Література

Базова

1. Артемова Л. В. Історія педагогіки України : навч.-метод. посіб. / Любов Вікторівна Артемова. – К. : Либiдь, 2006. – С. 312–318.

Волкова Н П. Педагогіка : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Наталія Павлівна Волкова. – [2-ге вид., перероб., доп.]. – К. : Академвидав, 2001. – С. 524–526.

Історія української школи і педагогіки : Хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 460–474.

Левківський М. В. Історія педагогіки / Михайло Васильович Левківський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 149–161.

Лузан П. Г. Історія педагогіки та освіти в Україні : навч. посіб. / П. Г. Лузан, О.В. Васюк. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К. : ДАКККіМ, 2010.– С. 186–200.

Любар О. О. Історія української школи і педагогіки: навч. посіб. / Любар О. О., Стельмахович М. Г., Федоренко Д. Т. – К. : Знання, 2006. – С. 356–366.

Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні / Людмила Андріївна Медвідь. – К. : Вікар, 2003. – С. 285–288.

Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Михайло Миколайович Фіцула. – К. : Академвидав, 2007. – С. 546–549.

Скільський Д. М. Історія український педагогіки : ілюстрований навч. посіб. / Дмитро Михайлович Скільський. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан. – 2012. – С. 260–281.

Хрестоматія з історії педагогіки : в 2-х т. / за заг. ред. А. В. Троцко. – Харків : ХНАДУ, 2011. – Т. 2. – С. 384–417.

Допоміжна

1. Азаров Ю. Не подняться тебе старик: Роман-исследование / Юрий Азаров. – М. : Молодая гвардия, 1989. – 302 с.

2. Макаренко В. С. Мій брат Антон Семенович / В. С. Макаренко // Рідна школа. – 1991. – № 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12.

3. Моргун В. Школа-господарство А. С. Макаренка: ступінь чи вершина освіти? / В. Моргун // Директор школи. – 2000. – №1. – С. 8–9.

4. Хілліг Г. Подряпини на образі «видатного педагога» / Г. Хілліг // Радянська школа. – 1991. – №3. – С. 86–94.

5. Ярмаченко М. Д. Деякі міркування щодо «Подряпин на образі «видатного педагога» / М. Д. Ярмаченко // Рад. школа. – 1991. – №3. – С. 94–95.

6. Ярмаченко Н. Д. Педагогическая деятельность и творческое наследие А. С. Макаренка / Николай Дмитриевич Ярмаченко. – К., 1989. – 191 с.

7. Ярмаченко М. Сучасність педагогічної спадщини А. С. Макаренка / Микола Дмитрович Ярмаченко. – К.: Знання, 1988. – 48 с.

Методичні рекомендації до практичного заняття

А. С. Макаренко (1888–1939) вважається одним з видатних педагогів ХХ ст. Його творчість – знаменна віха в історії вітчизняної і світової культури, педагогічної теорії і практики. Ім’я Макаренка стоїть поряд з такими іменами, як Я. А. Коменський, Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Ушинський, Я. Корчак та ін.

Педагогічна система А. С. Макаренка була настільки новою і оригінальною, що не одразу була прийнята, не одразу ввійшла у життя. За словами письменника А. Алексіна, “Макаренко був новатором а отже, людиною нелегкої долі. Новатор живе в боротьбі: звичне, закостеніле не дає дорогу без неправедного опору. Багато таких боїв витримав він за життя. Та й тепер дехто не вгамовується, продовжує йменувати його педагогіку “авторитарною”, а його самого – прибічником муштри”.

Щоб зрозуміти особистість А. С. Макаренка (перше питання), умови і фактори формування його світогляду, дати свою, особисту оцінку його діяльності, слід обов'язково прочитати або пригадати його “Педагогічну поему”, “Прапори на баштах”, рекомендовані статті, а також статті Ю. Азарова, В. Кумаріна, М. Д. Ярмаченко, Г. Хілліга та ін., надруковані в пресі у 1988–1990 рр. Якщо вас цікавлять спогади брата А. С. Макаренка, Віталія Семеновича, (про нього раніше намагалися не згадувати), можете ознайомитись з ними в журналі “Радянська школа” (1991, №4–7, 9–11).

