Історія педагогіки

Модуль 5

Викладач: доц. О.В. Голуб

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5

Тематичний план змістового модуля

№ теми	Назва теми	Усього годин	Лекції	Практичні заняття	Самостійна та індивідуальна робота
5.1	Розвиток освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст.	8	2	2	4
5.2	Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці ХХ ст. – початку ХХІ ст.	6	2	2	2
	Разом:	14	4	4	6

Навчальні цілі: познайомити студентів із розвитком освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст., з видатними діячами української освіти ХХ ст. (М. Грушевський, І. Огієнко, І. Стешенко, С. Русова, Г. Ващенко, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський та ін.).

Опорні поняття: Всеукраїнська вчительська спілка, Педагогічна Академія, «Український буквар», «Українські шкільні мотиви», Народний Комісаріат Освіти, «Український вісник експериментальної педа­гогіки та рефлексології», педологія, антропологія, анатомія, фізі­ологія, історія, етнологія, етнографія.

«Педагогіка індивідуальної дії», метод «вибуху», «педагогіка паралельної дії», «педагогічний брак», гомогенна група, різновіко­вий загін, асоціація, суспільно-корисна праця.

Довготривалий експеримент, навчання шестирічок, «зелений клас», «школа радості», дитяча кімната казки, продуктивна праця.

Студенти мають знати: особливості розвитку освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст.; положення М. С. Грушевського, І. І. Огієнка, І. Стешенка про народну освіту, національну самостійність, самосвідомість українського народу; педагогічну спадщину видатних українських педагогів С. Ф. Русової, Г. Г. Ващенка, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського; особливості відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Студенти мають вміти: аналізувати педагогічні системи та ідеї сучасної освіти, користуватися провідними документами освіти провідними документами освіти: Закон України «Про освіту» (1991 р.), Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.) (1993 р.), Закон України «Про загальну середню освіту (1999), Національна доктрина розвитку освіти (2002).

Методичні рекомендації щодо роботи з модулем:

1. Під час опрацювання лекційного матеріалу літературних джерел з теми «Розвиток освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст.» та теми «Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці ХХ ст. – початку ХХІ ст.», з’ясуйте, які основні явища та фактори становлення системи націона­льної освіти того періоду, що характеризувало вітчизняну педагогіку в ХХ ст. Ви зможете переконатись у тому, що тільки в умовах державної незалежності і національної свободи сяга­ють вершин (у конкретний соціально-політичний і економічний період) культура і освіта. Початок ХХ ст. ознаменувався бурхливим розвитком науки, техніки, змінами у суспільних відносинах, а отже, змінами пріоритетів у навчально-виховній справі

Дослі­джуючи першоджерела, аналізуючи наукову літературу, історичну епо­ху, соціально-політичний та економічний розвиток України, можете переконатися в тому, що це був період, з одного боку, відродження національної школи, творчих пошуків учителів, створення чіткої систе­ми управління освітою, заснування вищих навчальних закладів в Укра­їні, організація школи всіх ступенів тощо. З другого (особливо з кінця 20-х і початку 30-х років) – гальмування розвитку школи і педагогіки, зміцнення централізації, командно-адміністративної системи управ­ління педагогічним процесом, насадження авторитарної педагогіки. В цей період вводиться в Україні загальне обов'язкове початкове на­вчання (1924-1930 рр.), значних успіхів досягла педагогічна наука. Од­ночасно на новий щабель підіймається педологія і посилюється моно­полізація (ідеологічна, політична) освітньої справи.

Особливу увагу необхідно зосередити на положеннях М. С. Грушевського, І. І. Огієнка, І. Стешенка про народну освіту, національну самостійність, самосвідомість українського народу, на фундаменталь­них положеннях вчення С. Ф. Русової про національне виховання, наці­ональну школу, шляхи формування у дітей народної духовності, на ідеях національного ідеалу виховання Г. Г. Ващенка.

Вивченню теми також передує знайомство з основними віхами жит­тя та педагогічної діяльності А. С. Макаренка. Його педагогіка відкриває шлях до педагогічної майстерності, тому що він сам був майстром, по­стійно і наполегливо працював над нерозв'язаними педагогічними пи­таннями. За кожною педагогічною подією, відкриттям, аналізом – роки напруженої праці, сумнівів, радісного відкриття. Звідси – необхідність вивчити життєвий шлях педагога. Слід зробити критичний аналіз супе­речливої спадщини А. С. Макаренка, його досягнень і прорахунків.

Однією з найяскравіших сторінок в багатогранному підручнику ві­тчизняної педагогіки вписано ім'я славетного сина українського народу В. О. Сухомлинського – фундатора «гуманної» педагогіки. В своїх пра­цях він висвітлював всі сторони життя школи, в важких умовах застою перший розпочав перебудову школи і педагогіки. Завдяки яскравому педагогічному таланту, наполегливій праці, новаторству він творчо за­стосував здобутки етнопедагогіки, відроджував і поглиблював гуманіс­тичну педагогіку, українську національну школу, систему виховання.

Зверніть увагу на те, що 90-ті роки XX ст. – це час відродження національної системи освіти та виховання в період становлення Української держави. Розпочалося становлення нових парадигм освіти (педагогіка співробітництва, педагогіка життєтворчості, педагогіка толерантності, особистісно-орієнтована педагогіка), орієнтованих на входження нашої країни в світовий простір, поглиблюються тенденції диференціації освіти, повернення до джерел народної педагогіки. Де­кларація про державний суверенітет України. Акт проголошення неза­лежності України, провідні документи освіти: Закон України «Про освіту» (1991 р.), Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст..) (1993 р.), Закон України «Про загальну середню освіту (1999), Національна доктрина розвитку освіти (2002) дають змогу зробити ґрунтовний аналіз щодо соціально-політичних та економічних умов, які обумовили необхідність но­вої перспективи і розвитку освіти України, відродження нетрадиційних навчально-виховних заходів тощо.

2. Семінарські заняття з історії педагогіки спрямовані на формуван­ня в студентів наукового світогляду високої громадянськості, педагогі­чної майстерності, на формування в них творчих умінь і навичок за­стосовувати історико-педагогічні знання в сучасній школі.

Творче проведення семінарських занять стимулює і викладачів, і студентів застосовувати різноманітні форми і методи роботи. Актив­ний діалог, невимушені дискусії, боротьба думок і позицій, неоднозна­чність оцінок, підготовка і проведення окремими студентами семінар­ських занять за обраною темою, виступи з рефератами, вибір студентами тем, коментоване прочитання першоджерел або новинок педаго­гічної літератури, самостійне розв'язання задач на певну тему - всі ці нетрадиційні форми проведення семінарських занять сприяють підви­щенню інтересу студентів до історії педагогіки, обраної професії вчи­теля, взагалі до педагогічної спеціальності та діяльності.

Підготовка до традиційної чи нетрадиційної форми семінарських занять вимагає від студентів систематичної, наукової та самостійної праці.

При підготовці до семінарських занять студенту необхідно:

1. розглянути план семінару, визначитись з основною та додатко­вою літературою;

2. прочитати відповідний розділ підручника, звернутися до конспекту лекцій;

3. опрацювати першоджерела, визначити відповідність інформації першоджерел запитанням плану семінарських занять;

4. скласти короткий запис першоджерела (план), потім можна записа­ти тези, цитати, законспектувати;

5. при використанні додаткової літератури необхідно згрупувати від­повідний матеріал до окремих запитань;

6. з особливо цікавого матеріалу підготувати реферат;

7. незнайомі слова, визначення записати до власного тлумачного історико-педагогічного словника.

3. Для самостійного вивчення питання «Національна освіта в 20-ті – 30-ті роки ХХ століття» спочатку ознайомтеся із матеріалом навчальних посібників (Зайченко І. В. Історія педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Іван Васильович Зайченко. – [2-ге вид.]. – К. : Слово, 2008. – Т. 2. Школа, освіта і педагогічна думка в Україні. – С. 656–674), Левківський М. В. Історія педагогіки / Михайло Васильович Левківський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 162– 166).

І варіант – Розкрийте переваги та недоліки комплексної системи навчання (20-ті роки) та заповніть таблицю:

Переваги комплексної системи навчання	Недоліки комплексної системи навчання

ІІ варіант – Проаналізуйте розвиток психолого-педагогічної науки і педагогічної думки в Україні у 20-х–30-х роках ХХ століття та заповніть таблицю:

Рефлексологічний напрям
Представники	Праці, ідеї
…	…
Педологічний напрям
Представники	Праці, ідеї
…	…
Біогенетичний напрям
Представники	Праці, ідеї
…	…
Соціогенктичний напрям
Представники	Праці, ідеї
…	…

Запитання для роздумів: Чому досвід діяльності в освіті 20-х років О. Субтельний називає етапом «комуністичного національного відродження»?

4. Для самостійного вивчення питання «Навчання й виховання дітей 6-річного віку» спочатку ознайомтеся із матеріалом навчального посібника (Левківський М. В. Історія педагогіки / Михайло Васильович Левківський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 171– 172) та прочитайте книгу В. О. Сухомлинського «Серце віддаю дітям» і дайте аналіз «школи радості». Зверніть увагу, що це була була цілісна система навчання дітей шестирічного віку.

Дайте відповіді на питання: Чому першоджерелом виховання першокласників В. О. Сухомлинський вважав ліс, поле, сад тощо? Чому, на його думку, в житті дитини перше місце повинно належати словотворенню? Яких форм набуло словотворення у Павлиській середній школі? Що повинні робити батько і мати для того, щоб їхня дитина сприймала слово вчителя? Чому одним із завдань виховання першокласників В. О. Сухомлинський називав виховання самостійно мислячого читача? Що розумів педагог під органічним злиттям слова й діла?

Виконайте завдання (на вибір):

0. І варант: Складіть тезисний план книги В. О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям”. Зробіть і запишіть у робочі зошити характеристику “Школи радості”, створеної педагогом.

ІІ варіант: Як ви знаєте із прочитаної літератури, В. О. Сухомлинський учив учителів школи писати казки. Спробуйте і ви написати казку для учнів молодшого шкільного віку і принесіть її на практичне заняття. Чи здалося це вам легкою справою? Як ви оцінюєте своє володіння словом?

ІІІ варіант: У праці В. О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям” віднайдіть застосування педагогом ідей народної педагогіки. Запишіть ці ідеї у свої робочі зошити.

4. Напишіть реферат (на вибір) на тему: «Просвітницька діяльність і педагогічні погляди відомих діячів періоду української революції (1917– 1919 рр.): М. Грушевський, І. Стешенко», «Просвітницька діяльність П. П. Блонського», «Характеристика розвитку освіти України у 50–60‑х рр.», «В. О. Сухомлинський про колеективне виховання школярів», «Школа і педагогіка України у період застою (70‑80‑ті рр.)».

5. Дайте відповіді на запитання і завдання для самоперевірки з кожної теми модуля та підготуйтесь до контрольної роботи за наданим зразком тестових завдань.

Оцінювання навчальних досягнень студентів:

Поточна рейтингова оцінка					Контрольна рейтингова оцінка	Проміжна рейтингова оцінка
Робота на практичному занятті		Самостійна робота		Індивідуальне завдання
Тема 5.1	Тема 5.2	Тема 5.1	Тема 5.2
5	5	2	2	6	5	25