3.Цілі та завдання ва

Основні завдання внутрішнього аудиту на підприємстві:

- проведення поточного аудиту фінансово-господарських операцій та своєчасне виявлення порушень та недоліків у фінансово-господарській діяльності;

- об’єктивна оцінка відповідності діяльності підприємства прийнятій їм політиці, положенням і процедурам та перевірка повноти і обґрунтованості ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- оцінка якості і економічної ефективності СВК та ефективності діяльності підприємства;

- взаємодія з фіскальними органами та зовнішніми аудиторами;

- узагальнення матеріалів перевірки та надання об’єктивної і прозорої інформації щодо її результатів власнику та вищому апарату управління підприємством;

- формування пакету рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків і помилок та недопущення їх у майбутньому при сталому функціонуванні та розвитку підприємства.

Цілі внутрішнього аудиту:

1. Виявлення внутрішніх резервів підприємства і визначення шляхів їх ефективного використання

2. Уніфікація і стандартизація облікових процесів, постійне консультування облікових працівників

3. Інформування співробітників про існуюче законодавство та нормативні акти, що стосуються їх діяльності

4. Розробка системи контролю, що дає |можливість попередити неефективність господарювання. Виявлення та інформування керівництва про серйозні порушення, зловживання тощо

5. Розробка адекватної програми навчання співробітників

6. Перевірка фактичного виконання прийнятих планів

7. Розробка політики та стандартів обслуговування клієнтів, контроль за їх дотриманням

4.Види ва

1)аудит фін. звітності

- Плановий

- Позаплановий

2)- аудит на відповідність вимогам і чи дотримуються на підприємстві вимог чинного законодавства, договорів, внутр. норм,техн. характеристик

- Аудит на відповідність принципам

- Аудит на відповідність доцільності

3)операційний аудит (упр. аудит, аудит госп. діяльності) (вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей)

- Функціональний операційний аудит

- Організаційно-технічний

-Всебічний аудит систем виробництва і управління.

За часом здійснення конкретних дій, ВА поділяють на:

- Попередній(на стадії розг­ляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кош­торисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль про­філактичного заходу)

- Поточний(здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації)

- Стратегічний(прогнозний) (проводиться на стадії узагальнення й аналі­зу облікової і звітної інформації)

5.Основні етапи розвитку ва в світі та Україні.

Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. Офіційна реєстрація перших професійних аудиторів відбулася в 1853 р. у Великобританії, проте згадки про аудиторів містяться у документах, датованих 1299 р. Термін "аудитор" - латинського походження, що в перекладі на українську мову означає "він вислуховує". У давні часи контроль на приватному рівні найбільшого розвитку набув у древній Греції та Римі, на державному - у Вавилоні, Єгипті та Китаї. В еволюції аудиту з певною часткою умовності можна виділити такі етапи: у 1600 р. аудит був державним та незалежним, його основним завданням було викриття шахрайства; масштаби перевірки були детальні і глибинні. У 1600-1850 рр. цей вид аудиту також мав на меті викриття шахрайства та виявлення помилок в облікових записах; перевірки проводились глибокі, проте оцінка ефективності внутрішнього контролю на достатньому рівні не здійснювалась.

У 1850-1905 рр. аудиторські перевірки проводились з метою визначення правдивості та якості фінансової звітності й викриття шахрайства, застосовувались окремі тести з тих чи інших важливих питань. У 1905-1940 рр. існував державний, незалежний та внутрішній аудит, основним завданням їх також було визначення достовірності фінансової звітності, розроблялися тести і вже давалася оцінка внутрішньому контролю на об'єктах, де надавались аудиторські послуги. Достовірність та правдивість фінансової звітності перевірялись аудиторами у 1940-1960 рр., а з 1960 р. і донині основна мета аудиту - це визначення достовірності фінансової звітності, при цьому особлива увага приділяється ефективності внутрішнього контролю.

У країнах з ринковою економікою існує громадський інститут аудиту зі своїм правовим статусом, проте відносини державних структур з аудиторськими організаціями в європейських країнах і США різні. Якщо в США і Великобританії аудиторські організації самостійні, вони самі ведуть підготовку аудиторів, дають їм відповідну кваліфікацію та стежать за тим, як вони виконують свої обов'язки, то в багатьох країнах Європи аудиторська діяльність організовується урядовими установами. Розвиток аудиту сприяв утворенню великих транснаціональних компаній і фірм, які мають свої філії в багатьох країнах світу. Насамперед це "Велика четвірка" - "Ернст і Янг", "КПМГ", "Ділойт і Туш", "Прайсвотерхаус Куперс".

Аудиторська діяльність почала розвиватись в Україні з переходом до ринкових відносин. Аудиторські послуги особливо були потрібні спільним підприємствам, іноземний інвестор вимагав підтвердження звітності аудитором. Розвиток аудиту й організація його здійснюються з використанням досвіду, набутого світовою практикою. В Україні аудиторська діяльність включає такі основні рівні. Перший - це ухвалення Закону України "Про аудиторську діяльність" у 1993 р., який визначив у правовому полі місце аудиту, що дуже важливо. Другий рівень - розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи і кодекс професійної етики аудиторів України. Третій рівень - розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів і використання їх.

Аудиторську діяльність розуміють як підприємницьку діяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту.У Казахстані багато положень, що стосуються аудиту, в основному збігаються з аналогічними положеннями інших країн СНД. Відповідні законодавчі акти прийняті в Естонії, Латвії, Литві та інших країнах СНД. В Україні аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне здійснення аудиторських перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг. Професія аудитора є саморегульованою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації у стандартних положеннях, нормативах.