Тема 2.4 Аналітичні процедури в системі ва

56.Аналітичні процедури ва та їх класифікація

Аналітичні процедури - це процедури, що передбачають аналіз важливих фінансових показників та тенденцій з подальшим вивченням відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури на таких етапах аудиторської перевірки як планування та проведення аудиторського огляду. Аналітичні процедури можна застосовувати і на інших етапах.

Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

* вивчення засновницьких документів;

* дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

* зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.

Процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушен

За формою аналітичні процедури є зіставленням фактично врахованих величин звітного періоду чи розрахованих на їх підставі співвідношень із розробленими аудитором або очікуваними. Очікувані величини можуть бути отримані в явній або неявній формі з таких джерел інформації: фінансової звітності поточного та попередніх звітних періодів, бюджетів, прогнозів, операційних даних суб'єкта господарювання; фінансової звітності інших підприємств галузі, публікацій, галузевих та загальноекономічних даних тощо. Основні прийоми аналітичних процедур: процентні порівняння, коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства, балансовий метод.

Аудитор повинен використовувати аналітичні операції на стадії планування для більш правильного розуміння характеру підприємницької діяльності і визначення потенційного ризику. Виконання аналітичних процедур протягом планування аудиту може допомогти краще виявити аспекти підприємницької діяльності, які були невідомі аудитору, і визначити характер, час та рівень інших аудиторських процедур.

57.Послідовність виконання аналітичних процедур

Аналітичні процедури - це процедури, що передбачають аналіз важливих фінансових показників та тенденцій з подальшим вивченням відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури на таких етапах аудиторської перевірки як планування та проведення аудиторського огляду. Аналітичні процедури можна застосовувати і на інших етапах.

Внутрішній аудитор спочатку збирає й аналізує інформацію, необхідну для оцінювання достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, вивчає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємства від того, який передбачено статутними документами. Відтак він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, що до них висуваються. Потім аналізу підлягають записи у Головній книзі й, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.

Перевіряючи первинні документи і регістри бухгалтерського фінансового обліку, слід виходити з таких вимог: повнота обліку, точність записів, правильність вартісних оцінок, об'єктивність, дотримання прав і обов'язків посадовими і матеріально відповідальними особами, відкритість даних (тобто аудитор не повинен сумніватись, що окремі господарські операції не записані на рахунках і в облікових регістрах).