.
- •90.Кодифікація законодавства.
- •91.Інкорпорація законодавства.
- •92.Правові відносини: поняття та їх класифікація.
- •93.Зміст правовідносин.
- •94.Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •96.Правоздатність.
- •97.Дієздатність.
- •98.Деліктоздатність.
- •99.Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •100.Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101.Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102.Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •103.Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104.Дотримання права, як форма реалізації норм права.
- •105.Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •106.Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •107.Акти застосування правових норм.
- •108.Прогалини у праві та способи їх усунення.
- •109.Аналогія права.
- •110.Аналогія закону.
- •111.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •112.Способи тлумачення норм права.
- •113.Функції тлумачення норм права.
- •114.Офіційне тлумачення норм права та його види.
- •115.Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •116.Акти тлумачення норм права.
- •117.Правова поведінка: поняття та види.
- •118.Правопорушення: поняття та види.
- •119.Ознаки правопорушення.
- •120.Склад правопорушення.
- •121.Юридична відповідальність: поняття та підстави.
- •122.Види юридичної відповідальності.
- •123.Сутність позитивної юридичної відповідальності.
- •124.Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •125.Принципи юридичної відповідальності.
- •126.Мета і функції юридичної відповідальності.
- •127.Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •128.Державна дисципліна та її види.
- •129.Гарантії законності.
- •130.Правосвідомість.
- •131.Елементи правосвідомості.
- •132.Види правосвідомості.
- •133.Функції правосвідомості.
- •134.Правова ідеологія.
- •135.Правова психологія.
- •136.Функції правосвідомості.
- •137.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •138.Правова культура: поняття та зміст.
- •139.Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •140.Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •141.Способи правового регулювання.
- •142.Юридична техніка: поняття та види.
- •143.Види юридичного процесу.
- •144.Правова система: поняття та елементи.
- •145.Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •146.Правова система: поняття та ознаки.
- •147.Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •148.Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
58.Норма права та її структура.
Найбільше розповсюджена ідея про трьохелементну побудову правової норми. Ця позиція виходить з того, що норма права, по-перше, повинні встановлювати певне правило поведінки шляхом закріплення прав обов'язків суб'єктів: по-друге, вона повинна визначати умови, при наявності яких суб'єкти можуть реалізовувати ці права та обов'язки, і, по третє, - закріплює певні засоби забезпечення приписів, що в ній містяться.
У відповідності з цими завданнями кожна норма логічно складається диспозиції, гіпотези та санкції.
1. Диспозиція - це частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається те або інше правило поведінки (що повинен робити або, навпаки, не робити адресат норми).
Диспозиції можна поділити на такі види: а) визначена диспозиція закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть поводити себе лише так, як вказано у нормі права і їм не надається можливостей для вибору іншої поведінки; б) не повністю визначена диспозиція - вказує лише на загальні ознаки поведінки, в рамках які суб'єкти уточнюють своє права та обов'язки самостійно; в) відносно визначена диспозиція - вказує на права і обов'язки суб'єктів, але надає можливості для їх уточнення в залежності від конкретних обставин.
2. Гіпотеза - це частина норми, в якій визначаються умови, при яких наступає дія правил, що встановлені в диспозиції.
Гіпотеза відповідає на питання: коли? де? в якому випадку? при якій умові? Вона визначає можливості застосування норми (правил поведінки що містяться у її диспозиції) до тих або інших умов, вказує на межі діє диспозиції.
Визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, при наявності яких вступає в дію правило поведінки, що міститься в диспозиції правової норми.
Не повністю визначена гіпотеза містить формулювання в загальній формі типу: "у необхідному випадку", а наявність або відсутність цієї необхідності визначається відповідними суб'єктами.
Відносно визначена гіпотеза обмежує умови застосування норі певним колом формальних вимог.
В науковій літературі зустрічається також поділ гіпотез на абстрактні та казуальні.
Абстрактна гіпотеза - це гіпотеза, в якій умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, без глибокої деталізації, що надає можливість охопити, а також і піддати урегулюванню значну кількість однорідних випадків.
Казуальна гіпотеза визначає умови діє норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки.
3. Санкція - це частина правової норми, в якій міститься вказівка на правові наслідки виконання або невиконання (порушення) правила, що зафіксоване в диспозиції, або умов, визначених в гіпотезі. Мета санкції - у створенні тих, або інших сприятливих наслідків для правослухняного суб'єкта чи несприятливих для правопорушника. Ці наслідки можуть знайти вираз у різних формах:
-стимулюванні та заохоченні позитивних діянь;
-примусі до здійснення певних дій;
-визнанні недійсними певних діянь;
-зміні правового статусу тих або інших суб'єктів;
-покаранні правопорушників;
-відновленні порушеного права та ін.
При цьому характер санкцій залежить від характеру врегульованих нормою суспільних відносин, і, відповідно, від особливостей окремих галузей права, до яких включається та чи інша норма.
Визначена санкція вказує на конкретний засіб реакції на діяння, а відносно визначена санкція - на кілька можливих засобів, в цьому випадку доцільність застосування конкретного засобу визначається, виходячи з особливостей конкретної справи.
В юридичній літературі підкреслюється, що тричленна структура є однією з ознак, що розрізняють норму права від інших соціальних норм і без якої норма права перестає бути сама собою.