Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Острозька академія»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять з дисципліни

«Історія історичної науки в діаспорі»

для студентів V курсу, спеціальності «Історія»

денної форми навчання

Острог – 2012

МОДУЛЬ 1

Практичне заняття №1. Розвиток української історіографії в міжвоєнний період (2 год.)

1. Формування й розвиток державницької історіографії. Історіографія проблеми.

2. Сучасне розуміння народницької та державницької історіографії.

Література:

1. Андрусяк Н. Михайло Грушевський як історик, народник і державник // Записки НТШ. – Т. 194. – Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1978.

2. Водотика С. Національно-державницька течія в українській історіографії 1920-х років / С. Водотика // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. – Вип. 8. – К., 2003.

3. Гирич І. «Народництво» і «державництво» в українській історіографії: проблема змістовного наповнення понять / І. Гирич // Молода нація. – 2000. – №4. – С.5-30.

4. Гирич І. До проблеми народництва та державництва у зв’язку з постаттю Михайла Грушевського / І. Гирич // Держави, суспільства, культури. Схід і захід. Збірник на пошану Ярослава Пеленського. – Нью-Йорк, 2004. – С.387-397.

5. Гирич І. Ще раз про схему української історії / І. Гирич // Ґенеза. – 1997. – №1. – С.138-141.

6. Гунчак Т. Українська політична думка 1920-х років: монархізм, націоналізм, націонал-комунізм / Т. Гунчак // Сучасність. – Січень, 1986. – Ч.1. – С.69-78.

7. Дашкевич Я. Михайло Грушевський – історик народницького чи державницького напряму? // Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич – 2-ге випр. і доп. – Львів: Літературна аґенція «Піраміда», 2007. – 807 с.

8. Масненко В. Становлення української історичної науки в еміграції (міжвоєнний період) / В. Масненко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. Вип.5: Матеріали Першої міжнародної наукової конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження»/ Відп. ред. І.Пасічник, Л.Винар. Ред. А. Атаманенко. – Острог; Торонто; Нью-Йорк, 2006.

9. Ясь О. Державницький напрям в українській історіографії першої третини ХХ ст.: становлення, формування, вплив / О. Ясь // Історія українського середньовіччя: Збірник наук. праць. У 2-х част. – К., 1995. – Ч.1. – С. 111-133.

10. Ясь О. Державницький напрям української історіографії та його інтелектуальна спадщина / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні. – Вип. 7. – К., 1999. – С.287-313.

Методичні вказівки

Практичне заняття є дуже важливим для формування у студентів теоретичної бази розуміння шляхів розвитку української історичної науки поч. ХХ ст. Важливо, щоб студенти засвоїли не лише основні етапи розвитку української історіографії цього періоду, але й навчилися чітко розрізняти ключові поняття «народницька», «державницька» історіографія, знали причину виокремлення цих гілок у розвитку української історичної науки та історичне, політичне та методологічне підґрунтя цього процесу.

На занятті необхідно наголосити на різних точках зору істориків щодо цих понять, обговорити схему ключових відмінностей між ними. Варто також запропонувати студентам ознайомитись із публікаціями українських вчених початку, середини та кінця ХХ ст., які у своїй творчості присвятили увагу теоретичним основам української історіографії та зверталися до проблеми «народницької» та «державницької» історіографії.

Для кращого засвоєння студентами матеріалу та закріплення знань, на практичному занятті можна змоделювати дискусію, де студенти, працюючи в групах, та опираючись на підготовлений ними матеріал, відстоювали б протилежні точки зору щодо чіткого розрізнення понять «народницька» та «державницька» історіографія.

Практичне заняття №2. Погляди та науковий доробок провідних представників державницької історіографії

1. Погляди С. Томашівського на історію України.

2. В. Липинський як історик-державник.

3. Державництво в творчості Д. Дорошенка.

Література: