23. Принципи професійної етики

До основних етичних принципів, сформованих Американським інститутом присяжних бухгалтерів (AICPA) слід віднести такі як: незалежність, чесність і об'єктивність; компетентність і високий технічний рівень; обов'язок перед клієнтами; обов'язок перед колегами; інші обов'язки і дії. Безумовно, що у професійній сфері аудиторської діяльності існують два етичних аспекти – загальна етика (духовний аспект) і професійна етика (практичний аспект). Дотримання загальнолюдських і фундаментальних принципів етики аудитора (чесність, об'єктивність і незалежність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка) – неодмінний обов'язок кожного внутрішнього аудитора та керівника аудиторської служби. Основні принципи професійної етики внутрішніх аудиторів наведені в табл. 1. Таблиця 1

Основні принципи професійної етики внутрішніх аудиторів

Незалежність суджень	Об'єктивність висновків	Конфіденційність
Чесність і відповідальність	Почуття обов'язку перед суспільством	Відкритість щодо власника, керівництва суб’єкта господ.
Доброзичливе ставлення до власника, кер-цтва суб’єкта госп.	Компетентність та високий професіоналізм	Організованість і сумлінність

 Отже, важливою умовою об'єктивності та неупередженості аудитора є його незалежність. Об’єктивність – незалежна позиція, яку повинні займати внутрішні аудитори при здійсненні відповідних перевірок. Під незалежністю розуміємо можливість здійснювати об’єктивний і незалежний аудит, оцінювати отримані результати і складати неупереджений аудиторський висновок. Одна з незаперечних вимог до внутрішніх аудиторів – не бути пов’язаними з тими видами діяльності, які вони перевіряють.

Принцип об'єктивності вимагає від аудитора справедливості, чесності, уважності при наданні професійних послуг. У роботі внутрішніх аудиторів виникають найрізноманітніші конфлікти з власником і керівництвом суб’єкту господарювання: від найпростіших ситуацій різного тлумачення нормативних документів до надзвичайних фактів, пов'язаних з шахрайством, зловживаннями або чимось іншим, що вимагають неупередженої об'єктивної оцінки. Сама по собі ситуація, коли погляди внутрішнього аудитора та власника чи керівництва підприємства (банку) на ту чи іншу проблему не збігаються, не є питанням професійної етики. Вона переростає в етичну проблему, якщо з приводу об'єктивного викладу фактів внутрішній аудитор відчуває тиск з боку власника або керівництва суб’єкта господарювання, коли він постає перед дилемою втрати посади у випадку повної об'єктивності при викладі виявлених фактів. Професійна етика вимагає від внутрішніх аудиторів не тільки отримання достатньої інформації щодо суб’єкту господарювання, але й докази цієї достатності. Внутрішні аудитори зобов'язані складати робочі документи, що свідчать про достатність знань, на яких базується, рекомендації та висновки аудиторів.

24. Кодекс етики внутрішніх аудиторів

Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) для врегулювання питань професійної етики аудитора (ПЕА) розроблено і ухвалено в липні 1996 р. (у новій редакції – у січні 1998 р.) Кодекс етики професійних бухгалтерів (аудиторів). Цей Кодекс є основою визначення етичних норм (кодексів етики, детальних правил, рекомендацій, стандартів поведінки), які висуваються стосовно аудиторів у кожній окремій країні (з урахуванням особливостей мови, культури, правових та соціальних систем). З огляду на вищевикладене, слід відзначити, що Кодекс має три складові частини: “А” – застосовується до усіх професійних бухгалтерів; “В” – застосовується до публічно практикуючих професійних бухгалтерів; “С” – застосовується до найманих професійних бухгалтерів. У цілому, Кодекс професійної етики (AICPA) – це спроба об'єднання і загальних формулювань ідеальних форм поведінки, і конкретних правил. Слід відзначити, що Кодекс складається з чотирьох частин: концепції, правила поведінки, роз'яснення і етичні норми. Відомо, що правила приводяться у порядку зростання їх конкретності; концепції описують ідеальні стандарти поведінки, етичні норми надзвичайно конкретні. Кодексом стосовно внутрішніх аудиторів передбачено, що вони забезпечують упевненість у наявності надійної системи внутрішнього контролю (СВК), що підвищує достовірність зовнішньої фінансової інформації їх роботодавця. У цьому зв’язку певний акцент необхідно зробити на тому, що здійснюють свої професійні обов’язки внутрішні аудитори шляхом проведення діяльності з оцінювання на об’єкті господарювання. Функції внутрішнього аудиту, серед інших, передбачають оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Як свідчить міжнародна практика, робота аудитора повинна відповідати двом групам нормативних документів: законодавчим актам держави про аудиторську діяльність і спеціальним аудиторським стандартам.