8. Дайте поняття про документ як знакову систему.

Документ є знаковою системою, тобто матеріальний посередник, що служить обміну семантичною інформацією між двома іншими матеріальними системами.

До властивостей документа як знакової системи віднесені:особливості форми знаків; способи нанесення (фіксації) знаків; способи сприйняття знаків.

Знакова система володіє певними властивостями: 1) знаки зв'язані в ній між собою певними правилами граматики; 2) нові знаки запроваджуються в систему не довільно, а на основі правил; 3) значення знаку в системі залежить не тільки від нього самого, а від його місця в системі; 4) система складається з кінцевого (хоч і не завжди постійного) числа елементів (знаків), з яких може бути складений словник; 5) здійснюється переклад (заміна) однієї знакової системи іншою; 6) знаки фіксуються одним або кількома способами.

9. Охарактеризуйте існуючі класифікації документів за інформаційною складовою.

Основні ознаки класифікації за інформаційною складовою документа – зміст документа; ступінь узагальнення інформації; тип знаків, використаних для запису інформації; призначення для сприйняття інформації людиною; канал сприйняття знаків, ступінь поширення інформації; спосіб запису інформації.

Класифікація документів за змістом Класифікації, в основу яких покладена ознака змісту документа, називають семантичними.

Семантичні класифікації документів мають велике практичне значення в підрозділах документно-комунікаційної сфери і тому є найбільш розробленими. До них відносяться: Бібліотечно-бібліографічна класифікація, Універсальна десяткова класифікація (УДК), Десяткова класифікація Дьюї, Єдина класифікація літератури для книговидання та ін.

Класифікація документів за рівнем узагальнення інформації За рівнем узагальнення інформації документи ділять на первинні і вторинні.

Первинний документ містить інформацію, яка є викладом (описом) результатів вивчення, дослідження, розробок тощо і оригінальна за своїм характером.

Вторинний документ є результатом аналітико-синтетичної переробки одного або кількох первинних документів. Вторинний документ містить відомості про первинні документи, одержані шляхом їх інформаційного аналізу (бібліографічний, реферативний, оглядовий).

Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації : Особливістю документа є те, що інформація (зміст), яка міститься в ньому, передається за допомогою тих або інших знаків.

Знаковість – обов'язкова властивість документа, оскільки тільки в закодованій знаками формі можна передати інформацію від комуніканта до реципієнта. За інформаційними знаками документи поділяють на текстові та нетекстові.

У текстовому документі знаком служить алфавіт ,природної мови. Текстові документи часто називають вербальними або словесними.

Одним з основних видів текстового документа, у якому інформація втілена будь-яким способом письма, є письмовий документ – це найчастіше літературний документ, зміст якого виражений словесно в письмово зафіксованій формі(рукописний, машинописний і друкарський документи, оскільки в них мовна інформація зафіксована за допомогою письмових знаків)

Нетекстовий документ оформлений у вигляді запису за допомогою нотних, картографічних та інших немовних знаків(іконічний, ідеографічний, звуковий і матричний документи)

Класифікація документів за призначенням для сприйняття інформації інформація, зафіксована в документі за допомогою певних знакових засобів, може бути сприйнята людиною як безпосередньо, так і опосередковано.

За суб'єктом сприйняття семантичного змісту всі документи ділять на людинозчитувальні – «прочитані» безпосередньо людиною, без спеціальних технічних засобів – і машинозчитувальні – призначені для автоматичного відтворення інформації, що знаходиться в документі, за допомогою магнітофона, телевізора, принтера, дисплея тощо.

Класифікація документів за каналом сприйняття інформації Інформація, що міститься в документі, може сприйматися за допомогою різних органів чуття (зір, слух, дотик).

За каналом сприйняття знаків, використовуваних для запису змісту, розрізняють візуальний, тактильний, аудіальний та аудіовізуальний документи.

Класифікація документів за ступенем їх поширення За ступенем поширення розрізняють опублікований, неопублікований і документ, що не публікується.

Документ, призначений для широкого і багаторазового використання, такий, що має тираж, а також вихідні дані, називають опублікованим. Неопублікований документ містить інформацію, не призначену для поширення, тому він, як правило, не тиражується і існує в обмеженій кількості машинописних екземплярів. До документів, що не публікується, відносять документи одноразового використання, необхідній для прийняття конкретних управлінських рішень (адміністративно-господарська, планово-економічна, фінансово-бухгалтерська, технологічна, комерційна та інша подібна документація).

Класифікація документів за способом документування За способом документування виділяють рукописний(письмовий документ, при створенні якого знаки письма наносяться від руки. До рукописних документів відносять звіт про НДР, депонований рукопис, дисертацію), друкарський(документ, виготовлений полиграфічним або іншим способом), механічний(документ, запис інформації на якому здійснюється механічним способом: шляхом вирізування різцем канавки на поверхні рухомого носія або шляхом пробивки отворів за допомогою перфоратора), магнітний(документ, запис інформації на якому здійснюється шляхом зміни магнітного стану поверхні носія під впливом магнітного поля.), фотографічний(образотворчий документ, створений фотографічним способом, заснований на зміні оптичної щільності ділянок фотоматеріалу під впливом світлового або електронного променя, інтенсивність і форма якого змінюються відповідно до записуваного сигналу), оптичний(документ, запис інформації на якому здійснений сфокусованим пучком електромагнітного поля оптичного випромінювання), лазерний(документ, запис і зчитування інформації на якому здійснені за допомогою лазерного променя) і електронний документи(документ із записом звуку або інформації для ЕОМ. Основним способом документування тут виступає не писемність, а екранність, заснована не на лінійному, а на тимчасовому потоці екранних зображень).