
- •Держава, ознаки і функції
- •2. Типологія політичних еліт і політичного лідерства
- •3.Теоретичеі моделі переходу до демократії. Основні етапи переходу до демократії
- •4. Принципи виборчого права, процедури виборчої кампанії
- •5.Легітимність політичної влади і типи легітимності
- •7. Політична думка стародавнього сходу
- •9.Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •10. Форми державного правління
- •11. Макіавелі про політику, державу і владу
- •11. Іммануїл кант: мораль, право, політика
- •12. Основні типи виборчих систем сучасності
- •13. Німецька класична філософія про політику, державу і право
- •15. Українська політична думка козацької доби. Конституція Пилипа Орлика
- •16.Партійні системи сучасності .Сутність та класифікація.
- •17.М. Грушевський – творець засад української незалежної держави
- •18. Влада як соціальний феномен
- •19.Соціально-політичні утопії,їх виникнення та еволюція
- •20. Політичне лідерство
- •21. Концепції етнічності
- •23. Особливості формування політичної еліти…
- •24. Форми державного устрою
- •28.Верховна рада україни
- •29 Микола Костомаров (мені дуже лінь це читати)
- •30. Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •31. Лібералізм та неолібералізм
- •32. Фашизм і неофашизм
- •33. Марксизм,комунізм
- •34. Політична ідеологія м. Вебера
- •35. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •36. Моделі етнонаціональної політики
- •39. Політичні партії, сутність, класифікація
11. Іммануїл кант: мораль, право, політика
Свої політичні погляди виклав у працях «Метафізика звичаїв» (1797), «До вічного миру» (1795), «Метафізичні зачатки вчення про право» (1797), «Ідея всезага- льної історії у всесвітньо-громадянському вимірі» (1784) та ін.
Іммануїл Кант першим у Німеччині приступив до систематичного обґрунтування лібералізму як ідей нової платформи буржуазії, що усвідомила своє місце в суспільстві й претендувала на економічну і політичну свободу. Він прагнув витлумачити цю платформу як єдино розумну, намагався підвести під неї філософсько- етичне підґрунтя, що вилилося у вчення про мораль, право і політику.
Категоричний імператив є продуктом філософських пошуків Канта, який, крім пізнання його форм і меж, розглядав проблеми причинності, поведінки людини. Пізнання — це функція теоретичного розуму. Дії — функція практичного розуму або волі. Людина належить одночасно до світу явищ і світу речей у собі. У світі явищ вона підпорядкована закону причинності. Людина діє згідно з обставинами, її дії передбачувані й зумовлені ситуацією за законом причинності. Водночас людина є істотою, наділеною розумом, керується ним (річ у собі), приймає рішення, робить вибір, її дії залежать від її волі. Людина наділена свободою волі, і в цій сфері ніщо її не обмежує. Мораль належить до світу, де не діє закон причинності й панує свобода.
12. Основні типи виборчих систем сучасності
Виборча система – це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна система – система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними.
Мажоритарні системи можуть бути: а) відносної більшості(обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців)
б) абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, що прийшли на вибори, тобто 50% + 1 голос.)
в) мажоритарна система кваліфікованої більшості (обраним вважається кандидат або список, який отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою за абсолютну
Пропорційна система –система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців убагатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.
Розрізняють такі пропорційні системи: а) з жорстокими списками; б) з префенціями; в) з напівжорсткими списками.
Змішана система – система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем
Але існують і інші системи:а) система з єдиним голосом
б)система з обмеженим голосуванням
в) кумулятивна система