“Брат білого емігранта, якого не зрозумів Наркомосвіт, якого знімали з роботи, якого прийняли до партії лише перед самою смертю, – як міг, так і жив наприкінці 30-х. Що пропускали, те й друкував. Хто наївно впевнений, що сам вижив би в будь-яку епоху без жодної плями на білих одежах – хай кине каміння і в Макаренка. Тільки для чого? Останній період його біографії – частина нашої загальної вітчизняної трагедії, але це інша розмова, яка не має до Комуни, яка нам відписана, прямого відношення.

Приступаючи до розкриття другого питання, прочитайте статті “Мета виховання”, “Методика організації виховного процесу”, “Взаємини, стиль, тон у колективі”, “Лекції про виховання дітей”, “Деякі висновки з мого педагогічного досвіду”, “Про мій досвід”, а також, “Педагогічну поему”. Систематизуйте прочитане і розкажіть як розумів А. С. Макаренко колектив, за якими принципами можна його організувати, які структури, етапи розвитку колективу, тон, стиль роботи з ним.

Випишіть у зошит головні положення, а саме: що таке колектив, характерні ознаки стилю дитячого колективу.

Як ви розумієте поняття “відповідальна залежність” у колективі?

Наведіть приклади з практики А. С. Макаренка.

А. С. Макаренко писав: “Захищаючі колектив у всіх точках його стикання з егоїзмом особи, колектив тим самим захищає й кожну особу і створює для неї найсприятливіші умови розвитку. Вимоги колективу є виховними, головним чином щодо тих, хто бере участь у вимозі. Тут особа виступає в новій позиції виховання – вона не об'єкт виховного впливу, а його носій – суб'єкт, але суб'єктом вона стає, лише виражаючи інтереси всього колективу (“Про комуністичне виховання”).

Аргументуйте це твердження А. С. Макаренка. Чи є суперечності в поглядах Макаренка на виховання особистості і колективу?

На основі прочитаного згадайте, що таке “принцип індивідуальної дії”. Наведіть приклад з практики роботи колонії ім. М. Горького або комуни ім. Ф. Дзержинського.

А. С. Макаренко вважав, що “виховати людину – це означає виховати в неї перспективні шляхи”, якими пролягає завтрашня радість. Як ви розумієте ці поняття? Розкрийте їх. Як ви гадаєте, чи застарілі ідеї Макаренка про колектив, чи вони залишаються актуальними і сьогодні? Обґрунтуйте свою думку.

3 питання. Щоб зрозуміти трактову А. С. Макаренко поняття “дисципліна”, суть його, необхідно прочитати його статті й лекції про дисципліну, а також статті “Деякі висновки з мого педагогічного досвіду” та “Мої педагогічні погляди” (“Про комуністичне виховання”).

Зробіть узагальнення і дайте відповідь на запитання:

Як розглядав Макаренко дисципліну – як засіб виховання чи як наслідок виховного процесу? Що означає свідома дисципліна, засоби її виховання? Що таке режим, його головні ознаки (випишіть їх)? Чи слід карати дітей, у яких випадках? Ваша точка зору? Вимоги при застосуванні покарань (випишіть їх).

Які форми, засоби, методи виховання, розроблені Макаренко для виховання свідомої дисципліни, ви б узяли на озброєння у практику вашої роботи з дитячим колективом?

Готуючись до відповіді на четверте питання, зосередьте увагу на визначенні шляхів виховання у колоністів і комунарів позитивного ставлення до будь-якої праці (внесення у звичайну буденну роботу елементів романтики, гри, змагання, позитивний приклад тощо). Наведіть відповідні приклади з книг “Педагогічна поема” й “Прапори на баштах”. Яка педагогічна ідея була реалізована в комуні ім. Ф. Е. Дзержинського? Розкажіть докладно про це.

