- •18. Меценатська діяльність Івана Мазепи
- •21. Мислитель Григорій Сковорода
- •22. «Повість минулих літ» - найвизначніша пам’ятка літописання Русі-України
- •23. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •24. Микола Гоголь – останній «малоросійський» геній
- •25. Культурне життя Русі – України в 13- першій половині 16 ст.
- •Початок українського друкарства.
- •3. Усна народна творчість
- •Архітектура
- •Образотворче мистецтво
- •26. Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності
- •33. Перший професійний історик України Микола Костомаров.
- •34. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •35. Українська література і театр в умовах радянського мистецького життя
- •36. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •37. Украънське культурно-національне відродження 2 половини хvi – 1 пол. Хvii ст.. Діяльність в.-к. Острозького та інших меценатів.
- •38. Спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на українське мистецтво
- •39. Перший укр. Політолог Михайло Драгоманов
- •40. Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія - досконалі зразки релігійного тексту та друкарського мистецтва 16 ст.
- •41. Етика й естетика радянського тоталітаризму в україні.
- •47. Національна складова трансформації української культури на радянський манер. Шістедесятники.
- •48. Худонжня творчість Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Івана Іжакевича, Івана Труша.
- •53. Історія радянської повсякденності: звичаї, манери, побутові практики
- •54. Михайло Грушевський і його внесок до національної культури українців
- •55. Українська культура середини – другої половини XVIII ст.
- •56. Історія української церкви хх ст у постатях: Іван Огієнко, Андрій Шептицький, Йосип Сліпий
- •57. Пам’ятники б.Хм (Микешин) та г. Сковороді ( Кавалерідзе)
- •58. Троїцький собор у Новомосковську.
- •60. О. Довженко і його культурна спадщина. Проблема бюрократичного тиску на культуру.
- •61. Початки модерного культурно - національного відродження України.
- •62. Українці на зламі культурних епох ( рубіж хх – ххі століття). Оксана Забужко.
- •63. Творчість о.Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •64. Українські романтики кінця хvііі- першої половини хіх століття.
- •65 Українська освіта і наука, преса та радіо, театр і кіно, образотворче мистецтсво, спорт у 1990-ті роки – поч. Ххі ст. Видатні українські спортсмени сучасності.
- •66. Творчість українських митців – зачинателів нових течій у світовому мистецтві: к. Малевич, м. Бойчук.
- •70. Українська культура 19 ст. Між західництвом і слов*янофільством
- •71. Сучасне українське суспільство і проблема співвідношення субкультур
- •73. Структура укр. Культури на етапі переходу від традиційного до модерного суспільства (19-поч.20ст.)
- •75. Феномен Ліни Костенко
55. Українська культура середини – другої половини XVIII ст.
Загальна характеристика:
Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва;
Поступовий перехід від бароко до класицизму;
Домінування російської культури, політика русифікації;
Відтік української інтелектуальної еліти до Москви та Петербургу, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.
Основні галузі культури
Освіта. До кінця XVIII ст. скорочено мережу початкових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх утримання; наслідком було зменшення кількості писемних українців; 1786 р. – створення чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ з російською мовою навчання; 1774 р. – на західноукраїнських землях (Австрійська імперія) запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях;Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1984 р.).
Книгодрукування: Найбільші типографії – у Києво-Печерській Лаврі, Почаївському та Уневському монастирях, приватна типографія А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газету – «Львівську газету» - французькою мовою); Переведення типографій на «гражданський шрифт»;
Наука:
Філософія. Мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання і морального очищення; розробив учення про «споріднену працю».
Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик–Максимович – автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський – дослідник мікроорганізмів. Є. Мухін – організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.
У Львові в 1773 році відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 році відкрито першу в Подніпров’ї спеціальну медичну школу (Єлизаветград); у 1792 році – Київський військовий шпиталь.
Математика. 1793 р. – викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скоочення змішаної математики», книгу «Теоретична астрономія».
Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської Академії наук, одним з перших у Росії вів спостереження, із застосуванням телескопа і мікроскопа.
Література.Основний стиль – бароко, з’являються елементи класицизму, сентименталізму, реалізму. 1798 р. – видання «Енеїди» І. Котляревського – першого твору, написаного розмовної українською мовою.
Музика.
Центри музичної освіти – Глухівська співоча школа та Києво-Могилянська академія.
Композитори: М. Березовський (перша українська опера «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери, твори церковної музики), А. Ведель (хорові концерти).
Театр.Зародження світської драматургії, поява аматорських та кріпосних театрів.1798 р. – у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою. Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії.
В архітектурі продовжував домінувати стиль бароко. Видатними архітекторами були: І. Григорович-Барський (бурса Київської академії, Кирилівська та Покровська церкви тощо); С. Ковнір (дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської Лаври).
Живопис. Монументальний живопис представлений храмовими розписами, оздобленням громадських споруд і плаців; Для портретного живопису характерними були зображення козацької старшини та заможних міщан. Поширення набув також образ козака-бандуриста («козака Мамая»).