Методичні вказівки

Заняття присвячене одному з важливих етапів розвитку української історичної науки в діаспорі – DP-періоду. Історія становлення української історіографії в цей час відносно мало досліджена, тому студенти повинні користуватися різними джерелами, включаючи публікації наукових установ, які діяли в цей час, та твори істориків, видані в 1940-их та на поч. 50-их рр. Для підготовки варто користуватись літературою з бібліотеки Інституту досліджень української діаспори НаУОА, де зосереджений значний комплекс зарубіжної україніки.

Безпосередньо на занятті студенти повинні відтворити загальну картину розвитку української історіографії в означуваний період, знати та називати наукові установи, які працювали в цей час та їх періодичні та неперіодичні видання.

Потрібно окремо наголосити на науковому доробку вчених. Яскравим прикладом є творчість Б. Крупницького. Важливо, щоб студенти опрацювали його наукові твори та виокремили основні концепції вченого щодо розуміння історичного процесу, розвитку української історіографії та методологічних проблем української історії. Важливе місце для розуміння студентами тогочасної історіографічної ситуації та поглядів дослідників щодо шляхів її розвитку посідає аналіз історіософської дискусії між Б. Крупницьким та В. Петровим (Бером) на сторінках журналу «Орлик».

Для більш структурованого розгляду матеріалу, при аналізі творчості І. Борщака студенти можуть використати порівняльний аналіз і виокремити основні здобутки вченого у вивченні питань української історії та українського культурного життя у Франції. Позитивним елементом практичного заняття може стати узагальнення теоретичних знань студентів з курсів «Українська історіографія» та «Методолгія історії».

Практичне заняття №4 Розвиток української історіографії в Європі в другій половині ХХ століття

1. Історичні дослідження в «Енциклопедії українознавства»

2. Українознавча діяльність Інституту для вивчення СРСР.

Література:

1. «Український збірник» Інституту для вивчення СССР (1954-1960 рр).

2. 20-ліття відновлення Наукового товариства імені Шевченка // Володимир Кубійович. Мемуари. Роздуми. Вибрані листи. – Париж; Львів, 2000.

3. Біда М. Проф. Борис М. Мартос: політик, учений і громадський діяч / М. Біда // УІ, 1977. – Т.14. – С.101-105.

4. Вісті із Сарселю: неперіодичний бюлетень / Наукове товариство ім. Шевченка в Европі. – Париж ; Мюнхен,1963.

5. Досліди і матеріяли [Інститут для вивчення СССР: серія 1 / Ред. П. Курінний. – Мюнхен, 1956. – Ч.28 – 96 с. 

6. Енциклопедія Українознавства. в 10 т. / Гол. ред. В.Кубійович. – Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954–1989.- 4016 с.

7. Жуковський А. Вклад Олександра Оглоблина в Енциклопедію українознавства / А. Жуковський // Український Історик. – 1995. – Т. Ч.1-4. – С.209-220.

8. Жуковський А. Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка в Європі / А. Жуковський. – К., 1999.

9. Жуковський А. Українознавчі студії у Франції// Український історик. - 2001. -№ 1-4 (148-151). - С. 151- 166.

10. Кубійович В. Мені 70 / В. Кубійович. – Париж; Мюнхен, 1970.

11. Наукова та видавнича діяльність Наукового Товариства імені Шевченка в Європі. Ред. Д.В. Бурім, О.О. Кучерук, О.О. Маврін. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2007. – 528 с.