Прочитайте другий розділ “Книга для батьків” (в рос. виданні – ІІІ розділ) і лекцію “Виховання праці” і розкажіть про мету, завдання, шляхи та умови правильного трудового виховання в сім'ї. На прикладі сім'ї Степана Денисовича Вєткіна (“Книга для батьків”, розд. 3) покажіть, як участь у колективній праці і правильно організовані стосунки між членами сім'ї, правильна організація життя дітей сприяють успішному вирішенню завдань виховання. Які моральні якості виховуються в дітей у процесі трудової діяльності?

Готуючись до п'ятого питання, ознайомтесь з основними ідеями А. С. Макаренка щодо сімейної педагогіки в “Книзі для батьків” і лекціях про сімейне виховання.

Відокремте й усвідомте ідеї і рекомендації А. С. Макаренка:

• щодо відповідності батьків перед суспільством і законом за виховання дітей (перший розділ “Книги для батьків” і перша лекція про виховання дітей);

умов правильного виховання у сім'ї;

• значення гри і праці у справі виховання майбутнього діяча (лекція “Гра”).

А. С. Макаренко висловив таку думку: “Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте”. Ви згодні з цим? Чи спостерігали таке в житті? Обґрунтуйте вашу думку.

Прочитайте лекцію “Про батьківський авторитет” і розкрийте сутність “фальшивих типів” авторитетів, які А. С. Макаренко гостро критикував: авторитет придушення; авторитет віддалі; авторитет чванства; авторитет педантизму; авторитет резонерства; авторитет любові; авторитет доброти; авторитет дружби; авторитет підкупу.

Випишіть положення або висновки Макаренка про сімейне виховання, які, на вашу думку, зберігають свою актуальність у сучасних умовах відродження і розвитку сімейної етнопедагогіки.

Шосте питання стосується формуванню педагогічної майстерності вчителя-вихователя. Макаренко глибоко переконався, що “краще зовсім не мати вихователя, ніж мати вихователя, який сам не вихований”. У зв’язку з цим він накреслив цілу програму виховання вихователів, яку виклав у лекції “Педагогіка індивідуальної дії”. А. С. Макаренко був переконаний, що “навчити виховувати так само легко можна, як навчити математики, як навчити читати, як навчити бути хорошим

фрезерувальником чи токарем”. І він навчав.

У чому полягало таке навчання? Відповідь на це ви знайдете у названій лекції (“Про комуністичне виховання”). Зробіть нотатки.

Головним принципом педагогічної техніки А. С. Макаренко вважав відсунення виховної роботи “спеціально над окремою особою”. На його думку, вплив окремої особи на окрему особу – фактор вузький і обмежений. Оскільки колектив є вихователем особи, остільки “провини окремої особи, які б вони не були, не повинні спричинити переважне реагування педагога перед реагуванням колективу”. Це – одне з правил педагогічної техніки.

Як ви вважаєте, в наш час, коли в дитячих колективах збереглося самоврядування, це правило втратило свою значущість чи ні?

У доповідях “Деякі висновки з мого педагогічного досвіду” та “Про мій досвід” (там же) А. С. Макаренко доводить, які ознаки майстерності, засоби кожен педагог повинен знати. Він переконував, що педагогам треба давати не тільки освіту, а й виховувати (мистецтво постановки голосу, тону, погляду, повороту, володіння словом тощо). Без цього, вважав він, не може бути гарного вихователя.

Щоб перевірити, чи володієте ви технікою мовного інтонування, продумайте декілька ситуацій виходу вчителя з класу з побажанням “До побачення”. Опишіть коротко попередню ситуацію й висловіть своє ставлення до неї шляхом інтонації голосу, міміки, жестів.

А. С. Макаренко не вважав себе хоч трохи талановитим педагогом. Але він багато працював, помилявся, страждав і опанував педагогічною майстерністю. Тому, на його думку, майстерність вихователя може бути виділена з процесу освіти, це спеціальність, якої треба навчитись.

