24.Форма державного устрою: поняття та види.

Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів. Державний устрій може виявитись у простій і складній формі. Простою формою державного устрою є унітарна (єдина) держава.

Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету (Балтії, Польща, Білорусія та багато ін).

Найважливіші юридичні ознаки унітарної держави:

-до складу унітарної держави не входять державні утворення, наділені ознаками суверенітету;

-єдина система державних органів;

-в унітарній державі діють єдина конституція і єдина система законодавства;

-єдине громадянство;

-у міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

Федерація – це складна союзна держава, що містить державні утворення (суб’єкти федерації), які мають юридично визначену політичну самостійність.

До юридичних ознак федерації належать:

-двохрівнева система законодавства (законодавство федерацій і законодавство суб’єктів федерації);

-двохрівнева система державних органів (федеральних і суб’єктів федерації).

-подвійне громадянство.

-у міждержавних стосунках суб’єкти федерацій виступають від свого імені .

Конфедерація – союз держав, об’єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад військовим) при збереженні в інших питаннях повної самостійності. Конфедерація – це досить нестійка, перехідна форма від співіснування повністю незалежних держав до їх федерації або до утворення нової унітарної держави.

Ознаки конфедерації:

-відсутність загальних для всієї конфедерації законодавчих органів;

-відсутність загальних для всієї конфедерації законодавства, громадянства, судової та фінансової системи;

-рішення загально конфедеративних органів для членів конфедерації не є обов’язковим, і їх невиконання не тягне за собою ніяких санкцій;

-наявність безумовного права виходу із складу конфедерації у кожного з її суб’єктів.

25.Унітарна держава: поняття та особливості.

Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету (Балтії, Польща, Білорусія та багато ін).

Найважливіші юридичні ознаки унітарної держави:

-до складу унітарної держави не входять державні утворення, наділені ознаками суверенітету;

-єдина система державних органів;

-в унітарній державі діють єдина конституція і єдина система законодавства;

-єдине громадянство;

-у міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

Територія унітарної держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності. Кількість ланок у такій ієрархічній системі може бути різною.

Унітарній державі властиві як переваги, так і недоліки.

До переваг її можна віднести: економічність; простоту і оперативність прийняття рішень; значну стійкість в екстремальних умовах та інші.

Недоліками унітарної держави є те, що вона: закріплює авторитаризм і створює сприятливі умови для встановлення або відродження тоталітаризму (диктатури); ігнорує специфічні особливості етнонаціональних спільнот; як правило, позбавляє ініціативи регіональні й місцеві владні структури; провокує, інколи, зародження екстремізму та сепаратизму тощо.

Унітарні держави поділяють на дві великі групи: централізовані і децентралізовані.

Централізованими - такі унітарні держави, де підпорядкування периферійних (регіональних) органів влади центру здійснюється з допомогою посадових осіб, призначених з центру (Норвегія, Швеція, Фінляндія)

Децентралізованими унітарними державами є ті, де регіональні органи влади формуються незалежно від центру і діють більш розкуто і самостійно(Великобританія, Японія).