Чи втілилася ця ідея Антона Семеновича? В якому педагогічному інституті України вперше було започатковано викладання курсу “Основи педагогічної майстерності”?

Чи викладається ця дисципліна в нашому університеті? Яка її ефективність?

Щоб розкрити ідею гуманізації і демократизації навчально-виховної діяльності вчителя, слід прочитати в статтях А. С. Макаренка, як він розглядав колектив учителів, що розумів він під словосполученням “педагогічний колектив”, які вимоги ставив до вчителя. Перелічіть їх.

Письменник А. Алексін сказав, що саме життя Антона Семеновича є педагогічною поемою. Вам надається можливість на основі вивчення педагогічної спадщини А. С. Макаренка зробити висновок самостійно. Спробуйте прокоментувати ті положення А. С. Макаренка, в яких, на вашу думку, найвиразніше проявляються гуманістичні і демократичні позиції у визначенні характеру взаємостосунків учителя і учнів в умовах сучасної школи.

7 питання. Ідеї А. С. Макаренка, його досвід виховання широко відомі в усьому світі. Його твори витримали десятки тиражів у багатьох країнах світу. Використовуються його ідеї щодо формування колективу, розвитку особистості, виховання в праці, питання дисципліни. Посилений інтерес до А.С. Макаренка особливо помітний у дослідженнях у США, Франції і ФРН. Ще в 1986 р. при Марбурзькому університеті (ФРН) була створена лабораторія “Макаренко-Реджарт”, яка займається вивченням життя, творчості і міжнародного значення видатного педагога.

Дослідник цієї лабораторії Г. Хілліг закінчує свою статтю такими словами: “Співробітники лабораторії цілком поділяють точку зору Джона Данстана, англ. вченого з Бірмінгемського університету, який у 1981 році написав: “Те, що в кінцевому підсумку має значення, – так це досягнення А. С. Макаренка, а не те, що деякі з його сучасників думають про нього. Будь-кому, про кого після смерті можна з повною підставою стверджувати, що він був провідним у теорії і практиці педагогіки протягом більш як 30 років, і хто так само має на неї великий вплив, забезпечене місце в пантеоні, і окремі вади не можуть скинути його з цього п'єдесталу”.

Практичне заняття

ТЕМА: ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

План

І. Перевірка засвоєння студентами теоретичних положень з теми заняття

1. Життя, практична і теоретична діяльність. Поєднання ідей класичної і народної педагогіки у творчій спадщині В. О. Сухомлинського.

2. Гуманізм виховання за В. О. Сухомлинським.

3. Питання морального, трудового, естетичного, фізичного виховання в теоретичній і практичній діяльності В. О. Сухомлинського.

4. Проблема дитячого колективу. Виховання колективізму у школярів.

5. В. О. Сухомлинський про самовиховання особистості.

6. Питання сімейного виховання. Ідея педагогічної школи для батьків.

7. Проблема вчителя і питання педагогічної майстерності у спадщині В. О. Сухомлинського.

ІІ. Обговорення реферативних повідомлень «Характеристика розвитку освіти України у 50–60‑х рр.», «В. О. Сухомлинський про колеективне виховання школярів», «Школа і педагогіка України у період застою (70–80-ті рр.)»

ІІІ. Виконання практичних завдань (по групах):

У ході колективного обговорення визначте:

І варіант – У праці “Сто порад учителеві” В. О. Сухомлинський відзначив: “Учительська професія – людинознавство”. який смисл вкладено автором у ці слова? Чому? Як ви розумієте це твердження?

ІІ варіант – Порівняйте погляди на дитячий колектив В. О. Сухомлинського та А. С. Макаренка. У чому співпадають, а в чому розходяться їхні позиції у цьому питанні? У чому полягає новаторство В. О. Сухомлинського?

ІІІ варіант – Чому розум дитини знаходиться “на кінчиках пальців”?

ІV варіант – Як розуміти положення В. О. Сухомлинського “Школа – це колиска народу”?